Модуль іі.

Особлива частина кримінально-виконавчого права.

Тема 7. Порядок виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі

Тема 6. Виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі.

Розділ 2 КВК України встановлює порядок виконання покарань, не порв'язаних з позбавленням волі, серед яких визачено виконання покарань у виді: штрафу; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу; позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю; громадських робіт виправних робіт; службових обмежень для військовослужбовців; конфіскації майна; арешту; обмеження волі; тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців.

Головна мета вивчення теми, яку потрібно реалізувати у процесі опрацювання рекомендованих нормативних і літературних джерел, полягає у з’ясуванні загальних засад правового регулювання виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та особливостей правового регулювання окремих їх видів.

Опрацьовуючи дану тему, студентам необхідно засвоїти опорні категорії, що мають важливе логічне і методологічне значення для правильного сприйняття і розуміння навчального матеріалу. Такими основними поняттями, зокрема, є:

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених законом України «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавчі документи – документи, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як основне покарання, а також як додаткове до основних покарань, покладається на кримінально-виконавчу інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засудженого - на органи Національної поліції.

Виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, призначеного як додаткове покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк, під час відбування основного покарання покладається на адміністрацію арештного дому, кримінально-виконавчої установи, командування дисциплінарного батальйону, військової частини чи начальника гарнізону.

Виконання покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців полягає в тому, що суд, який постановив такий вирок, після набрання ним законної сили направляє йлшл копію командиру військової частини, де проходить службу засуджений військовослужбовець.

Після одержання копії вироку командир військової частини видає відповідний наказ, у якому зазначається розмір відрахувань в доход держави з грошового утримання засудженого військовослужбовця, строк, протягом якого він не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а також який строк не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання. Наказ оголошується по військовій частині і доводиться до відома засудженого військовослужбовця.

Про прийняття вироку до виконання командир військової частини протягом трьох днів сповіщає суд, який постановив вирок, а за три дні до закінчення встановленого вироком суду строку службового обмеження для військовослужбовця командир військової частини видає наказ про припинення його виконання із зазначенням дати припинення.

Засуджені, які відбувають покарання у виді службових обмежень для військовослужбовців і визнані військово-лікарською комісією непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, звільняються судом від покарання за поданням командира військової частини і висновком військово-лікарської комісії.

Наступні види покарання такі як: штраф; громадські роботи, виправні роботи; позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу конфіскація майна; арешт; обмеження волі та тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців будуть розглянуті в наступних темах курсу.

Лекційне заняття

План

1. Характеристика покарань, не пов’язаних з позбавленням волі

2. Органи, які забезпечують виконання покарання, не пов’язаних з позбавленням волі.

3. Правове регулювання і порядок виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Питання та завдання для самоперевірки і контролю засвоєння знань:

1. Органи, які виконують покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, їх задачі та функції.

2. Обов’язки засуджених до позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

3. Відповідальність за невиконання вироку суду про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

4. Основні права і обов’язки засуджених.

5. Порядок і умови виконання покарання у виді обмеження волі.

2. Глосарій: позбавлення рангу, позбавлення чину, позбавлення кваліфікаційного класу, позбавлення права обіймати певні посади, позбавлення права займатися певною діяльністю, службове обмеження для військовослужбовців.

3. Проаналізувати відомчі нормативно-правові акти:

1. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі Зареєстровано в Міністерстві юстиції України» від 11 березня 2013 р. за № 387/22919.

2. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку обліку особистих грошей, цінностей і речей осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, а також виданого їм речового майна», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.08.2013 за № 1473/24005» від 23.08.2013 №1782/5

3. Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку обліку особистих грошей, цінностей і речей осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, а також виданого їм речового майна» від 23.08.2013 №1782/5*¹.

4. Вирішити практичне завдання (кейси).

Ситуація 1.

Місцевим судом Савенка засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до п’яти років позбавлення волі. Комісією з питань розподілу, направлення та переведення для відбування покарання осіб, засуджених до позбавлення волі, він був направлений до виправної колонії мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання. Один із членів Комісії не погодився з таким рішенням на підставі того, що цей злочин є тяжким, Савенко вчинив його у стані сп’яніння, це спричинило тяжкі наслідки, тому він повинен відбувати покарання в колонії максимального рівня безпеки.

Дайте правову оцінку описаній ситуації і визначте Савенку рівень безпеки виправної колонії, мотивуючи своє рішення.

Ситуація 2.

Вороненка засуджено 10 листопада 2013 р. до позбавлення волі за ч. 2 ст. 286 КК України до п’яти років, за ч. 1 ст. 135 КК України – до двох років, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України – до позбавлення волі строком до п’яти років. Комісія з питань розподілу направила засудженого для відбування покарання до колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання. Раніше Вороненко відбував покарання у виді позбавлення волі.

Чи правильно визначений засудженому Вороненку рівень безпеки виправної колонії?

Ситуація 3.

Солошенка засуджено за ч. 3 ст. 296 КК України і за ч. 3 ст. 152 КК України до десяти років позбавлення волі. Комісією з питань розподілу він був направлений для відбування покарання до виправної колонії середнього рівня безпеки. У 2000 р. Солошенко вже був засуджений до одного року виправних робіт. За ухвалою районного суду від 20 квітня 2001 р. згідно зі ст. 30 КК України 1960 р. він був направлений до виправно-трудової колонії загального режиму на невідбутий строк покарання у зв’язку з тим, що злісно порушував вимоги режиму під час відбування виправних робіт.

Чи правильно комісією визначений рівень безпеки виправної колонії?

Ситуація 4.

До колонії мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання прибув для відбування покарання Войтенко, засуджений за ст. 304 КК України до двох років позбавлення волі. Раніше він двічі був засуджений до позбавлення волі, покарання відбув. Судимість за ці злочини погашено.

Чи правильно визначений засудженому рівень безпеки виправної колонії? Як повинна діяти адміністрація установи при прийманні засудженого?

5. Розв’язати тести:

1. Де відбуває покарання засуджений до виправних робіт?

а) на державних підприємствах;

б) на будь-яких підприємствах;

в) на державних підприємствах за місцем роботи засудженого;

г) на будь-яких підприємствах за місцем роботи засудженого.

2. Яке рішення може бути прийнято щодо особи, яка відбуває покарання у виді громадських робіт, якщо вона стала непрацездатною після постановлення вироку суду?

а) звільнення від відбування покарання;

б) заміна виправних робіт на штраф;

в) призупинення виконання покарання.

3. Відбування покарання у виді громадських робіт здійснюється:

а) за місцем роботи;

б) за місцем проживання засудженого;

в) в місцях визначених кримінально-виконавчою інспекцією;

г) в спеціальних місцях.

4. Яке покарання може бути призначено засудженому, який ухиляється від відбування покарання у виді громадських робіт?

а) виправні роботи;

б) арешт;

в) позбавлення волі;

г) обмеження волі;

д) конфіскація майна.

5.5. Якщо засуджений ухиляється від сплати штрафу, як основного покарання, він притягується до кримінальної відповідальності відповідно до:

а) статті 388 КК України (Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації);

б) статті 389 КК України (Ухилення від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі);

в) статті 387 КК України (Розголошення даних оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування).;

г) статті 386 КК України (Перешкоджання з'явленню свідка, потерпілого, експерта, примушування їх до відмови від давання показань чи висновку).

5.6. У разі несплати засудженим штрафу, призначеного як основне покарання, штрафу у строк, суд:

а) розглядає питання про розстрочку виплати несплаченої суми штрафу або заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі;

б) розглядає питання про заміну несплаченої суми штрафу покаранням у виді громадських, виправних робіт або позбавлення волі відповідно до закону;

в) розглядає питання про позбавлення волі відповідно до закону;

г) розглядає питання про розстрочку від одного до трьох місяців виплати несплаченої суми штрафу.

5.7. Які із завдань покладаються на кримінально-виконавчу інспекцію:

а) виконання покарань у виді виправних робіт;

б) виконання покарань у виді службових обмежень для військовослужбовців;

в) направлення засуджених до обмеження волі до місць відбування покарань;

г) виконання покарання у виді штрафу.

Джерела і література: 4, 57-63, 65, 66, 69, 76, 78, 79, 84, 86.

***