- •1.2. Сільськогосподарське використання меліорованих земель
- •1.3 Характеристика технічного стану внутрішньогосподарської
- •2.2 Складання календарного графіку поливів
- •2.3 Складання календарного плану поливів
- •2.4 Розробка оперативного плану проведення поливів
- •2.5 Складання плану замовлення на воду
- •2.6 Організація обліку води і поливних площ в товаристві
- •2.7 Звітність про виконання плану водокористування
- •Висновки
- •Список літератури
Міністерство освіти і науки України
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розрахунково-графічної роботи №1
«СКЛАДАННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИХ ПЛАНІВ ВОДОКОРИСТУВАННЯ» з дисципліни
«Експлуатація водогосподарських об’єктів»
Дніпропетровськ-2015
Міністерство освіти і науки України
Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет
Кафедра експлуатації
гідромеліоративних систем
і технології будівництва
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання розрахунково-графічної роботи №1
«СКЛАДАННЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИХ ПЛАНІВ ВОДОКОРИСТУВАННЯ» з дисципліни
«Експлуатація водогосподарських об’єктів»
Розглянуті і затверджені на
засіданні кафедри ЕГМС і ТБ
протокол №11 від 30.06. 2015р.)
Дніпропетровськ-2015
Методичні вказівки до виконання розрахунково-графічної роботи №1 за ОКР «бакалавр» з дисципліни «Експлуатація водогосподарських об’єктів»/ Дніпропетр. держ. агр.-економ. ун-т. Дніпропетровськ, 2015.- 46 с.
Розраховано на студентів денної та заочної форми навчання напряму підготовки 6.060103 «Гідротехніка (водні ресурси).
Упорядники: к.с.-г.н., доцент А.В. ТКАЧУК
ст. викл. В.В.ЛЮБЧЕНКО
Рецензенти : заступник начальника обласного управління водних ресурсів, начальник відділу експлуатації П.В.КУХАРУК
Рекомендовано до друку науково-методичною радою еколого-меліоративного факультету Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету (протокол № 11 від 30.06. 2015 р.)
ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………………..
1 ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЛЯНКИ ЗРОШЕННЯ…………………………….…
1.1 Природні умови об’єкта експлуатації ………………………….……..
1.2 Сільськогосподарське використання меліорованих земель…….......
1.3 Характеристика технічного стану внутрішньогосподарської
зрошувальної мережі………………………………………………………
2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ ВОДОКОРИСТУВАННЯ НА ДІЛЯНЦІ
ЗРОШЕННЯ……………………………………………………………………...
2.1 Вихідні дані для складання плану водокористування………………
2.2 Складання календарного графіку поливів…………………………...
2.3 Складання календарного плану поливів…………………………......
2.4 Розробка оперативного плану проведення поливів і
міжполивного обробітку ґрунту………………………………………….
2.5 Складання плану замовлення на воду……………………………….
2.6 Організація обліку води і поливних площ в товаристві……………
2.7 Звітність про виконання плану водокористування………………….
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..
ВСТУП
На 1 січня 2012 року площі зрошуваних земель в Україні становили 2,158 млн. га (скоротились на 18% від рівня 1992 р.). Проте фактичні площі поливу протягом останніх років не перевищують 600-680 тис. га, що становить 25-30% наявної їх площі, або в 4 рази менше, ніж на початку 90-х років 20-го сторіччя.
Скорочення площ фактичного поливу в Україні проходить на фоні:
– значного погіршення технічного стану функціонуючих зрошувальних систем, особливо їхньої внутрішньогосподарської частини;
– практично повного призупинення робіт з реконструкції наявних та будівництва нових зрошувальних систем, що є наслідком значного скорочення обсягів бюджетного фінансування та відсутності власних коштів у землекористувачів;
– недостатньої кількості й незадовільного оновлення парку дощувальної техніки: за загальної потреби понад 30 тис. одиниць у наявності є близько 8 тис. дощувальних машин, з них у робочому стані менше 4 тисяч, а за останні 5 років аграріями придбано лише 547 дощувальних агрегатів;
– порушення технологічної цілісності зрошувальних систем, яке спричинено, з одного боку, паюванням земель і, як наслідок, подрібненням земельних наділів і збільшенням кількості землекористувачів, з іншого - передачею внутрішньогосподарських систем у комунальну власність, а також на баланс фермерських і колективних підприємств при державній власності на міжгосподарську мережу;
– ускладнення управління зрошувальними системами, земельними й водними ресурсами, у т.ч. і через значне збільшення кількості користувачів зрошуваними землями. Нині 2,158 млн. га зрошуваних земель належать 192 тис. користувачам, тобто в середньому на одного користувача припадає лише близько 11,2 га зрошуваних угідь;
– погіршення еколого-меліоративного стану зрошуваних земель. Загалом по Україні, за даними меліоративного кадастру, добрий еколого-меліоративний стан мають 62% зрошуваних земель, 34 – задовільний, 4% – незадовільний.
Викладені вище основні складові стану зрошення земель в Україні дають підстави охарактеризувати його як кризовий. А основним негативним результатом стала втрата зрошуваними землями ролі страхового фонду у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави. Водночас, як уже зазначено, існує ряд природно-кліматичних і соціально-економічних передумов, які роблять неможливим подальше стале ведення землеробства в південному регіоні України без розвитку зрошення. Тому відновлення потенціалу зрошення належить до пріоритетних завдань розвитку агросектору економіки України. Саме на забезпечення цієї ролі зрошення спрямовані заходи, передбачені Постановою Верховної Ради України «Актуальні питання проблеми зрошення, підтоплення та повеней в Україні» від 23.02.2006 р. та Указом Президента України «Про заходи щодо розвитку зрошуваного землеробства в Україні» від 3.03.2006 р., комплексною програмою розвитку зрошення та поліпшення стану сільгоспугідь і сільських населених пунктів Херсонської області на період до 2015 року. Цими нормативно-правовими актами окреслено основні завдання з відновлення ролі зрошення у продовольчому та ресурсному забезпеченні держави, підкреслено визначальну роль наукового забезпечення реалізації цього процесу.
Зокрема, в Херсонській області налічується 426,8 тисяч гектарів зрошуваних земель, або 21,6 % від загальної площі сільгоспугідь, у тому числі від державних зрошувальних систем – 384,5 тис. га, місцевого зрошення – 42,3 тис. га.
У 2012 році державний меліоративний комплекс як і в минулі роки забезпечив подачу води на зрошення в обсягах і термінах згідно з заявками водокористувачів. Злагоджено спрацювали всі структурні підрозділи від управліннь водного господарства до управлінь магістральних каналів. Полито 287,4 тис. га фізичної площі зрошуваних земель або 67 відсотків до наявного плану. Кратність поливу сільгоспкультур склала 5,6 разів, при цьому сої - 9,5 рази, овочів - 4,0, кукурудзи на зерно – 5,1 разів.
Діючі зрошувальні системи області укомплектовані в основному широкозахватною дощувальною технікою загальною кількістю – 3094 одиниць. З кожним роком кількість дощувальної техніки постійно зростає, зокрема імпортної.
Впроваджується у виробництво новітня техніка поливу. Зокрема, протягом останніх років в області розширюються площі краплинного зрошення, які з 6 тис га у 2005 році до 26,5 тис га у 2012 році.
В експлуатації Херсонського облводресурсів знаходиться 275 насосних станцій, з яких 239 – насосних станцій зрошення. На сьогодні водогосподарські організації приступили до ремонту насосно-силового обладнання.
За 9 місяців 2012 року на об’єктах міжгосподарської меліоративної мережі виконано ремонтних робіт на суму 7,3 млн. грн., у тому числі за рахунок коштів загального фонду – 55 тис. грн, спеціального фонду – 7,2 млн. грн., залишків матеріалів минулих років – 47,3 тис. грн. Відповідно до доведених наказом Держводагентства України від 20 лютого 2012 року № 75 “Про основні напрямки роботи та завдання з експлуатації водогосподарсько-меліоративного комплексу у 2012 році” та облводресурсів від 14 березня 2012 року № 48 завдань з початку року управліннями проведені роботи по очищенню міжгосподарських каналів в обсязі 76,8 тис.м3, обкошено 4354,6 км (3486,1га) дамб каналів. Відремонтовано 313 гідротехнічних споруд, вирубано чагарнику на 510,8 км дамб каналів, проведено поточний ремонт 226 будівель насосних станцій, відремонтовано 164 гідропостів.
Загальна вартість ремонтно-доглядових робіт за 9 місяців 2012 року складає понад 24,2 млн. грн., що на 3,12 млн. грн. більше у порівнянні з відповідним періодом минулого року [2].
У січні-лютому поточного року управліннями водного господарства проведена відповідна робота по складанню з водокористувачами та власниками меліорованих земель протоколів-намірів на полив зрошуваних земель на площу 286,4 тис га. Складаються основні показники планів водокористування на 2013 рік.
Продовжується виконання заходів з підготовки меліоративних систем до поливного сезону 2013 року. Особлива увага приділяється підготовці насосних станцій та об’єктів, від стабільної роботи яких залежить виконання договірних зобов’язань з подачі води на зрошення.
За оперативними даними, станом на 14 лютого 2013 року завдання з підготовки об’єктів міжгосподарської зрошувальної системи, а саме, з ремонту: трубопроводів та запірно-регулюючої арматури, розподільчих каналів, насосних станцій й насосно-силових агрегатів, гідротехнічних споруд виконано на 75 % від завдання.
Внутрішньогосподарська мережа (насосні станції, внутрішньогосподарські трубопроводи, канали, гідропости і дощувальна техніка) підготовлена на 70 відсотків від завдання.
З метою попередження процесів підтоплення підпорядкованими облводресурсів організаціями, в залежності від гідрометеорологічної ситуації, підтримується робота до 50 дренажних насосних станцій, якими з початку року перекачано 2,857 млн м3 води, у тому числі за тиждень 0,642 млн.м3, що дозволяє тримати меліоративну ситуацію в задовільному стані.
Метою виконання даної розрахунково-графічної роботи – є формування у студентів умінь і навичок як правильно і ефективно використовувати об’єкти водного господарства, та експлуатувати їх, забезпечуючи максимальну економію водних ресурсів.
Об’єкт дослідження - планове водокористування шестипільної овоче-кормової сівозміни загальною площею 771,40 га.
Предмет дослідження - закрита зрошувальна мережа ТОВ «Стеблюк» розташована на території Херсонської області.
Для виконання РГР студенти використовують вихідні дані з курсового проекту з дисципліни «Меліорація земель», а саме: кліматичні умови в районі експлуатації внутрішньогосподарської зрошувальної системи; назву сівозміни, назви сільськогосподарських культур даної сівозміни; зрошувальні та поливні норми нетто і брутто; початкову дату поливу із укомплектованого графіку поливів. Викладач додатково видає план ділянки зрошення в масштабі М1:10000 або М1:5000 з нанесеними горизонталями, зрошувальною і колекторно-дренажною мережами, спорудами на ній та трубопровідною арматурою; дощувальними машинами, номерами полів та їх площею; лінією зв’язку, експлуатаційними та під’їзними дорогами, гідрометричними постами, спостережливими свердловинами, протиерозійними дамбами, лісонасадженнями та ін.
1 ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЛЯНКИ ЗРОШЕННЯ
1.1 Природні умови об’єкта експлуатації
Велико-Олександрівський район розташований в північно-західній частині Херсонської області. Через нього протікає р. Інгулець. Сам район розташований не по далеку від р. Дніпро (Каховське водосховище) на півдні Східноєвропейської рівнини [7].
Фізико-географічне районування:
- зона – степова;
- підзона – середньостепова;
- провінція – Причорноморська середньостепова;
- область – Бугсько-Дніпровська низинна степ;
Бугсько-Дніпровська низинна степ розташована на схилі Причорноморської западини. Структурно-геоморфологічною основою ландшафту служать неогенові пластові вапняки, перекриті червоно-бурими глинами.
Розчленування поверхні вздовж долин річок Інгулець і Дніпро значне, на межиріччях - невелике. Для області характерне високе сільськогосподарське використання земель.
В області розвинуті рівнинно-подові, ярово-балкові, схилові, надзаплавні та заплавні площі.
Рельєф заданого району відносить до рівнинно-подового. Перевищення висот до 52,5 м.
Агрокліматичні райони розрізняються по наявності тепла і вологи в теплий період року. В основу районування положено термічні ресурси вегетаційного періоду (суми середніх добових температур вище 10 ºС) і в якості характеристики ступеня зволоження території - термічний коефіцієнт за цей же період.
Велико-Олександрівський адміністративний район відноситься до першого агро кліматичного району (північного), дуже теплий і посушливий [16].
Цей район характеризується наступними показниками: суми температур вище 10 ºС складають 3200-3300 ºС [9], кількість опадів за цей же період 215-220мм, річна сума опадів 380-430 мм, гідротермічний коефіцієнт дорівнює 0,7. Середня тривалість без морозного періоду становить 175-180 днів, а вегетаційного 215-225 днів [10].
Весняні заморозки припиняються в середньому в третій декаді квітня, але в окремі роки найбільш пізні заморозки спостерігаються в третій декаді травня.
Осінні заморозки наступають в середньому у другій декаді жовтня, найраніше - в кінці вересня.
Суховії спостерігаються щорічно, а дуже інтенсивні-приблизно в 40%років[11].
Весна найчастіше коротка (1-1,5 місяця). Характерною її особливістю являється швидке наростання температури повітря.
Початок весни (в середньому перша декада березня) пов'язаний з датою стійкого переходу середньої добової температури повітря через 0 ºС.
До кінця третьої декади березня середньодобова температура повітря проходить через 5 ºС. Це близько збігається з середніми строками сівби ярих культур, а також початком вегетаційного періоду деревних рослин і озимих культур.
На початку третьої декади квітня середньодобова температура повітря переходить через 10 ºС. Максимальні температури підвищуються до 25-30 ºС.
З датою переходу середньодобових температур через 10 ºС близько збігаються терміни посіву кукурудзи і спостерігається зазвичай інтенсивний ріст більшості сільськогосподарських рослин.
Літо найчастіше жарке, посушливе, триває близько 5 місяців. У літній період випадає велика частина річної кількості опадів, переважно у вигляді злив. У літні місяці буває в середньому від 4-8 днів з опадами. Часті тривалі бездощові періоди.
Перехід середньодобової температури повітря через 15 ºС спостерігається в першій декаді травня. Це відповідає початку найбільш теплої пори року. Середня температура повітря в червні в 13 годин 24-25 ºС градусів, в липні і серпні 27-28 ºС. Максимальна температура досягає 38-40 ºС.
У третій декаді вересня звичайно відбувається перехід середньої добової температури через 15 ºС, літо поступово закінчується.
Наступ осіннього сезону характеризується збільшенням хмарності і числа днів з опадами, а також початком заморозків. На загальному тлі пониження температури для осені характерні повернення тепла з ясною і часто тихою погодою.
За початок осені прийнята дата переходу середньодобової температури повітря через 10 С. Повсюдно по області це здійснюється у другій половині жовтня.
З датою переходу середньодобової температури через 5 ºС збігається закінчення вегетаційного періоду.
Приблизно через 25-30 днів (в кінці листопада - на початку грудня) настає перехід температури повітря через 0 ºС.
Зима на території району коротка, м'яка і з частими і сильними відлигами (максимальні температури іноді підвищуються до 15 ºС).
Середньодобові температури повітря зазвичай вище -5 ºС. У рідкісні дуже холодні зими температура повітря може знижуватися до -32 ºС, -34 ºС.
Взимку переважає похмура погода.
За зиму спостерігається близько 25-40 днів зі сніговим покривом 3-6 см.
Найбільш раннє утворення снігового покриву спостерігається в першій декаді грудня, а найпізніший схід його - в третій декаді березня.
Взимку на полях не рідко утворюється крижана кірка.
Період з стійкими негативними середніми добовими температурами повітря повсюдно по району закінчується в першій декаді березня [16].
Таблиця 1.1 – Середня місячна та річна відносна вологість повітря (%) за даними метеостанції Велика - Олександрівка
01 |
02 |
03 |
04 |
05 |
06 |
07 |
08 |
09 |
10 |
11 |
12 |
Рік |
87 |
85 |
80 |
67 |
62 |
61 |
57 |
58 |
62 |
76 |
86 |
88 |
72 |
Таблиця 1.2 – Середня декадна кількість опадів (мм) за даними
метеостанції Велика - Олександрівка
Січень |
Лютий |
Березень |
Квітень |
Травень |
Червень |
||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
9 |
8 |
7 |
6 |
7 |
7 |
8 |
9 |
10 |
10 |
10 |
10 |
11 |
13 |
14 |
17 |
18 |
20 |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
Листопад |
Грудень |
||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
18 |
17 |
14 |
12 |
10 |
10 |
8 |
8 |
8 |
10 |
10 |
10 |
10 |
10 |
11 |
10 |
11 |
11 |
Таблиця 1.3 – Середня місячна та річна температура повітря за даними метеостанції Велика - Олександрівка
Станція |
I |
II |
III |
IV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
Рік |
Велика - Олександрівка |
-4,3 |
-3,5 |
1,5 |
9,2 |
16,3 |
20,0 |
22,8 |
21,8 |
16,3 |
9,7 |
3,2 |
-1,9 |
9,3 |
Таблиця 1.4 – Суми середніх добових температур повітря нижче-5, 0 ºС і вище 0,5, 10, 15 і 20 ºС за даними метеостанції Велика - Олександрівка
Сума температур |
||||||
негативних |
позитивних |
|||||
-5 |
0 |
0 |
5 |
10 |
15 |
20 |
– |
-300 |
3705 |
3590 |
3275 |
2750 |
1655 |
Таблиця 1.5 – Середня місячна та річна температура повітря за даними метеостанції Велика - Олександрівка
01 |
02 |
03 |
04 |
05 |
06 |
07 |
08 |
09 |
10 |
11 |
12 |
Рік |
-4,3 |
-3,5 |
1,5 |
9,2 |
16,3 |
20,0 |
22,8 |
21,8 |
16,3 |
9,7 |
3,2 |
-1,9 |
9,3 |
Таблиця 1.6 – Середня місячна і річна швидкість вітру (м/с) за даними метеостанції Велика - Олександрівка
Висота флюгеру |
01 |
02 |
03 |
04 |
05 |
06 |
07 |
08 |
09 |
10 |
11 |
12 |
Рік |
10 |
4,2 |
4,5 |
4,5 |
4,1 |
3,8 |
3,3 |
3,1 |
3,2 |
3,0 |
3,6 |
4,0 |
4,0 |
3,8 |
Таблиця 1.7 – Характеристика умов погоди і стану ґрунту для польових сільськогосподарських робіт за даними метеостанції Велика - Олександрівка
Типи ґрунту |
Характеристика показників |
Середнє число днів |
||||||||||||||||||||||||||
Березень |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
Листопад |
||||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
||
Чорноземи південні |
Ґрунт вкритий снігом |
4 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
Ґрунт мерзлий (без снігового покриву) |
4 |
5 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
3 |
|
Ґрунт перезволожений |
1 |
2 |
3 |
2 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
2 |
2 |
0 |
|
М'якопластичний або сухий стан ґрунту: |
|
|||||||||||||||||||||||||||
а) опадів немає
|
1 |
2 |
5 |
6 |
8 |
8 |
8 |
8 |
8 |
8 |
6 |
7 |
9 |
8 |
9 |
8 |
9 |
10 |
8 |
9 |
9 |
9 |
8 |
10 |
5 |
5 |
4 |
|
б) від1 до 5 мм
|
0 |
0 |
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
2 |
1 |
1 |
2 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
|
в) від 6 до 10 мм
|
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
|
г) більше 10 мм
|
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
1 |
|
Таблиця 1.8 – Дати настання середніх добових температур повітря вище і нижче певних меж і число днів з температурою, що перевищує ці межі за даними метеостанції Велика - Олександрівка
Температура |
||||
-5 ºС |
0 ºС |
5 ºС |
10 ºС |
15 ºС |
9.03 2.12 2 67 |
30.03 6.11 220 |
18.04 4.10 178 |
7.05 21009 136 |
15.06 28.08 73 |
Таблиця 1.9 – Повторюваність напрямку вітру і штилів за даними метеостанції Велика - Олександрівка
Місяць |
Пн |
ПнС |
С |
ПдС |
Пд |
ПдЗ |
З |
ПнЗ |
Штиль |
01 |
17 |
19 |
9 |
12 |
11 |
15 |
7 |
10 |
6 |
02 |
14 |
14 |
11 |
16 |
10 |
14 |
9 |
12 |
7 |
03 |
16 |
20 |
11 |
11 |
13 |
12 |
8 |
9 |
7 |
04 |
18 |
19 |
11 |
14 |
14 |
11 |
6 |
7 |
8 |
05 |
17 |
15 |
10 |
12 |
12 |
17 |
7 |
10 |
9 |
06 |
22 |
15 |
9 |
8 |
11 |
15 |
7 |
13 |
11 |
07 |
27 |
14 |
5 |
5 |
7 |
15 |
9 |
18 |
12 |
08 |
26 |
18 |
7 |
6 |
8 |
14 |
7 |
14 |
10 |
09 |
21 |
14 |
8 |
10 |
14 |
15 |
6 |
12 |
14 |
10 |
19 |
19 |
12 |
11 |
11 |
12 |
8 |
8 |
9 |
11 |
14 |
22 |
16 |
12 |
11 |
10 |
6 |
9 |
7 |
12 |
14 |
18 |
11 |
16 |
13 |
15 |
7 |
6 |
6 |
Рік |
19 |
17 |
10 |
11 |
11 |
14 |
7 |
11 |
9 |
Таблиця 1.10 – Імовірність швидкості вітру по градаціях (% від загального числа випадків) за даними метеостанції Велика - Олександрівка
Місяць |
Швидкість (м/с) |
||||||||||||||
0-1 |
2-3 |
4-5 |
6-7 |
8-9 |
10-11 |
12-13 |
14-15 |
16-17 |
18-20 |
21-24 |
25-28 |
29-34 |
35-40 |
>40 |
|
01 |
20,1 |
20,5 |
23,7 |
17,3 |
8,7 |
3,7 |
3,7 |
1,1 |
0,8 |
0,3 |
|
0,1 |
0,05 |
|
|
02 |
17,6 |
19,0 |
25,1 |
17,9 |
9,6 |
4,2 |
4,7 |
0,8 |
0,7 |
0,3 |
0,1 |
|
|
|
|
03 |
20,4 |
20,6 |
21,9 |
16,2 |
8,9 |
4,2 |
4,6 |
1, |
1,6 |
0,5 |
|
|
|
0,05 |
|
04 |
20,8 |
24,4 |
24,7 |
15,7 |
6,8 |
3,1 |
3,1 |
0,4 |
0,8 |
0,2 |
|
|
|
|
|
05 |
21,9 |
25,7 |
25,3 |
14,7 |
7,1 |
2,2 |
2,3 |
0,5 |
0,3 |
|
|
|
|
|
|
06 |
24,6 |
30,5 |
24,7 |
12,0 |
4,9 |
1,4 |
1,6 |
0,2 |
0,1 |
|
|
|
|
|
|
07 |
27,9 |
29,8 |
24,7 |
10,8 |
3,9 |
1,1 |
1,3 |
0,3 |
0,1 |
0,1 |
|
0,03 |
|
|
|
08 |
28,9 |
29,4 |
24,4 |
10,0 |
4,3 |
1,5 |
0,9 |
0,3 |
0,1 |
0,2 |
|
|
|
|
|
09 |
34,3 |
30,6 |
20,5 |
8,6 |
3,6 |
1,4 |
0,8 |
0,2 |
0,04 |
|
|
|
|
|
|
10 |
28,6 |
24,9 |
23,6 |
12,9 |
5,8 |
1,8 |
2,0 |
0,2 |
0,2 |
0,03 |
|
|
|
|
|
11 |
20,4 |
22,5 |
26,2 |
16,4 |
6,8 |
3,5 |
2,8 |
1,0 |
0,3 |
0,1 |
|
|
0,05 |
|
|
12 |
20,0 |
20,8 |
24,4 |
17,0 |
9,6 |
2,8 |
3,0 |
0,9 |
0,8 |
0,7 |
|
|
|
|
|
Рік |
23,8 |
24,9 |
24,1 |
14,1 |
6,6 |
2,6 |
2,6 |
0,6 |
0,5 |
0,2 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
|
|
Таблиця 1.11 – Середньомісячна, максимальна і мінімальна температура
поверхні ґрунту за даними метеостанції Велика - Олександрівка
Температура поверхні ґрунту |
01 |
02 |
03 |
04 |
05 |
06 |
07 |
08 |
09 |
10 |
11 |
12 |
Рік |
Ґрунт - чорнозем південний суглинковий |
|||||||||||||
Середн. |
-4 |
-3 |
2 |
11 |
20 |
25 |
28 |
26 |
18 |
10 |
3 |
-2 |
11 |
Середн. макс. |
0 |
2 |
12 |
27 |
40 |
45 |
50 |
47 |
37 |
23 |
9 |
2 |
24 |
Абс. макс. |
12 |
20 |
38 |
49 |
58 |
63 |
65 |
61 |
56 |
43 |
30 |
16 |
65 |
Середн. мін. |
-8 |
-8 |
-3 |
2 |
8 |
13 |
15 |
14 |
8 |
3 |
-1 |
-5 |
3 |
Абс. мін. |
-32 |
-32 |
24 |
-12 |
-4 |
1 |
5 |
3 |
-5 |
-20 |
-21 |
-27 |
-32 |
На ділянці зрошення переважають південні чорноземи середньо суглинкові по механічному складу. Водно-фізичні властивості ґрунтів об'єкта експлуатації представлені в таблиці 1.12.
Таблиця 1.12 – Водно-фізичні властивості ґрунту
Глибина, см |
Щільність ґрунту, г/см3 |
Вологість ґрунту при НВ, % |
0-10 |
1,38 |
21,1 |
10-20 |
1,55 |
21,1 |
20-30 |
1,39 |
18,4 |
30-40 |
1,41 |
18,8 |
40-50 |
1,50 |
18,4 |
50-60 |
1,41 |
18,7 |
60-70 |
1,48 |
19,2 |
70-80 |
1,52 |
18,9 |
80-90 |
1,56 |
19,1 |
90-100 |
1,68 |
18,5 |
Особливістю цих ґрунтів є наявність гіпсу на глибині 2,5-4 м. У підвищеній середній під зоні гіпс залягає на глибині 4. Чорноземи південні утворилися за умови чітко вираженого дернові - гумусно акумулятивного процесу ґрунтоутворення. Помірне зволоження при не промивному типі водного режиму, що характеризується чергуванням низхідних та висхідних потоків ґрунтової вологи, призвело до рівномірного просочування профілю гумусом і вилуговування легкорозчинних сполук і карбонатів кальцію (останній вимивається з верхньої частини) [2,9].
Потужність гумусного профілю південних чорноземів досягає 60-65 см. Вміст гумусу у верхньому гумусовому горизонті становить 3,5-4,5%. На глибині 70-120см розташовується карбонатний горизонт, рясно насичений білястими карбонатними виділеннями.
Ґрунтові води на рівнинних ділянках залягають на глибині 20-25 м і майже повсюдно, за виключення подів, є засоленими за рахунок солей, що містяться в лесах.
Таблиця 1.13 – Фізико-хімічна характеристика ґрунту
Глибина, см |
Гумус, % |
рН сольової витяжки |
Сума увібраних основ мг-екв на 100 г ґрунту |
Гідрологічна кислотність, мг-екв на 100 г ґрунту |
Ступінь насичення основами |
Поживні речовини, мг на 100 г ґрунту |
|||
валові |
Розчині в слаб. кислотах |
||||||||
N |
P2O5 |
P2O5 |
K2O |
||||||
0-20 20-45 |
4,85 3,63 |
6,4 6,6 |
28,5 29,9 |
1,3 0,5 |
– |
250 180 |
120 110 |
16,0 7,0 |
7,9 6,5 |
Джерелом зрошення ділянки є р. Інгулець.
Морфометричні характеристики:
- довжина – 551 км;
- площа водозбору – 14900 км2;
- похил – 0,3м на 1км;
- впадає в р. Дніпро з правого берегу.
Весняна повінь починається на Інгульці в кінці лютого - початку березня і характеризується досить інтенсивним підйомом рівня води.
Максимум повені - друга половина березня. На Інгульці в травні зазвичай спостерігається повторний підйом рівня.
Після закінчення весняної повені настає літньо-осіння межень, в середньому триває 3-4 місяці (липень-жовтень).
Влітку і восени рівні низькі і стійкі, тільки сильні зливи можуть викликати паводки.
Осінні підйоми рівня води не значні (не перевищують 0,2-0,3 м).
Під час зимових відлиг відбуваються підйоми води, в окремі зими до 4,1 м.
Велика частина річного стоку (60-70%) відбувається в весняний період (березень-червень), влітку і восени (травень-листопад) 20-30% і взимку (грудень-лютий) 10%.
1.2. Сільськогосподарське використання меліорованих земель
Напрямком діяльності ТОВ «Стеблюк» є меліорація земель з експлуатацією водогосподарських об’єктів, що розташовані на її території. Ці землі поділені на сівозміну з шести полів. Загальна площа цих земель складає 1010,45 га (посівна 985,90 га, поливна 771,40 га).
В сівозміну входять: 1. Люцерна 2-го року життя; 2. Люцерна 3-го року життя; 3.Томати; 4. Столові буряки; 5. Огірки; 6. Горох на зелений горошок + літній посів люцерни.
Структура посівних площ та урожайність сільськогосподарських культур представлена в табл.1.14
Таблиця 1.14. – Структура посівних площ
№ поля |
С/г культура |
Зрошувальна площа,га |
Урожайність, ц/га |
Відсотковий розподіл с/г культури в сівозміні |
1 |
Люцерна 2-го року життя |
110,8 |
400-600 |
14,4 |
2 |
Люцерна 3-го року життя |
111,3 |
400-600 |
14,4 |
3 |
Томати |
147,8 |
300-400 |
19,1 |
4 |
Столові буряки |
147,0 |
600-800 |
19,1 |
5 |
Огірки |
128,2 |
150-300 |
16,6 |
6 |
Горох на зелений горошок + літній посів люцерни |
126,3 |
25-40 |
16,4 |
Разом |
771,4 |
|
100 |
|
1.3 Характеристика технічного стану внутрішньогосподарської
зрошувальної мережі
Джерелом зрошення для даної зрошуваної ділянки є р. Інгулець.
Вона відноситься до четвертої зони каламутності води (від 500-1000 г/м3). Найбільша каламутність має місце навесні і під час проходження літньо-осінніх паводків.
Величина мінералізації води в повінь становить 120-150 мг / л, в літньо-осінню межень - 280-330 мг / л і взимку 300-400 мг / л. В іонному складі переважають НСО3 і Са, вміст СО2 і Cl дуже мало. Жорсткість води становить 3-4 мг·екв/л.
По результатам досліджень хімічного складу води, річка Інгулець віднесена до другого класу поверхневих водних джерел згідно ГОСТ 2761-84.
Вода річки Інгулець у всі сезони року придатна для пиття, зрошення сільськогосподарських культур, заправки тракторів, автомашин, комбайнів і для охолодження двигунів.
На ділянку зрошення вода подається насосною станцією перекачки до регулюючого басейну. З нього, за допомогою насосної станції підкачки з відповідним напором, придатна для зрошення вода подається до закритої внутрішньогосподарської мережі. На внутрішньогосподарській мережі ділянки зрошення , яка знаходиться на території АФ «Степова» обладнані гідротехнічні споруди: насосна станція підкачки, канал 4-МК, мережа трубопроводів як внутрішньо- так і міжгосподарського призначення. На ділянці зрошення також знаходяться різні модифікації дощувальної машини «Фрегат». Основна експлікація споруд і техніки на внутрішньогосподарській мережі представлена в табл. 1.15 – 1.17.
Таблиця 1.15. – Технічні характеристики модифікацій дощувальних машин «Фрегат»
Модифікація машини |
Кількість візків |
Довжина машини, м |
Загальна витрата води, л/с |
Потрібний тиск води на вході в машину при нульовому похилі поля, МПа |
Середня інтенсивність дощу за довжиною машини, мм/хв |
Максимальна площа поливу при роботі на одній позиції при постійно включеному кінцевому апараті, га |
Мінімальна поливна норма за один оборот машини при максимальній швидкості руху, м3/га |
Б 572-90 |
20 |
572 |
90 |
0,66 |
0,24 |
111,3 |
189 |
Б 463-90 |
16 |
463 |
90 |
0,63 |
0,29 |
74,9 |
225 |
Б 434-90 |
15 |
434 |
90 |
0,62 |
0,31 |
66,1 |
238 |
Таблиця 1.16 - Експлікація поливної техніки
Назва сівозміни |
Марка дощувальної машини |
Кількість візків |
Кількість стоянок |
Кількість дощувальних машин |
Площа яка обслуговується |
Овоче-кормова |
Б 572-90 |
20 |
2 |
2 |
222,1 |
Б 463-90 |
16 |
4 |
4 |
294,8 |
|
Б 434-90 |
15 |
4 |
2 |
254,5 |
|
Разом |
10 |
8 |
771,4 |
||
Таблиця 1.17 - Технічна характеристика внутрішньогосподарської зрошувальної мережі
Назва трубопроводу та арматури |
Ділянка від ПК до ПК |
Довжина, м |
Витрата води, л/с |
ККД |
Діаметр, мм |
Площа, що обслуговується трубопроводом |
|
нетто |
брутто |
||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
2-1Кр |
ПК0+00-ПК6+50 |
650 |
540 |
552 |
0,98 |
800 |
771,4 |
|
ПК6+50-ПК17+30 |
1080 |
360 |
368 |
0,98 |
600 |
|
|
ПК17+30-ПК27+20 |
990 |
270 |
276 |
0,98 |
325 |
|
|
ПК27+20-ПК36+45 |
925 |
180 |
184 |
0,98 |
273 |
|
|
ПК36+45-ПК44+13 |
768 |
90 |
92 |
0,98 |
219 |
|
|
ПК44+13-ПК53+04 |
891 |
90 |
92 |
0,98 |
219 |
|
НСП |
ПК0+00 |
|
|
|
0,98 |
|
|
С-41 |
ПК14+00 |
|
|
|
0,98 |
|
|
ГУМ-1 |
ПК14+03 |
|
|
|
0,98 |
|
|
Р-1 |
ПК17+40 |
|
|
|
0,98 |
|
|
ГО-1 |
ПК18+65 |
|
|
|
0,98 |
|
|
В-1 |
ПК26+90 |
|
|
|
0,98 |
|
|
Р-2 |
ПК27+22 |
|
|
|
0,98 |
|
|
ГУМ-1 |
ПК36+00 |
|
|
|
0,98 |
|
|
С-31 |
ПК41+80 |
|
|
|
0,98 |
|
|
Р-3 |
ПК44+10 |
|
|
|
0,98 |
|
|
Гф-1 |
ПК44+12 |
|
|
|
0,98 |
|
|
С-23 |
ПК45+80 |
|
|
|
0,98 |
|
|
В-9 |
ПК50+20 |
|
|
|
0,98 |
|
|
В |
ПК52+98 |
|
|
|
0,98 |
|
|
ГГУ-1 |
ПК53+00 |
|
|
|
0,98 |
|
|
Гфо-2 |
ПК53+04 |
|
|
|
0,98 |
|
|
2-1Кр-1 |
ПК0+00-ПК6+31 |
631 |
90 |
92 |
0,98 |
219 |
111,3 |
Р-4 |
ПК0+04 |
|
|
|
0,98 |
|
|
С-44 |
ПК3+50 |
|
|
|
0,98 |
|
|
Гф-3 |
ПК6+31 |
|
|
|
0,98 |
|
|
2-1Кр-2 |
ПК0+00-ПК6+83 |
683 |
90 |
92 |
0,98 |
219 |
110,8 |
Р-5 |
ПК0+03 |
|
|
|
0,98 |
|
|
В-4 |
ПК2+20 |
|
|
|
0,98 |
|
|
С-58 |
ПК6+00 |
|
|
|
0,98 |
|
|
ГГУ-2 |
ПК6+79 |
|
|
|
0,98 |
|
|
Гф-4 |
ПК6+83 |
|
|
|
0,98 |
|
|
2-1Кр-3 |
ПК0+00-ПК9+33 |
933 |
90 |
92 |
0,98 |
219 |
73,98 |
Р-6 |
ПК0+03 |
|
|
|
0,98 |
|
|
Гф-5 |
ПК0+05 |
|
|
|
0,98 |
|
|
Продовження таблиці 1.17
|
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
В-5 |
ПК7+50 |
|
|
|
0,98 |
|
|
ГГУ-3 |
ПК9+30 |
|
|
|
0,98 |
|
|
Гфо-6 |
ПК9+33 |
|
|
|
0,98 |
|
|
2-1Кр-4 |
ПК0+00-ПК9+25 |
925 |
90 |
92 |
0,98 |
219 |
73,5 |
Р-9 |
ПК0+03 |
|
|
|
0,98 |
|
|
Гф-9 |
ПК0+05 |
|
|
|
0,98 |
|
|
С-29 |
ПК4+40 |
|
|
|
0,98 |
|
|
В-7 |
ПК8+00 |
|
|
|
0,98 |
|
|
ГГУ-6 |
ПК9+20 |
|
|
|
0,98 |
|
|
Гфо-10 |
ПК9+25 |
|
|
|
0,98 |
|
|
2-1Кр-5 |
ПК0+00-ПК8+98 |
898 |
90 |
92 |
0,98 |
219 |
63,15 |
Р-10 |
ПК0+03 |
|
|
|
0,98 |
|
|
Гф-10 |
ПК0+05 |
|
|
|
0,98 |
|
|
С26 |
ПК1+20 |
|
|
|
0,98 |
|
|
В-8 |
ПК5+00 |
|
|
|
0,98 |
|
|
ГГУ-7 |
ПК8+95 |
|
|
|
0,98 |
|
|
Гфо-12 |
ПК8+98 |
|
|
|
0,98 |
|
|
2 ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ ВОДОКОРИСТУВАННЯ НА ДІЛЯНЦІ ЗРОШЕННЯ
2.1 Вихідні данні для складання плану водокористування
Внутрішньогосподарський план водокористування – це складова частина виробничого плану господарства. Складається план із трьох частин: плану проведення поливів сільськогосподарських культур; плану подачі води в господарство; плану виконання ремонтних робіт і догляду за каналами, трубопроводами, спорудами, дощувальною технікою та іншим устаткуванням, що є в системі для підтримки їх у робочому стані.
Внутрішньогосподарський план складається для кожного господарства, яке має зрошувану площу будь-яких розмірів.
Внутрішньогосподарський план – один з основних документів, який визначає взаємовідношення господарства з Міжрайонним управлінням водного господарства. Це первинний документ, в якому відображена як загальна потреба господарства в зрошувальній воді, так і по окремих періодах вегетації (по декадах).
Вихідними даними для складання внутрішньогосподарського плану водокористування є:
- план ділянки зрошення господарства в горизонталях в масштабі 1:10000 з нанесеними межами ділянок сівозмін, полів з указаними площами, нанесеною зрошувальною і колекторно-дренажною мережами, нанесеними всіма ГТС, інформацією про водомірні пристрої (лист 1);
- ґрунтово-меліоративна карта ділянки зрошення з відомостями про водно-фізичні властивості і мінералізацію ґрунту, глибини залягання ґрунтових вод, їх мінералізація за останні два роки;
- відомості розміщення сільськогосподарських культур з прив’язкою їх до трубопроводів з зазначеною площею.
- рекомендовані режими зрошення сільськогосподарських культур;
- структура полів зрошення;
- протяжність та пропускна здатність трубопроводів, їх технічна характеристика;
- відомості про кількість дощувальних машин, їх марку, продуктивність та використання робочого часу машини;
- розгорнутий календарний план експлуатаційних заходів на поточний рік, а також проведення ремонтів та догляду за мережею.