- •Тема 6. Дерева. 96
- •Тема 1 Множини. Операції над множинами
- •1. Основи теорії множин
- •2. Види множин
- •3. Операції над множинами
- •4. Розбиття і покриття.
- •5. Властивості операцій над множинами:
- •6. Ком’ютерне зображення множин
- •Тема 2 Комбінаторика
- •1. Класичні задачі комбінаторики
- •2. Правило суми та добутку
- •3. Основні формули
- •4. Задача про цілочислові розв'язки
- •5. Біном н’ютона
- •6. Арифметичний трикутник (трикутник Паскаля)
- •7. Розв’язування рекурентних рівнянь.
- •8. Числа Фібоначчі
- •Тема 3. Основи теорії відношень
- •1. Основні поняття теорії відношень
- •2. Способи задання бінарних відношень
- •3. Операції над відношеннями
- •4. Властивості бінарних відношень
- •1. Рефлексивність
- •2. Антирефлексивність
- •3. Симетричність
- •4. Несиметричність
- •5. Антисиметричність
- •6. Транзитивність
- •7. Антитранзитивність
- •5. Відношення еквівалентності, порядку, толерантності
- •Тема 4. Теорія функцій. Алгебри
- •1. Алгебраїчні структури
- •2. Алгебри булевих функцій
- •Тема 5. Теорія графів
- •1. Основні означення та властивості
- •2. Деякі спеціальні класи простих графів
- •3. Способи подання графів
- •3.1. Матриця інцидентності
- •3.2. Матриця суміжності
- •3.3. Подання графа списком пар (списком ребер)
- •3.4. Подання графа списками суміжності
- •3.5. Матриці досяжностей і контрдосяжностей
- •4. Шляхи та цикли. Зв’язність
- •4.1. Головні означення та результати. Термінологія
- •4.2. Характеристики зв’язності простого графа
- •5. Ізоморфізм графів
- •6. Ейлерів цикл у графів
- •7. Гамільтонів цикл у графі
- •8. Зважені графи та алгоритми пошуку найкоротших шляхів
- •9. Обхід графів
- •9.1. Пошук углиб у простому зв'язному графі
- •9.2. Пошук ушир у простому зв'язному графі
- •10. Планарні графи
- •11. Розфарбування графів
- •12. Незалежні множини вершин. Кліки
- •Тема 6. Дерева.
- •1. Основні означення та властивості
- •2. Рекурсія. Обхід дерев. Префіксна та постфіксна форми запису виразів
- •43018, Луцьк-18, вул. Львівська,75
4. Задача про цілочислові розв'язки
Цю задачу формулюють
так: знайти кількість розв'язків рівняння
у цілих невід'ємних числах, де п – ціле
невід'ємне число.
Узявши такі
невід'ємні цілі числа
що
можна одержати сполучення з повтореннями
з r елементів по п, а саме: елементів
першого типу – х1 одиниць, другого –
х2, ..., r-го – хr. Навпаки, якщо є
сполучення з повтореннями з r елементів
по п, то кількість елементів кожного
типу задовольняють вимоги рівняння
у цілих невід'ємних числах. Отже, кількість
цілих невід'ємних розв'язків цього
рівняння дорівнює:
Приклад. Знайдемо кількість невід'ємних цілих розв'язків рівняння х1+х2+х3=10. Безпосереднє використання попередньої формули дає
Кількість розв'язків рівняння x1+х2+...+хr = п у цілих невід'ємних числах можна визначити й тоді, коли на змінні накладено певні обмеження.
Приклад. Знайдемо кількість невід'ємних цілих розв'язків рівняння
де
Зробимо заміну змінних:
Отримаємо рівняння:
отже, кількість цілочисельних розв’язків:
Приклад. Визначимо
кількість розв'язків нерівності
в невід'ємних цілих числах. Уведемо
допоміжну змінну х4, яка може набувати
цілих невід'ємних значень, і перейдемо
до еквівалентної задачі: визначити
кількість розв'язків рівняння х1+х2+х3+х4
= 10 в невід'ємних цілих числах. Отже,
Перестановки
з повтореннями. Розглянемо задачу:
Маємо предмети r різних видів. Скільки
різних комбінацій (перестановок) можна
зробити з
предметів 1-го виду, з
предметів 2-го виду, …, з
предметів r-го виду?
Число предметів в кожній перестановці
.
Такі комбінації називаються перестановками
з повтореннями. Їх число
позначається
і обчислюється за формулою:
.
Приклад. Скількома способами можна розмістити в ряд 5 чорних, 4 білих і 3 червоних фішки?
Розв’язок. Ця
задача на перестановки з повтореннями.
Маємо фішки 3 різних видів: чорних
,
білих
,
червоних
.
Всього фішок 12. Отже за формулою маємо
способів.
Зауваження.
Якщо
,
,
то маємо
.
5. Біном н’ютона
Числа
виникають як коефіцієнти при розкритті
дужок в біномі
.
Наприклад
Кожен з 8 доданків
в 2-му рядочку перетворень отримали при
перемноженні 3-х змінних, які вибираємо
по одному з кожної дужки. Видно, що рівно
3 доданки містять одну змінну a і дві
b. Це відбувається тому що у нас є
способи вибору двох дужок із трьох,
звідки ми беремо змінну b,
а з тої що залишилася вибираємо a.
В загальному
випадку, розкриваючи дужки в біномі
,
ми будемо отримувати члени виду
(
де r набуває кожне із значень від 0
до п при перемноженні символів b,
взятих з r дужок, і a , взятих із
(n-r)
тих дужок, що залишилися. Так як є рівно
способів r дужок з n,
то в нас буде в точності
членів виду
при
.
Звідси
.
або
.
Ця формула називається біномом Н’ютона. Тому коефіцієнти називають біноміальними коефіцієнтами.
Тепер узагальним
біноміальну теорему для випадку
знаходження коефіцієнтів розкладу
.
Теорема. Для заданого додатного числа п
,
де сума взята по всім невід’ємним цілим
числам
,
таким що
.
Приклад.
Знайдемо коефіцієнт при
в розкладі
.
Розв’язок. Цей
коефіцієнт рівний
.
