Контрольні питання

1. Як звільнити людину з кола струму в мережах до 1000 В та вище?

2. Як виконується штучне дихання методом з рота в рот?

3. Як виконується непрямий масаж серця?

4. Наведіть класифікацію електроустановок і приміщень за небезпекою електротравм і за величиною напруги.

5. Як змінюється потенціал на поверхні землі в зоні розтікання струму?

6. Що називається напругою дотику та напругою кроку?

7. Охарактеризуйте небезпеку ураження людини електричним струмом у мережах, ізольованих від землі.

8. Охарактеризуйте небезпеку ураження людини електричним струмом у мережі з глухозаземленою нейтраллю.

9. Які основні технічні рішення з електробезпеки використовують при нормальному режимі роботи електроустановок?

10. У яких випадках застосовують малу напругу? Які джерела малої напруги можна використовувати?

11. Яке призначення занулення? Як воно виконується?

12. Назвіть вимоги до нульових захисних провідників і заземлення нейтралі у мережах з глухозаземленою нейтраллю.

13. Як виконуються роботи в електроустановках?

Література: [1–12].

2.2 Контрольне завдання № 2 Розрахунок природного та штучного освітлення виробничого приміщення

2.2.1 Тема. Розрахунок природного освітлення

Мета роботи: вивчити питання нормування природної освітленості робочих зон, навчитися визначати освітленість, потрібну для виконання різних видів зорової роботи, а також розраховувати площу світлових прорізів для забезпечення нормованої освітленості.

Приклад розрахунку

Розрахувати природне освітлення для цеху (стеля білого кольору, сірі стіни, темна підлога) довжиною L=100 м, шириною – b = 63 м, висотою – h = 7,6 м. Висота робочої поверхні – h_p = 0,9 м. Будівля знаходиться в м. Кременчук (III світовий пояс) і навпроти вікон дільниці, зорієнтованих на захід, немає затіняючих об’єктів. Розряд зорової роботи IV.

Розрахунок

Необхідна площа вікон визначається за формулою:

де – площа підлоги; – нормоване значення КПО (визначаємо за даними табл. Б. 2.1); – коефіцієнт запасу (визначається за даними табл. дод. Б.2.3), для виробничих приміщень = 1,3–1,5; – світлова характеристика вікон (визначається за даними табл. дод. Б.2.5); – загальний коефіцієнт світлопропускання; – коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при боковому освітленні завдяки світлу, яке відбивається від поверхонь приміщень (приймається за даними табл. дод. Б.2.6); – коефіцієнт затінення вікон будівлями, що стоять навпроти (визначається за даними табл. дод. Б.2.4).

Нормовані значення КПО для приміщень, розташованих в І, II, III та IV поясах, визначаються за формулою:

де – нормативне значення КПО (визначається за табл. дод. Б.2.1, де розряд зорової роботи – IV); m – коефіцієнт світового клімату (визначається за табл. Б.2.8); с – коефіцієнт сонячного клімату (визначається за табл. Б.2.9 для (у зовнішніх стінах будівлі, азимут 136–225, для III світового поясу північніше 50с.ш.).

Вибираємо стандартні вікна (можна брати будь-які розміри вікон, ураховуючи розміри приміщення) з розміром 8x5 м (a = 8 м, b = 5 м) площа одного вікна становитиме = 40 м² .

Робоча поверхня розташована на висоті 0,9 м від підлоги, вибираємо висоту підвіконня 1 м, а висота вікон – 5 м, тому висота від рівня робочої поверхні до верхнього краю вікна буде дорівнювати:

Для даного цеху:

,

де d – глибина приміщення (відстань від вікон до протилежної стіни, у нашому випадку b = d).

Таким чином, ; за даними табл. дод. Б.2.5 = 15.

За даними таблиці дод. Б. 2.3 приймаємо = 1,3.

Площа підлоги виробничої дільниці становить S_п = 6300 м² . Вибираємо що вікна не мають світлозахисних пристроїв і виготовлені з подвійних дерев’яних рам, у яких установлене віконне матове скло, та визначаємо загальний коефіцієнт світлопропускання:

_де – коефіцієнт світлопропускання матеріалу (визначається за даними табл. дод. Б.2.7); – коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамі світлопрорізу (визначається за даними табл. дод. Б.2.7); – коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях покриття (для стальних ферм – 0,9; залізобетонних і дерев’яних – 0,8; при бічному освітленні – 1); – коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях (для штор і жалюзі, які прибираються і регулюються – 1; стаціонарних – 0,65–0,75; для горизонтальних козирків – 0,6–0,9); – коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями (приймається 0,9).

Визначаємо середньовиважений коефіцієнт відбиття g_сер ( визначаємо з табл. дод. Б.2.10):

За даними (табл. дод. Б.2.6), ураховуючи що , , , де d₁ – відстань розрахункової точки (точка, яка знаходиться на відстані 1м від стіни, що розташована навпроти стіни з вікнами) до зовнішньої стіни, при коефіцієнт підвищення КПО при бічному освітленні .

Рисунок 2.1 – Ескіз приміщення

Підставивши попередньо знайдені значення, визначаємо необхідну площу вікон цеху:

м².

Визначаємо необхідну кількість вікон:

Приймаємо 14 вікон. Для забезпечення необхідної освітленості цеху приймаємо двостороннє бокове освітлення по 7 вікон на стіні.

Розраховуємо проміжок між вікнами:

м.

Таблиця 2.1 – Варіанти завдання для розрахунку

№ вар.	Розміри об’єкта, м			Поверхня матеріалу			Розряд зорової роботи	Кліматичні зони
	L	d	h	стеля	стіна	підлога
1	30	18	5,1	світла	біла	темно-сіра	I	I
2	45	25	6,3	біла	темна	темна	II	II

Продовження табл. 2.1

3	60	32	8,5	сіра	біла	темнаа	III	III
4	75	39	7,7	світла	сіра	темно-сіра	IV	IV
5	90	46	5,9	біла	світла	темна	V	I
6	105	53	9,2	світла	біла	темно-сіра	VI	II
7	120	59	5,4	біла	темна	темна	VII	III
8	25	12	8,6	сіра	темно-сіра	темна	VIIIа	IV
9	40	21	6,8	світла	сіра	темна	VIIIб	I
10	55	28	5	біла	світла	темна	VIIIв	II
11	70	37	7,3	світла	біла	темно-сіра	I	III
12	85	43	6,8	біла	темна	темна	II	IV
13	100	59	7,6	сіра	темно-сіра	темна	III	I
14	35	17	8,9	світла	сіра	темна	IV	II
15	55	24	5,1	біла	світла	темна	IV	III
16	75	31	8,4	світла	біла	темно-сіра	V	IV
17	95	41	7,2	біла	темна	темна	VI	I
18	115	54	6,8	сіра	темно-сіра	темна	VII	II
19	30	14	5,3	світла	сіра	темна	VIIIа	III
20	45	18	9,1	біла	світла	темна	VIIIб	IV
21	60	22	7,3	світла	біла	темно-сіра	VIIIв	I
22	75	26	5,1	біла	темна	темна	I	II
23	90	35	6,4	сіра	темно-сіра	темно-сіра	II	III
24	105	42	8,2	світла	сіра	темна	III	IV
25	30	10	7,9	біла	світла	темна	IV	I

2.2.2 Розрахунок штучного освітлення

Мета розрахунку: визначити кількість світильників для забезпечення нормованої освітленості.

Приклад розрахунку

Необхідно знайти таку кількість світильників в офісі зі світлими стінами, сірим ковроліном і світлою стелею, яке забезпечить середню освітленість 300 лк на рівні 0,8 м від підлоги.

Ширина – 9 м, довжина – 6 м, висота – 3,2 м. Світильники – ARS 418. В одному світильнику n = 4 лампи потужністю по 18 Вт. Світловий потік лампи – 1150 лм.

Розрахунок

Вибираємо коефіцієнт запасу, рівний 1,25 (табл. дод. Б.2.11). Коефіцієнт відбиття поверхні: стелі – 50 %, стенів – 30 %, підлоги – 10 % (табл. дод. Б.2.10).

Визначаємо площу приміщення:

^м2.

Визначуваний індекс приміщення.

Визначуваний коефіцієнт відбиття.

Знаючи коефіцієнти відбиття стелі, стін і підлоги, а також індекс приміщення, по таблицях використання світильників (табл. дод. Б.2.12) знаходимо коефіцієнт, коефіцієнт використання світильника ARS 418 U = 0,51 (табл. 2.2).

Визначаємо необхідну кількість світильників:

Необхідна кількість світильників – 9 шт

Таблиця 2.2 – Коефіцієнт використання світильника ARS 418

ARS418,436
стеля 80 80 80 70 50 стіна 80 50 30 50 50 підлога 30 30 10 20 10			50	30 0 30 0 10 0
			30
			10
0,6 0,8 1 1,25	53 38 32 37 35 60 45 38 44 41 65 51 43 49 46 70 57 49 54 51	31		31 27 37 34 42 38 47 44 51 47
		38 43 48
1,5	72 61 52 57 54 51
2 2,5 3 4 5	76 66 56 61 57 55 54 51 78 70 59 64 60 58 57 54 80 73 62 67 62 60 59 57 81 76 64 69 63 62 61 58 82 78 65 70 65 64 62 60

Таблиця 2.3 – Варіанти завдання для розрахунку

№ вар.	Розміри об’єкта, м			Тип світильника		Гори-зонта-льна освітле-ність Е, лк		Світ-ловий потік лампиФ, лм		Поверхня матеріалу
	a	b	h							стеля	стіна	підлога
1	12	19	3,1		AL118 (1 лампа по 36 Вт)		200		3600	світла	біла	темно-сіра
2	14	22	4,1		AL.ARS118 (2 лампи по 36 Вт)		300		1450	біла	темна	Темна
3	16	24	5,1		ALD 236 (2 лампи по 28 Вт)		250		2000	сіра	темно-сіра	темно-сіра
4	11	22	3,2		ALO136 (2 лампи по 36 Вт)		400		2225	сіра	сіра	біла
5	12	24	4,2		ALO236 (1 лампа по 36 Вт)		400		5000	біла	світла	темна
6	13	26	5,2		ALSOPL118 (4 лампи по 18 Вт)		300		1200	світла	біла	темно-сіра
7	15	25	3,3		ALSOPL236 (2 лампи по 58 Вт)		500		2500	біла	темна	темна
8	10	20	4,3		ALSOPL418 (4 лампи по 18 Вт)		150		1250	сіра	темно-сіра	темно-сіра
9	11	22	5,3		ALSPRS118 (1 лампа по 36 Вт)		200		4500	сіра	сіра	темно-сіра
10	13	19	3,4		ALSPRS236 (2 лампи по 58 Вт)		250		2250	біла	світла	темна
11	14	23	4,4		AL118 (1 лампа по 36 Вт)		500		3600	світла	біла	темно-сіра
12	15	30	5,4		AL.ARS118 (2 лампи по 36 Вт)		400		1450	біла	темна	темна
13	13	27	3,5		ALD 236 (2 лампи по 28 Вт)		250		2000	сіра	темно-сіра	темно-сіра
14	12	28	4,5		ALO136 (2 лампи по 36 Вт)		550		2225	сіра	сіра	темно-сіра
15	14	26	5,5		ALO236 (1 лампа по 36 Вт)		400		5000	біла	світла	темна
16	13	25	3,6		ALSOPL118 (4 лампи по 18 Вт)		300		1200	світла	біла	темно-сіра
17	16	30	4,6		ALSOPL236 (2 лампи по 58 Вт)		150		2500	біла	темна	темна
18	15	27	5,6		ALSOPL418 (4 лампи по 18 Вт)		100		1250	сіра	темно-сіра	темно-сіра
19	14	22	3,7		ALSPRS118 (1 лампа по 36 Вт)		200		4500	сіра	сіра	темно-сіра
20	13	29	4,7		ALSPRS236 (2 лампи по 58 Вт)		400		2250	біла	світла	темна