3.1. Планування в агросервісному підприємстві. Елементи планування.

Основними елементами планування агросервісної струк­тури є прогнозування, постановка мети діяльності, коригування плану, складання бюджету, конкретизація плану.

До основних елементів внутрішньофірмового планування належить прогнозування, постановка завдань, складання бю­джетів, коригування плану.

Прогнозування включає вивчення перспектив розвитку окремих галузей, а у великих фірмах і регіонів. Прогнозування поєднує як вироб­ничу, так і маркетингову сферу. Тому воно являє собою ринко­ву стратегію фірми.

Постановка завдань передбачає формування загальних проблем і завдань фірми. Вона здійснюється на основі резуль­татів прогнозування і включає узгодження строків виконання завдань та їх ресурсне забезпечення. Коригування плану здійс­нюється на стадії програмування. На цьому етапі узгоджуються окремі стадії програми та визначаються строки постачання ви­робничих ресурсів, виробництва та збуту продукції.

Складання бюджетів фірми передбачає кількісний вираз усіх показників в цифровому вигляді.

Конкретизація плану завершальний етап планування в фірмі. Вона передбачає відпрацювання конкретних кроків у виконанні прийнятих рішень низовими ланками фірми. З цього по суті розпочинається реалізація плану.

3.2. Система планування

Система планування в агросервісній фірмі передбачає складання різних видів планів - довго-, середньо- та короткост­рокових. Перші складаються переважно на 3-5 років і визнача­ють загальну стратегію фірми на перспективу. Довгострокове планування передбачає вивчення його передумов і включає оцінку поточних підсумків, пошук вузьких місць та обґрунтування напрямів вирішення проблеми, яка виникла.

В умовах ринкової економіки планування і прогнозування в обслуговуючих підприємствах повинні відповідати таким ос­новним принципам: наукової обґрунтованості планів і прогно­зів, безперервності планування та прогнозування як процесу, єдності стратегічних і оперативних планів із зовнішнім ринко­вим середовищем, зустрічності планів та прогнозів ("знизу-вверх" і "зверху-вниз"), можливості використання в планово-прогнозній роботі сучасних досягнень комп'ютерної техніки і економіко-математичних методів.

Лекція 2. Управління та організація у сфері аграрного сервісу.

1. Спеціалізація в сфері аграрного сервісу

Основне завдання аграрного сервісу поля­гає у наданні аграрним товаровиробникам різноманітних виро­бничих послуг для забезпечення вищої в них продуктивності праці і досягнення кращих економічних результатів. Аграрний сервіс є виробничо-посередницькою структурою, яка відпові­дає за здійснення в сільському господарстві наукової політики в сфері використання матеріальних і фінансових виробничих ресурсів..

Аграрний сервіс тісно пов'язаний із сільськогосподарсь­ким виробництвом. Тому спеціалізація останнього значною мі­рою визначає спеціалізацію аграрного сервісу.

Наявність в Україні значних відмінностей в основних природноекономічних зонах зумовлює зональну спеціалізацію аграрного виробництва. Відповідно до цього спеціалізується і сфера аграрного сервісу, яка набуває форми зональної спеціа­лізації. В Лісостепу із сприятливими умовами для виро­щування цукрових буряків розвивається аграрний переробний сервіс цукрової сировини, яловичини, свинини, соняшнику то­що.

У межах рослинництва і тваринництва відбулась дифере­нціація на зернове господарство, буряківництво, льонарство, скотарство, свинарство, вівчарство, конярство тощо. Відповід­но до цього відбувся поділ праці і в їх інфраструктурі, яку формує аграрний сервіс, що привело до галузевої спеціалізації.

Аграрний сервіс охоплює широке коло проблем, пов'язаних з технологічним забезпеченням аграрного виробництва (придбання необхідних технічних за­собів, забезпечення їх ремонту для організації окремих техно­логічних процесів). Таку спеціаліза­цію називають технологічною.

2. Організація використання робочої сили на підприємствах аграрного сервісу