4. Використання емпіричних методів у залежності від завдань експертизи.

У психологічній експертизі можуть бути використані (в залежності від її завдань) різні методи. Наводимо перелік основних.

В їх числі:

• метод занурення;

• метод узагальнення незалежних характеристик;

• метод аналізу продуктів діяльності;

• контент-аналіз (або семантичної ідентифікації);

• мозкового штурму;

• семантичного диференціалу;

• реконструкції (або відтворення);

• метод експерименту в експертизі;

• метод моделювання;

• методи спеціальної діагностики: вимірювання сенсорної чутливості, креативності;

• соматографічні методи;

• експертні оціни стійкості професійної мотивації;

• методи сенсомоторної реабілітації;

• вимірювання параметрів фізичного середовища;

• оперативність прийняття рішення людиною-оператором;

• виявлення чинників міграції робочої сили;

• дослідження виробничого травматизму.

Особливе місце у експертизі займає психодіагностичне обстеження.

Стандартизовані опитувальники і тести:

– діагностика адаптивних можливостей людини;

– діагностика нахилів до стресу;

– діагностика рівня емоціонального вигорання;

– діагностика рівня невротизації;

– методика вимірювання ригідності;

– опитувальник НПН (ознаки нервово-психічного напруження);

– методика вимірювання рівня тривоги.

Класифікація методів за об'єктом психодіагностики

Індивідуально-психологічні особливості:

• темперамент (опитувальник Стреляу, Айзенка),

• характер (опитувальник Шмішека, Леонгарда, ПДО (патохарактерологічний діяагностичний опитувальник)),

• окремі риси особистості (опитувальник Кеттелла),

• типи особистості (MMPI)

Окремі психічні функції (класичні патопсихологічні методики дослідження пізнавальної діяльності та емоційно-вольової сфери)

Функціональні та емоційні стани (тест Люшера)

Інтелект (тест Векслера, матриці Равена)

Самосвідомість і самооцінка (Репертуарні решітки Келлі, шкали самооцінки Дембо-Рубінштейн)

Цінності, соціальні установки (тест Рокича)

Емоційно-мотиваційна сфера (ТАТ, тест Роршаха, тест Розенцвейга та ін.)

Саморегуляція (методика «Рівень домагань Хоппе, локус контролю Роттера)

Візуальний і аудіальний образ підекспертного (фонограми та аудіограми)

Мовна продукція (усні та письмові тексти).

Література до теми:

1. Братченко С.Л. Введение в гуманитарную экспертизу образования (психологические аспекты). – М.: Смысл, 1999.

2. Краткий словарь современных понятий и терминов. – 3-е изд., дораб. и доп./ Н.Т.Бунимович, Г.Г.Жаркова, Т.М.Корнилова и др. Сост., общ.ред. В.А.Макаренко. – М.: Республика, 2000. – 670с.

3. Макшанцева Л.В. Экспертная деятельность психолога: Учебное пособие. – М.: МГПУ, 2010. – 124 с.

4. Чепа М.-Л. А. Психологічна експертиза освіти / М.-Л. А. Чепа // Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка Національної АПН України «Проблеми загальної та педагогічної психології» (Том ХІІ, ч. 5). – К. – С. 337-341.

5. Чечель И. Д. Эксперт-консультант по вопросам образования: особенности подготовки и направления деятельности / И. Д. Чечель. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://iuorao.ru/20120930/222-2012-10-02-08-55-39.

6. Экспертиза в современном мире: от знания к деятельности / Под ред. Г.В.Иванченко, Д. А. Леонтьева. М.: Смысл, 2006. – 452 с.