- •Iсторія філософії
- •Тема 1. Філософія як світоглядне мислення
- •Тема 2. Філософія давініх Китаю та Індії. Ранній період розвитку філософії давньої Греції
- •Тема 3. Філософський поворот до людини. Класична філософія давньої Греції. Елліністична філософія
- •Тема 4. Філософія Середньовіччя та Відродження. Реформація
- •Тема 5. Класична філософія Нового часу
- •Тема 6. Просвітництво та романтизм. Філософія і. Канта. Німецький ідеалізм
- •Тема 7. Філософія л. Фейєрбаха, а. Шопенгауера, с. К’єркегора, ф. Ніцше
- •Тема 8. Розвиток політичної філософії у хviiі-хiх ст. Лібералізм та соціалізм
Запорізький державний медичний університет
кафедра суспільних дисциплін
Сепетий Д.П.
Iсторія філософії
Курс лекцій
Запоріжжя
2015
УДК 1(091)(075.8)
ББК 87.3 Я73
С31
Рецензенти:
Бондаренко О. В. – доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри філософії Запорізького національного технічного університету
Ганошенко Ю. А. – кандидат філологічних наук, доцент кафедри культурології та українознавства Запорізького державного медичного університету
Сепетий Д. П. Історія філософії. Курс лекцій. Навчальний посібник. – Запоріжжя: ЗДМУ, 2015. – 246 с.
Навчальний посібник містить курс лекцій з історії філософії для студентів медичного та фармацевтичного профілю. Висвітлює процес розвитку філософської думки від античності по ХІХ століття, розкриває зміст вчень найвидатніших філософів.
УДК 1(091)(075.8)
ББК 87.3 Я73
С31
Сепетий Д.П., 2015
Запорізький державний
медичний університет
Зміст
|
стор. |
Передмова ............................................................................................ |
........3 |
Тема 1. Філософія як світоглядне мислення .................................... |
........5 |
Тема 2. Філософія давініх Китаю та Індії. Ранній період розвитку філософії давньої Греції ..................................................................... |
......25 |
Тема 3. Філософський поворот до людини. Класична філософія давньої Греції. Елліністична філософія ............................................ |
......45 |
Тема 4. Філософія Середньовіччя та Відродження. Реформація ... |
......84 |
Тема 5. Класична філософія Нового часу ......................................... |
....101 |
Тема 6. Просвітництво та романтизм. Філософія І. Канта. Німецький ідеалізм ............................................................................. |
....139 |
Тема 7. Філософія Л. Фейєрбаха, А. Шопенгауера, С. К’єркегора, Ф. Ніцше …………………………………………………………….. |
....172 |
Тема 8. Розвиток політичної філософії у ХVIIІ-ХIХ ст. Лібералізм та соціалізм ...................................................................... |
....189 |
Література, використана при підготовці курсу лекцій .................... |
....243 |
Для виділення цитат, висновків і резюме використовуються такі позначки на полях:
– цитати
– висновки, резюме
Передмова
Філософія – це царина думки, що акумулює досвід і здобутки півтори тисячі років смисложиттєвих, самопізнавальних і світопізнавальних пошуків людства. Людей завжди цікавили й турбували питання про устрій дійсності, сенс людського життя і смерті, відношення між матеріальним і духовним, тілом і свідомістю, про природу і граничні підстави моральних категорій, норм і цінностей. Ці та інші подібні питання називають світоглядними або філософськими. В процесі вивчення курсу філософії ви матимете змогу ознайомитися з поглядами й міркуваннями на ці теми найвидатніших мислителів людства, починаючи з VI ст. до н.е., від Античності по ХІХ ст.
Вивчення філософії є важливою складовою вищої освіти, основою циклу гуманітарних дисциплін. Адже завдання вищої освіти – не лише формування кваліфікованого спеціаліста у тій або іншій галузі, але й розвиток всебічно освіченої, культурної особистості, що перебуває “на рівні свого часу”, розуміє його проблеми, займає відповідальну позицію. Саме поняття університету означає універсальність освіти. Як відзначав іспанський філософ Хосе Ортега-і-Гассет, перше завдання університетської освіти – це засвоєння культури; важлива “місія університету” – запобігати “варварству спеціалізації”, продукуванню “вчених неуків”, які не знають нічого, що лежить поза їх спеціальністю, але поводяться в усіх питаннях, на яких не розуміються, “з усією зухвалістю людини, що в своєму спеціальному напрямку є знавцем”.
Реалізація гуманістичних завдань освіти особливо важлива при підготовці майбутніх медиків. Адже ця професія потребує не лише фахових знань і вмінь, але й таких особистих якостей як людяність, відповідальність, доброї орієнтації у складних проблемах медичної етики. Сьогодні все більш очевидними стають негативні аспекти орієнтації на чисто фізичні засоби лікування, характерної для останніх століть розвитку медицини. Ми поступово повертаємося до давно відомої істини про залежність фізичного здоров’я, а також процесу видужання людини від її духовного стану. Тож з новою актуальністю постає проблема інтеграції медицини і філософії як процесу самопізнання і “упорядкування душі” (Сенека).
Даний навчальний посібник містить першу половину курсу лекцій з філософії – лекції з історії філософії, що дають змогу зрозуміти філософію як цілісний історичний процес діалогічного пошуку відповідей на найважливіші світоглядні питання в ширшому культурно-історичному суспільному контексті.
Вивчаючи теорії та аргументи видатних мислитеелів минулого, Ви не отримаєте готових відповідей як істин в останній інстанції, проте будете мати змогу осмислено, з розумінням суті справи, сформувати власну думку, –замість того, щоб некритично приймати думку загалу чи якогось авторитета. Власне, мета курсу філософії – це в жодному разі не заучування якогось знання. Вивчення філософії має на меті сприяння всебічному особистісному розвитку через залучення до світоглядного мислення і діалогу з видатними мислителями різних епох і народів, формування зрілої особистості яка, вживаючи знаменитого вислову Іммануїла Канта, має мужність користуватися власним розумом, а також достатньо високий рівень розумової культури, основою якої є глибоке розуміння світоглядної проблематики.
Головний принцип, з якого виходить цей посібник: філософія – це не знання, а мислення, пошук. Тому зміст лекцій слід сприймати насамперед як предмет для роздумів. Відповідно, опрацьовуючи лекційний і додатковий матеріал студент має не стільки вчити, скільки вдумливо читати, намагаючись зрозуміти суть філософської проблеми, різні точки зору та аргументацію їх прибічників, сформувати власну аргументовану точку зору. Наприкінці кожної лекції розміщено: 1) запитання, які дають змогу перевірити рівень засвоєння матеріалу, додатково продумати й логічно упорядкувати своє розуміння опрацьованого матеріалу; 2) список головних джерел, що використовувалися при підготовці даної лекції. Джерела з усього курсу лекцій, які рекомендується додатково опрацювати для кращого, більш ясного й глибокого розуміння, вказані наприкінці посібника під заголовком “Література для самостійного опрацювання студентами”. Для полегшення пошуку потрібної інформації наприкінці посібника розміщені іменний та предметний покажчики.
