3.3. Стилістична роль фразеологізмів план

1. Стилістична роль фразеології в системі інших виразово-зображальних засобів мови.

2. Функціональностильова характеристика фразеологізмів.

3. Фразеологізми з точки зору їх уживаності в сучасній українській літературній мові.

4. Книжні фразеологізми.

5. Розмовно-побутові фразеологізми.

6. Народнопоетичні фразеологізми.

7. Фразеологічна синонімія.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аліфіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Х., 1987.

2. Вихованець І.Р. Таїна слова. – К., 1990.

3. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К., 1987. – С. 102 – 118.

4. Коваль А.П. Спочатку було слово: Крилаті вислови біблійного походження в українській мові. – К., 2001.

5. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови. – К., 2003. – С. 38 – 40, 72 – 139.

6. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. - К., 1999.

7. Ужченко В.Д. Народження і життя фразеологізму. – К., 1988.

8. Чабаненко В. А. Стилістика експресивних засобів української мови. - Запоріжжя, 2002.

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацюйте рекомендовану літературу. Підготуйтеся до обговорення теоретичних питань.

2. Проілюструйте власне дібраними прикладами подані терміни: ЗАГАЛЬНОНАУКОВІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ – такі, що обслуговують усі галузі науки, виходячи іноді за межі наукового стилю.

КРИЛАТІ ВИСЛОВИ, або АФОРИЗМИ – 1) влучні та яскраві образні вислови, що походять із літературних, історичних, філософських джерел, фольклору; 2) слова з метафоричним значенням, які широко вживаються і мають експресивне забарвлення.

МІЖСТИЛЬОВІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ – такі, що вживаються в усіх стилях мови і мають "нульову" стилістичну характеристику.

ПУБЛІЦИСТИЧНІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ як правило, словосполучення книжного походження, основне завдання яких посилення логізації тексту. Серед них виділяються політичні, газетні фразеологізми.

ТЕРМІНОЛОГІЧНІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ – метафоричні за походжен­ням одиниці, образність яких втрачається, а значення уже не сприймається як переносне.

ФРАЗЕОЛОГІЧНІ АРХАЇЗМИ – звороти, що вийшли з активного ужитку у зв'язку з виникненням нових словосполучень.

ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ІСТОРИЗМИ – звороти, що вийшли з активного вжитку у зв'язку зі зникненням відповідного явища дійсності.

ФРАЗЕОЛОГІЧНІ НЕОЛОГІЗМИ – нові стійкі сполучення слів, що ще не стали загальновживаними.

3. Доберіть із творів усної народної творчості приклади поетичних фразеологізмів; фразеологізмів, що вживаються в думах та історичних піснях; казкових фразеологізмів та форм заклинань і примовлянь. Проаналізуйте їх склад, функції, стилістичне забарвлення.

4. Наведіть п'ять прикладів фразеологізмів різної експресивності та введіть їх у контекст.

5. Укажіть, до якого функціонального стилю належать подані нижче стійкі сполучення слів. Виділені фразеологізми введіть у контекст, визначаючи їхнє стилістичне значення.

Демократичне суспільство, серйозні наміри, очна ставка, органи державної влади, серцевий напад, скинути з посади, скинути маску, тяжка година, дати підставу, збити оскому, збити з розуму, збити зі шляху, камінь спотикання, тримати камінь за пазухою, наріжний камінь, набратися духу, набратися розуму, набратися крові.

6. До поданих стійких словосполучень доберіть нефразеологічні та фра­зеологічні синоніми. Поясніть їх стилістичні можливості, колорит.

Віддати кінці, всипати перцю,дати імпульс, як на жаринах стояти, стріляти очима, як п'яте колесо до воза, хоч води напийся, лицар серця, лишити з носом, де Макар теля пасе, намилити шию, варфоломіївська ніч, два чоботи – пара, пам'ять серця, ставати на рушник, хилити на своє, від чистого серця.

7. Поясніть значення усталених виразів, що стали назвами окремих творів і збірок українських письменників. З'ясуйте їх функції. Наведіть приклади аналогічних назв художніх творів.

„Доки сонце зійде, роса очі виїсть ", „Дай серцю волю, заведе в неволю " М.Кропивницького; „Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці", „За двома зайцями" М.Старицького; „Хіба ревуть воли, як ясла повні?" Панаса Мирного; „ Чотири броди", „Кров людська – не водиця" М.Стельмаха.

8. Напишіть твір на тему: „Красне слово - золотий ключ", використовуючи подані нижче прислів'я.

/. Не говори, що знаєш, але знай, що говориш. 2. Добре слово краще, ніж готові гроші. 3. Книга вчить, як на світі жить. 4. Яка головонька, така й розмовонька. 5. Ні в тин, ні в ворота. 6. На городі бузина, а в Києві дядько. 7. Язик до Києва доведе. 8. Слово старше, ніж: гроші. 9. Коли хочеш щось сказати - перш подумай. 10. Не все те казати, що в рот лізе. 11. таке верзе, що й купи не тримається. 12. Лихо говіркому, та не добре й мовчазному. 13. Пусті слова, правди в них нема. 14. Не довго думав, та мудро сказав. 15. З його оратор, як з грака соловей. 16. Яка людина, така й бесіда. 17. Птицю пізнати по пір'ю, а чоловіка по бесіді. 18. Говорить п'яте через десяте. 19. Говорить, як шовком гаптує. 20. Хто своєї мови цурається, хай сам себе встидається.

9.Визначте функцію фразеологічних зворотів у наведених реченнях.

1.Графиню ніби параліч вдарив, вона хотіла встати з крісла і не могла (О.Донченко). 2. Молоді рибалки належали до людей з холодними головами й гарячими серцями (М. Трублаїні). 3.А потім що будемо робити? Покладемо зуби на полицю, щоб сушились до нового врожаю, і отак згадувати тіатри? (М. Стельмах) 4. Служив батько при економія, крутив хвости панським волам, неповоротний був (І. Микитенко). 5. Не доходячи до Штокала, сідаємо взуватися, щоб селом іти при повній формі (Григір Тютюнник). 6. Усе це прийде з часом: зріла мудрість, розсудливість, уміння сім раз відміряти і раз відрізати (В.Сухомлинський). 7. Все забрав від людей пан… А батька дідового десь за тридев’ять земель проміняв на собаку (Ю.Збанацький). 8. Голова ходором заходила, посипались іскорки з очей, і разом все перед ним освітилось (Панас Мирний). 9. Чернігівці теж не ликом шиті, теж розуміють, до чого воно йдеться (В.Кулаковський). 10. Голови туманіли від невщухаючого лементу цього вавилонського стовпотворіння (О.Гончар).

10.Доберіть російські відповідники до наведених фразеологізмів.

І швець, і жнець, і на дуду грець. Де не посій – там і вродиться. Йому пальця в рот не клади. Нашим салом та по нашій же шкурі. Сім баб – сім рад, а дитя безпупе. На городі бузина, а в Києві дядько. На вербі груші,а на осиці кислиці. Хто хоче їсти, мусить з печі злізти. Ледачому і в будень свято.

11. За словником крилатих висловів вкажіть на першоджерело та значення виразу.

1. Славних прадідів великих правнуки погані. 2. Піддати анафемі. 3. Перемагать та жить. 4. Перехресні стежки. 5. Альфа і омега. 6. Бальзаківський вік. 7. Віддати кесарю кесареве, а богові богове. 8. Всякому городу нрав і права. 9. Голос духа чути скрізь. 10. За шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси, то оддасьте. 11. Козел відпущення. 12. Слуга Мельпомени. 13. Напитися шоломом з Дону. 14. Не вмерла козацька мати. 15. Премудрий піскар.

12. Виявіть недоліки у запропонованих реченнях та виправте їх.

1. Письменник підмітив, що від пияцтва до хуліганства – один стрибок. 2. За ними видно буде конкретних винуватців, які й триматимуть відповідь за це. 3. Думаємо прибрати до рук віддалене село Матишівку, земля там добра, є приміщення. 4. Питання про долю цих гідроспоруд, як і всього комплексу, скидається, стало вже притчею во язицех. 5. На місце аварії з великим запізненням прибула оперативна група районних електромереж, не порахували потрібним прибути для керівництва начальник і головний інженер. 6. Лише такі подачки були б значною підмогою в харчуванні учнів. 7. Але при нинішній майстерності спеціалістів по обходженню законів цей документ може постигнути доля інших державних актів. 8. Ми всі вже чітко визначаємо межу між наказом і примусом, – каже Сушков, – і розуміємо: насильно ніколи милим не будеш. 9. Кидається у вічі скульптурна композиція «Трагедія і комедія» над головним входом в партер будинку. 10. Між тим, домінуючий вислід додав нашим дівчатам вітра в плечі. 11. Чеським запаленцям відбиваного м'яча припала до ока гра заїжджих з-за карпатських гір гостей. 12. Росія вирішила загнати нас в тупик, (з газет).

13. Випишіть з «Енеїди» І.Котляревського 10-12 стійких словосполучень та прокоментуйте їх.

14. У яких функціональних стилях найчастіше трапляються мовні штампи? Яку роль вони відіграють? Наведіть приклади.

14. З якого стилю дані уривки? Знайдіть у них фразеологізми і прокоментуйте їх.

І. Лояльні галичани, боязливі, залякані, одвернулися від нього (І. Франка), мов від прокаженого. Викинули його з «Просвіти», не дозволили приходити до «Бесіди» –українського клубу, а ті, що хотіли мати з ним яке діло, робили це тайно й обережно, щоб ніхто не побачив (М.Коцюбинський)

II.Свій світлий розум, свою величезну наукову ерудицію Драгоманов цілком оддав українській справі, його критичні статті «кидали нове світло па нашу минувшину, одкривали нові горизонти, вчили розуміти нашу історію і нашу теперішність, вникати в інтереси живих людей, розуміти і любити їх». Він звертав увагу на насущні потреби народу, на застій у політичнім житті, на неуцтво галичан. (М. Коцюбинський)

ІІІ. Досі ми не виходили із рамок чисто шкільного питання і якщо зачіпали побіжно явища, що виходили з цих рамок, то робили це лише випадково і мимохіть.

Однак справа просвіти мільйонів народних мас, першим ступенем якого є початкова школа, вимагає, щоб питання про найголовніший засіб цієї просвіти – мову – було поставлене і глибше і ширше, відповідно саме до вимог народної освіти в широкому значенні цього слова.

Поглянемо насамперед на слово – що воно собою являє, з яких елементів складається. На першому плані стоять в ньому два елементи: звукова форма і значення – без них слово немислиме, і заберіть у будь-якого слова, напр., «стіл», поєднання звуків, які його складають, і слова вже не буде, воно перетвориться в чисте поняття або уявлення; і навпаки: позбавлене свого значення, слово перестає бути словом і перетворюється, за висловом Потебні, у «штучний фонетичний препарат»...(Б. Грінченко).

14. Єрмоленко С.Я. так писала про мову І Драча: «Народність поетового слова – це закоріненість у народно-розмовну фразеологію, продукування нових усталених зв’язків на основі традиційної сполучуваності, яку часто не можна зарахувати до фразеологізмів, але яка передбачає усталені синтаксичні звороти з характерними частками, сполучниками, вставними оцінними словами тощо…». Доведіть або спростуйте цю думку.

14. До поданих фразеологізмів доберіть відповідні антоніми.

Водою не розлити; жовтодзьобе горобеня; як у тумані; вийти сухим із води;витрішки продавати; докинути хмизу в жар; голова напхана половою; пальця на зуби не клади; морозець пробіг по спині; не гріє і не знобить; як у власній кишені; дурний, хоч об дорогу вдар; держати у тісній жмені; з вареної крашанки курча висидить; як піску морського; дешевший від дірки з бублика; не нашого поля ягода; ламати хребта; не взятися ні за холодну воду; один в ліс, один по дрова; не з нашої парафії; кров з молоком.

14. До поданих слів доберіть по 4-5 фразеологічних синонімів.

Бідний, голодний, дурний, зневажати, як-небудь, хвилювати, розумний, перешкоджати, нікудишній, зазнаватися, соромитися, ударити, близько, відмовити, бюрократ, гроші, залицятися, лицемірити, образитися, одинокий.

14. У поданому уривку з драми М.Кропивницького «Доки сонце зійде, роса очі виїсть» знайдіть фразеологізми, визначте, яку експресивно-стилістичну роль вони відіграють у тексті?

Наталя Семенівна. Я не душогубка!

Оксана. Не душогубка? Чому ж у вас такий страшний погляд? Чула я, правда, од людей, що, кажуть, бува й так: погляд вовчий, а душа янгольська! Примусьте ж вашу душу, щоб вона хоч на хвилину засяла у вашім погляді, і та мала хвилина надасть мені сили і одваги. Я сміливо йшла до вас, а тепер острах даве мою душу і сковує мої вуста!.. Хоч одну ж іскру жалю у погляді, молю вас!..

Наталя Семенівна (тихше). Чого тобі треба? Чого ти хочеш від мене?

Оксана. Чого я хочу? Ха-ха-ха! Чого я хочу? І це питає мати, його мати! І справді: чого я хочу? Я, мабуть, зовсім вже збожеволіла!.. Ви колись казали мені, як ще я була при вас за горничну...

Наталя Семенівна. О, я щодня проклинаю той час і годину!

Оксана. Чудно! А тоді мені здавалось, що ви самі втішались, дивлячись, як панич залицявся до мене. Мабуть, тоді в очах ваших жила ваша янгольська душа?

Н а т а л я ' С е м є н і в н а. Я сама не встереглася, як гадину в пазусі зогріла.

Оксана (не слуха її). Ви тоді казали, пані, що ви й самі не з високого коліна; що ваш отець був простий мішаний і вас вчив на мідні гроші. Чого ж тепер ви так пишаєтесь? Одначе... що ж це таке я плещу? Чи воно ж до речі? Я не те зовсім хотіла сказати... (Подумала). Що ж таке я хотіла? Хіба те, що ваш син любив мене, що вашого сина і я любила...

Наталя Семенівна. А тепер минулося!.. Мертвого з гроба не вертають!..

Оксана. Минулося? Справді минулося? А я наважилась було у однім слові вимовити перед вами усю мою душу, усю мою печаль... Хотіла сказати таке слово, у котрім ви побачили б, як у дзеркалі, всі мої муки, всі рани мого серця!.. «Мертвого з гроба не вертають...» І ви так спокійно і тоді б сказали цю приказку, коли б побачили у труні свого єдиного сина?.. А я вже лежу у труні! А моє серце — його серце, моя душа — його душа, моє життя — його життя. Він помер задля мене, і я вже наполовину мертва!.. І все ж таки ані іскорки жалю у ваших очах?.. Пані!.. Я кохала вашого сина!..