Лекція 5 основи раціональної організації агросервісу

1. Економічна сутність та завдання системи аграрного сервісу

1.1. Поняття системи аграрного сервісу

Під поняттям системи аграрного сервісу розуміють організацію комплексного виробничого обслуговування та матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарських товаровиробників у відповідності з технологіями виробництва продукції, гарантування найбільш ефективного та безпечного для навколишнього природного середовища використання в аграрній сфері виробничих ресурсів.

Для виконання такого завдання на аграрний сервіс покладено виконання ряду функцій - вивчати оптимальний технологічний попит у різних видах матеріально-технічних засобів, організовувати задоволення цього попиту та виконання науково-дослідної роботи, формулювати вимоги до різних видів матеріально-технічних засобів.

Аграрний сервіс повинен відповідати наступним основним вимогам: покли­каний здійснювати комплексне матеріально-технічне забезпе­чення аграрного виробництва, надавати виробничі послуги з усіх напрямів - технічного, енергетичного, агрохімічного, агробудівельного, кредитно-фінансового, агробіржового, науко­вого тощо.

Галузева й організаційна структури аграрного сервісу повинні мати такі напрями, щоб вони, з одного боку, забезпечували комплексність, а з другого - гарантували високу ефективність роботи усіх ланок виробничого процесу. Схема системи аграр­ного сервісу наведена на рис. 1.

Рис. 1. Система аграрного сервісу.

1.2. Порядок розробки системи аграрного сервісу

Загальна методична схема і послідов­ність обґрунтування системи ведення агросервісної служби та­ка:

• вивчається ринок тих послуг, які надаватиме конкретне агросервісне підприємство (попит на послуги та їх пропозиція конкурентами);

• здійснюється аналіз діяльності та визначаються напря­ми виробничої спеціалізації;

• опрацьовується перспективний, річний та оперативні плани виробничої діяльності і соціального розвитку підприємс­тва;

• розраховується технологічний попит на виробничі ре­сурси;

• опрацьовується система оплати праці робітників, зайня­тих виконанням виробничої програми, та визначається фонд оплати праці;

• розробляється система матеріально-технічного забезпе­чення при реалізації виробничої програми підприємства;

• визначаються показники економічної ефективності дія­льності агросервісного підприємства та одержання прибутку.

За видами виробничих послуг аграрний сервіс поділяється на: рис. 2.

Рис. 2. Класифікація аграрного сервісу за видами виробничих послуг.

Отже, аграрний сервіс передбачає надання різноманітних виробничих послуг, які повинні об'єднуватись у систему.

2. Організація використання засобів виробництва в сфері аграрного сервісу

2.1. Класифікація засобів виробництва

До засобів виробни­цтва належать ті засоби та предмети праці, в яких втілена ми­нула праця, а саме: засоби механізації, електрифікації та авто­матизації виробництва, будівлі і споруди, передавальні при­строї, різна сировина та матеріали, паливно-мастильні матеріа­ли, фінансові ресурси та ін. Вартість усіх засобів виробництва становить фонди господарства. Разом з живою працею вони покликані створювати новий продукт (товар).

У процесі використання одні засоби виробництва вичерпують свої можливості протя­гом одного виробничого циклу (паливо, мастила, мінеральні добрива, насіння, корми тощо), інші — споживаються протя­гом багатьох виробничих циклів (засоби механізації, електри­фікації і автоматизації виробництва, будівлі і споруди, переда­вальні пристрої тощо). Інтенсивність споживання засобів виро­бництва в сфері аграрного сервісу називається амортизацією, або ступенем зносу. Розрізнять фізичний і моральний знос за­собів. Перший характеризує рівень погіршення їх попередніх якостей, а другий - відносне погіршення попередніх якостей засобів виробництва в зв'язку з розвитком науково-технічного прогресу.