Лекція.

Тема: Рішення прикладів розрахунку параметрів режиму РДЗ.

ОСНОВНІ

• зварювальний струм

• напруга дуги

• швидкість зварювання

• Рід і полярність струму

ДОДАТКОВІ

• Положення шва в просторі

• число проходів

• Температура навколишнього середовища

ЗВАРЮВАЛЬНИЙ ТОК встановлюють залежно від діаметра електрода, а діаметр електрода вибирають залежно від товщини зварюваного виробу:

Товщина металу,мм	1-2	3	4-5	6-8	9-12	13-15	16 і більше
Діаметр електрода,мм	1,5-2	3	3-4	4	4-5	5	6

При збільшенні діаметра електрода і незмінному зварювальному струмі щільність струму зменшується, що призводить до блукання дуги, збільшення ширини шва і зменшення глибини провару. Чим більше діаметр електрода, тим менше допускається щільність струму, так як погіршуються умови охолодження.

Напругу на дузі залежить від її довжини. Оптимальна довжина дуги (lд) вибирається між мінімальною і максимальною. Довгу дугу застосовувати не рекомендується.

Швидкість зварювання вибирається так, щоб зварювальний ванна заповнювалася електродним металом і височіла над поверхнею крайок з плавним переходом до основного металу без підрізів і напливів.

Література: http://weldering.com/parametry-rezhima-ruchnoy-dugovoy-svarki

Лекція.

Тема: Шляхи підвищення продуктивності ручного дугового зварювання.

Продуктивність праці зварників можна підвищити за рахунок технічних та організаційних заходів, які дозволяють збільшити час горіння дуги протягом робочого дня на 10-15%. Для підвищення продуктивності застосовують прогресивні прийоми зварювання, вдосконалюють обладнання та інструменти, використовують спеціальні пристосування.

Заходи підвищення продуктивності дугового зварювання:

• вдосконалення конструкції електродотримачів, які дозволяють зменшити час на зміну електродів (час зміни електродів становить 7-10% робочого дня);

• використання пристосувань для швидкого кантування і повороту деталей в процесі зварювання;

• правильне розміщення обладнання та деталей на робочому місці;

• поділ окремих операцій на переходи й виконання їх у певній послідовності;

• організація зручного місця зварника (спеціальний стіл, поворотне крісло).

Продуктивність зварювання визначається кількістю розплавлю вального металу за одиницю часу. Для зменшення основного часу зварювання намагаються збільшувати зварювальний струм і коефіцієнт наплавлення та зменшувати поперечний переріз наплавленого металу.

Збільшення струму й об'єму розплавленого металу досягають, використовуючи електроди великих діаметрів (6-10 мм), спарені електроди, трифазну дугу та ін. При цьому збільшення сили струму досягається збільшенням площі поперечного перерізу електродних стрижнів. Збільшення маси електродів і електродотримачів призводить до втоми зварника. Тому ці способи в основному використовують для заварювання дефектів лиття і заповнення розчищених кромок великої товщини.

Коефіцієнт наплавлення підвищують, використовуючи електроди з вмістом залізного порошку в покритті. Зменшення площі поперечного перерізу наплавленого металу досягають за рахунок.

Відповідного розчищання кромок, використовуючи двобічний скіс кромок замість однобічного. Зменшення площі перерізу наплавленого металу за рахунок збільшення глибини й площі проплавлення досягають зварюванням методом впирання.

Література: http://svyatik.org/ua/view.php?id=166