1.2 Сутність стилю керівництва

У процесі своєї управлінської діяльності кожен керівник виконує свої службових обов'язків у певному, притаманним лише йому стилі.

Говорячи про стилі керівництва, ми маємо на увазі стійку манеру поведінки керівника по відношенню до підлеглих, що дозволяє робити на них вплив і спонукати їх до досягненню цілей організації.

Стилем управління називається комплекс способів, манера поведінки керівника організації з відношення до співробітникам, що дає змогу примусити їх здійснювати те що треба задля досягнення відповідного ситуації результату. Більшість працівників і при отриманні розпорядження від керівника велике значення має тут хоч тоном він був віддано, поведінка керівника, і навіть віддається чи розпорядження з врахуванням думки співробітників тощо.

Стиль керівництва – узагальнені види поведінки керівника в стосунках з підлеглими в процесі досягнення поставлених цілей

Стиль керівництва визначає систему методів, прийомів, зразків поведінки, за допомогою яких керівник організує міжособистісні стосунки в колективі і впливає на підлеглих для вирішення поставлених завдань [11].

Стиль керівництва виражається в тому, якими прийомами керівник спонукає колектив до ініціативного і творчого підходу до виконання покладених на нього обов'язків, як контролює результати діяльності підлеглих. Прийнятий стиль керівництва може служити характеристикою якості діяльності керівника, його здатності забезпечувати ефективну управлінську діяльність, а так само створювати в колективі особливу атмосферу, сприяє розвитку сприятливих взаємин і поведінки. Ступінь, до якої керівник делегує свої повноваження, типи влади, які він використовував, і його турбота, перш за все про людські відносини або, перш за все, про виконання завдання – все відображає стиль керівництва даного керівника [14].

Правильно вироблений стиль керівництва відповідний склався ситуації здатний подолати, здавалося б, нездоланні перешкоди. І він приведе систему до несподівано високих кінцевих результатів. Стиль керівництва багато в чому визначається індивідуальними якостями керівної особи. Але при всій їх значущості особливості особистості не виключають інші компоненти, що формують стиль управління. Компоненти ці складають суб'єктивний елемент стилю, але стиль завжди має і загальну об'єктивну основу. Об'єктивна складова стилю визначається сукупністю соціальних і економічних вимог до керівної діяльності. Суб'єктивні компоненти характеризуються рисами особистості керівника. Але якщо в стилі не можна чітко виділити його об'єктивну основу, то ніякі, навіть найпрекрасніші, якості керівника не здатні забезпечити успіх діяльності організації.

Стиль керівництва – явище суто індивідуальне, так як він визначається специфічними характеристиками конкретної особистості і відбиває особливості роботи з людьми та технологію прийняття рішення саме даної особистості. У процесі трудової діяльності формується деякий індивідуальний тип, «почерк» керівника, дії якого повторити в деталях практично неможливо. У зв'язку з вивченням стилів роботи іноді ставлять питання про те, а чи варто заохочувати відмінності в стилях роботи, чи не краще (і чи не простіше) домагатися вироблення єдиного стилю управлінської діяльності в одній організації і навіть у всіх організаціях. Відповідь дає сама практика управління організаціями, яка вимагає різних стилів керівництва (при їх загальних базових особливостях) в різних галузях, в різних умовах і на різних етапах розвитку підприємств. Зауважимо, що найважливішим елементом сучасного стилю діяльності є саме вміння змінювати стиль роботи залежно від актуальних вимог моменту [8, 9].

У керівництві підлеглими немає абсолютних істин, оскільки поведінка людей не тільки раціонально, але й ірраціонально, тому існує велика безліч різновидів стилів управлінської діяльності.

Єдиного стилю управління немає, і казати про гідність того чи іншого стилю управління можна тільки для конкретної історичної ситуації управління.

Залежно від цього, якими принципами керується держава, організація чи особистість у своїй життєдіяльності, формуються певні стилі управління [11].

Вибір стилю керівництва багато в чому залежить також від того, яке завдання ставить перед собою керівник:

- управляти – керівник дає точні вказівки підлеглим і сумлінно стежить за виконанням його завдань;

- направляти – керівник управляє і спостерігає за виконанням завдань, але обговорює рішення з співробітниками, просить їх вносити пропозиції і підтримує їх ініціативу;

- підтримувати – керівник надає співробітникам допомогу при виконанні ними завдань, розділяє з ними відповідальність за правильне ухвалення рішень;

- делегувати повноваження – керівник передає частину своїх повноважень виконавцям, покладає на них відповідальність за прийняття приватних рішень і досягнення мети підприємства.