8. Похідні нітрофурану (фурацилін, фуропласт, ліфузоль). Основні властивості, застосування.

Похідні нітрофурану виразна протимікробна дія. Малотоксичні. Використовують як хіміотерапевтичні засоби (внутрішньо) й антисептики.

Фурацилін — Сп. Б. Жовтий порошок, гіркий на смак. Малорозчин­ний у воді і спирті. Не справляє подразливої дії і сприяє загоєнню ран.

Застосування: спиртовий розчин (1:1500), водний р-н (1:5000 = 0,02%) при пролежнях і виразках, опіках, для полоскання ротової порожнини і горла при стоматитах й ангіні, для лікування кон'юн­ктивіту. Іноді внутрішньо для лікування шигельозу .

Фуропласт – Сп. Б. Рідина, містить фурацилін; при нанесенні на шкіру підсихає, утворюючи еластичну плівку, шкіра захищається при цьому від проникнення інфекції.

Застосовується для санації дрібних пошкоджень шкіри (садна, порізи, подряпини, тріщини) і невеликих опіків I і II ступеня.

Ліфузоль в аерозольній упаковці діє аналогічно фуропласту.

9. Солі важких металів (ртуті дихлорид, срібла нітрат, протаргол, цинку сульфат). Протимікробні властивості солей важких металів, їх в’яжуча, подразнювальна та припікальна дія.

Солі важких металів - Місцева дія залежить від концентрації — в'яжуча, подразлива та припікальна. В'яжуча дія пов'язана зі здатністю утво­рювати альбумінати. За підвищення концентрації - подразлива і припікальна дія.

Ртуті дихлорид (сулема) — Сп. А. Є активним дезінфекційним засобом, але дуже токсичним. Для дезінфекції білизни, одягу, предметів догляду за хво­рими. Зараз не застосовують.

Срібла нітрат — Сп. А. У невеликих концентраціях чинить в'яжучий та протизапальний ефекти, у великих — припікальний. Застосовують 0,05%-0,2% р-н для спринцювання, промивання сечового міхура; 1% р-н для обробки слизових оболонок рота, гортані, піхви, уретри; 5-10% р-н для припікання виразок і надмірних грануляцій у рані, бородавок, а також при гострому кон'юнктивіті 2%.

Протаргол — коричневий порошок, що містить 7,8—8,3% сріб­ла. Чинить в'яжучу, антисептичну та протизапальну дії. Застосову­ють 0,2-1% р-р для змащування слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, промивання сечовивідних шляхів і сечового міхура, в очній прак­тиці — при кон'юнктивіті, бленореї.

Цинку сульфат — Сп. Б. Безбарвний порошок, справляє антисептичну та в'яжучу дії. Застосовують 0,1%, 0,25%, 0,5% р-н при кон'юнктивітах, ларингітах, для спринцювань при уретритах і вагінітах.

Інші ЛЗ: Солі вісмуту, дерматол, ксероформ, коларгол, жовта ртутна мазь.

СПРС: Детергенти (мила, хлоргекседину біглюконат). Протимікробні та мийні властивості. Застосування в практичній медицині

Отруєння солями важких металів, надання невідкладної допомоги.

Детергенти — це речовини, що здатні знижувати поверх­неву активність і чинять очисну і протимікробну дії. Протимікробна дія полягає в тому, що детергенти змінюють проникність мікробних клітин і спричинюють їх розпад.

До них відносять зелене мило, хлоргексидину біглюконат, етоній, це-ригель, декаметоксин.

Зелене мило — зеленкувата маса зі слабким запахом. Легко роз­чиняється у воді та спирті. Це аніонний детергент. Застосовують для очищення шкіри.

Хлоргексидину біглюконат — ефективний антисептичний засіб. Бактерицидно впливає на грампозитивні і грамнегативні бактерії, а також на збудників венеричних хвороб: трепонем, гонококів, трихомонад. Застосовують для обробки операційного поля і рук хірурга.