- •Тема 6. Дерева. 96
- •Тема 1 Множини. Операції над множинами
- •1. Основи теорії множин
- •2. Види множин
- •3. Операції над множинами
- •4. Розбиття і покриття.
- •5. Властивості операцій над множинами:
- •6. Ком’ютерне зображення множин
- •Тема 2 Комбінаторика
- •1. Класичні задачі комбінаторики
- •2. Правило суми та добутку
- •3. Основні формули
- •4. Задача про цілочислові розв'язки
- •5. Біном н’ютона
- •6. Арифметичний трикутник (трикутник Паскаля)
- •7. Розв’язування рекурентних рівнянь.
- •8. Числа Фібоначчі
- •Тема 3. Основи теорії відношень
- •1. Основні поняття теорії відношень
- •2. Способи задання бінарних відношень
- •3. Операції над відношеннями
- •4. Властивості бінарних відношень
- •1. Рефлексивність
- •2. Антирефлексивність
- •3. Симетричність
- •4. Несиметричність
- •5. Антисиметричність
- •6. Транзитивність
- •7. Антитранзитивність
- •5. Відношення еквівалентності, порядку, толерантності
- •Тема 4. Теорія функцій. Алгебри
- •1. Алгебраїчні структури
- •2. Алгебри булевих функцій
- •Тема 5. Теорія графів
- •1. Основні означення та властивості
- •2. Деякі спеціальні класи простих графів
- •3. Способи подання графів
- •3.1. Матриця інцидентності
- •3.2. Матриця суміжності
- •3.3. Подання графа списком пар (списком ребер)
- •3.4. Подання графа списками суміжності
- •3.5. Матриці досяжностей і контрдосяжностей
- •4. Шляхи та цикли. Зв’язність
- •4.1. Головні означення та результати. Термінологія
- •4.2. Характеристики зв’язності простого графа
- •5. Ізоморфізм графів
- •6. Ейлерів цикл у графів
- •7. Гамільтонів цикл у графі
- •8. Зважені графи та алгоритми пошуку найкоротших шляхів
- •9. Обхід графів
- •9.1. Пошук углиб у простому зв'язному графі
- •9.2. Пошук ушир у простому зв'язному графі
- •10. Планарні графи
- •11. Розфарбування графів
- •12. Незалежні множини вершин. Кліки
- •Тема 6. Дерева.
- •1. Основні означення та властивості
- •2. Рекурсія. Обхід дерев. Префіксна та постфіксна форми запису виразів
- •43018, Луцьк-18, вул. Львівська,75
3. Основні формули
Розміщенням
без повторень з n
елементів по r
називаються впорядковані r-вибірки
без повторень. Їх число позначають
і обчислюються за формулою:
Доведемо це
твердження. Кожна r-перестановка
є впорядкованою послідовністю
завдовжки r, члени
якої – попарно різні й вибираються з
n-елементної множини.
Тоді перший член цієї послідовності
може бути вибраний n
способами, після кожного вибору першого
члена послідовності другий – (n-1)
способами і т. д. Відповідно після кожного
вибору першого, другого і т. д. аж до
(r–1)-го членів
послідовності r-й член
може бути вибраний
способами, звідси за узагальненим
правилом добутку дістаємо наведену
вище формулу.
Звичайно розміщення без повторень з n елементів по n називаються перестановками з n елементів. Їх число обчислюється за формулою
Приклад. Скількома способами можна скласти триколірний прапор, якщо маємо 5 різних кольорів?
Розв’язок. Треба знайти число 3-вибірок з 5 елементів (при чому всі кольори різні), порядок розміщення кольорів не важливий. Отже треба найти число впорядкованих вибірок, тобто число розміщень з 5 по 3 без повторень.
способів.
Відмітимо, що цю
задачу можна розв’язати інакше. Для
вибору кольору першої полоси маємо 5
варіантів. Після зробленого вибору
колір для другої полоси можна вибрати
4 способами з 4 що залишилися. Далі
вибираємо колір для третьої полоси
прапора з 3-х. Це можна зробити 3-ма
способами. За правилом добутку маємо
способів.
Приклад. Скількома способами можна поставити в ряд 5 людей для фотознімка.
Розв’язок. Ряд з
5 людей можна розглядати як впорядковану
вибірку з 5 елементів по 5. Тоді за формулою
маємо
способів.
Розміщення з повтореннями з n елементів по r впорядковані r-вибірки з n елементів з повтореннями. Їх число позначається
.
Приклад. В деякій країні не було двох жильців з однаковим набором зубів. Яка найбільша кількість жильців цієї країни?
Розв’язок.
.
Приклад. В одному з перших поколінь ЕОМ «Стріла» (ОЗУ) ОП мала 2048 клітинок, кожна з яких складалася з 43 розрядів.
Розв’язок. В
будь-якій клітинці інформація (число)
представлялась у вигляді двійкового,
тобто складається з 0 і 1, впорядкованого
набору довжини 43. Всього місць для 0 і 1
рівне
.
Таким чином маємо впорядковані r-вибірки
з
з повтореннями. Їх число знаходимо за
формулою
де
r=88064.
Сполучення без
повторень з n
елементів по r
називаються невпорядковані r-вибірки
з n елементів без
повторень. Їх число позначається
і обчислюється за формулою:
.
Сполучення без повторень з n елементів по r утворюють k-елементні підмножини вихідної множини потужності n.
Числа
називаються біноміальними
коефіцієнтами.
Приклад. Скількома способами можна вибрати 3 різних кольори 5-х які маємо.
Розв’язок. Очевидно, треба підрахувати число 3-вибірок з 5 елементів, при чому з умови задачі видно що серед вибраних елементів не повинно бути однакових і що порядок розміщення кольорів не важливий. Значить треба знайти число невпорядкованих вибірок, тобто число Сполучення без повторень з 5 елементів по 3.
За формулою маємо:
.
Сполучення з повтореннями з n елементів по r називаються невпорядковані r-вибірки з n елементів з повтореннями.
Їх число позначається і обчислюється за формулою:
.
Приклад. В кіоску продається листівки 10 видів. Скількома способами можна купити: а) 5 листівок, б) 5 різних листівок, в) 15 листівок з повтореннями.
Розв’язок. Їх число визначається за формулами:
а)
способи
в)
способи
У випадку б) треба
підрахувати число невпорядкованих
5-вибірок з 10 елементів без повторень
(всі листівки різні). Їх число визначається
за формулою
способи.
