3.2. Стилістичні функції лексичних засобів план

1. Ознаки лексичної організації функціональних стилів української мови.

2. Стилістична диференціація української лексики.

3. Стилістично нейтральна і стилістично забарвлена лексика.

4. Експресивна лексика та її поширення в мові

5. Стилістичне використання багатозначності.

6. Використання діалектизмів, їх семантичне і художнє осмислення.

7. Стилістичне використання синонімів.

8. Стилістична функція паронімів.

9. Антоніми як будівельний матеріал для стилістичних фігур.

10. Пасивна лексика, її стилістична своєрідність.

11. Омоніми як засіб досягнення словесної гри.

ЛІТЕРАТУРА

основна

1. Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності (стилістика та культу­ра мови). - К., 1999. - С. 273-278, 295-298, 316-328.

2. Зарицький М. С. Стилістика сучасної української мови. - К., 1999. - С. 22-37.

3. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. -К., 1987. -С. 90-101.

4. Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови. - К., 2003. - С. 35-38, 185-209.

5. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради. - К., 1999.

6. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови. - Т., 2000. - С. 35-37.

7. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / За заг. ред. І. К. Біло-діда.-К., 1973. -С. 55-61.

8. Чабаненко В. А. Стилістика експресивних засобів української мови. - Запоріжжя, 2002.

додаткова

1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо. - К., 1991.

2. Бойко Н. І. Українська експресивна лексика в словнику, мові та мовленні. -Ніжин, 2002.

3. Голянич М. І. Внутрішня форма слова і художній текст. - Коломия, 1997.

4. Єрмоленко С. Я. Фольклор і літературна мова. - К., 1987.

5. Кочергам М. П. Слово і контекст (Лексична сполучуваність і значення слова).-Л., 1980.

6. Ненець К. Літературна норма і сучасна мовна практика // Укр. мова та л-ра в шк. - 1998. - № 29-32.

7. Пилинський М. М. Мовна норма і стиль. - К., 1976.

8. Стилистический энциклопедический словарь русского языка / Под ред. М. Н. Кожиной. - М., 2003. - С. 432-433, 453-456, 493-495.

9. Сучасна українська літературна мова: Підручник / За ред. А. П. Грищен­ка. - 3-тє вид. - К., 2002. - С. 198-203.

10. Українська мова: Енциклопедія. - К., 2000. - С. 156-158,241-242,248, 602.

11. Чак Є. Складні випадки вживання слів. - К., 1984.

12. Шляхова Н. М. Емоції і художня творчість. - К., 1981

Завдання для самостійної роботи

1. Опрацюйте рекомендовану літературу. Підготуйтеся до обговорення теоретичних питань.

2. Проілюструйте власне дібраними прикладами подані нижче терміни:

АМПЛІФІКАЦІЯ – стилістична фігура, що використовується для підсилення виразності мови шляхом нанизування синонімів.

АНТИТЕЗА – стилістична фігура, що підкреслює виразність мови через контрастне зіставлення протилежних думок, понять, образів; часто будується з використанням антонімів.

АРГОТИЗМ – слово або вислів, запозичений літературною мовою з якого-небудь арго, тобто умовної говірки певного соціального середовища (групи, гуртка тощо), у якій є спеціально створені або деформовані слова й вислови, незрозумілі для сторонніх, і які мають прямі відповідники в загальновживаній лексиці.

АРХАЇЗМИ – застарілі для певної епохи назви предметів та явищ, що вийшли з активного вжитку або витіснені сучасними відповідниками. ГІПЕРБОЛА – стилістичний троп, який свідомо перебільшує розмір, силу, значення, якість якогось предмета, явища з метою його стилістичного увиразнення.

ЗАГАЛЬНОВЖИВАНА ЛЕКСИКА – це слова широкого використання, що називають загальновідомі предмети, явища, ознаки тощо, ними користуються усі мовці незалежно від професії, освіти, соціального статусу.

ДІАЛЕКТИЗМИ – слова або словосполучення, характерні для мови певних територій.

ІРОНІЯ – троп, який використовується з метою надати позитивно оцінному або нейтральному висловлюванню глузливого значення з метою створення насмішки.

ЕКСПРЕСИВНО-ЕМОЦІЙНА ЛЕКСИКА – слова, що крім називання предмета передають ще й суб'єктивну оцінку мовця стосовно цього предмета.

ІСТОРИЗМИ - застарілі слова, що вийшли з ужитку в зв'язку зі зникненням тих реалій, які вони називали.

ЕПІТЕТ – художнє образне означення, що називає характерну властивість предмета, явища, особи.

ЛІТОТА – стилістичне применшення якої-небудь ознаки предмета, явища, яке полягає у використанні форми заперечення.

ЖАРГОНІЗМ – специфічне слово чи вираз, що вживається в мовленні групи людей, об'єднаних спільністю інтересів, занять, професійною діяльністю, соціальним станом.

МЕТАФОРА – один з основних тропів, який полягає в перенесенні ознак одного предмета на інший на підставі подібності. Метафора лексична – уживання слова в непрямому значенні. Метафора поетична – будується на різних асоціаціях між предметами, на увиразненні якоїсь ознаки.

МЕТОНІМІЯ – вид тропа, переносна назва предмета чи явища, яка виникає на основі зовнішнього чи внутрішнього зв'язку між поняттями.

НЕОЛОГІЗМИ – слова або мовні звороти, створені для позначення нового предмета чи поняття.

ОКСИМОРОН – стилістична фігура, що створюється поєднанням протилежних за змістом, контрастних понять.

ПЕРИФРАЗА – описове позначення уже визначеного, синонімічна заміна, що базується на виділенні однієї якоїсь ознаки предмета, при цьому інші нівелюються.

ПЕРСОНІФІКАЦІЯ – троп, побудований на перенесенні ознак і властивостей людини, істоти на неживі предмети, явища та абстрактні поняття.

ПОРІВНЯННЯ – троп, побудований на зіставленні предметів, явищ, осіб, основна ознака або одна з ознак яких є водночас і ознакою порівнюваного.

ПРОФЕСІОНАЛІЗМИ – слова або словосполучення, властиві мові людей певного фаху, ремесла.

СИНЕКДОХА – троп, що являє собою переносне вживання назви частини предмета замість цілого, однини замість множини.

СТИЛІСТИЧНО ЗАБАРВЛЕНА ЛЕКСИКА – слова, що несуть на собі відбиток різних функціональних та експресивних стилів.

СТИЛІСТИЧНО МАРКОВАНІ СЛОВА (ВИРАЗИ) такі, що мають більш або менш обмежену сферу вживання, а також чіткі ознаки належності до певного стилю.

СТИЛІСТИЧНО НЕЙТРАЛЬНІ СЛОВА – слова, що використовуються в різних стилях мови і не мають стилістичного забарвлення.

ТЕРМІН – слово або словосполучення, що вживається для точного вираження поняття з певної галузі знань.

3. Охарактеризуйте подані зразки різних функціональних стилів з погляду специфіки їх лексичних засобів.

1. Громадяни України мають право на свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інши х інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Членами політичних партій можуть бути лише громадяни України. Обмеження щодо членства у політичних партіях встановлюються виключно цією Конст итуцією і законами України.

Громадяни мають право на участь у професійних спілках з метою захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів. Професійні спілки є громадськими організаціями, що об’єднують громадян, пов’язаних спільними інтересами за родом їх професі йної діяльності. Професійні спілки утворюються без попереднього дозволу на основі вільного вибору їх членів. Усі професійні спілки мають рівні права. Обмеження щодо членства у професійних спілках встановлюються виключно цією Конституцією і законами Україн и.

Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Усі об'єднання громадян рівні перед законом. (Конституція України).

2. Карамзін відкрив Росію, як Колумб Америку, — сказав

Пушкін,

Додамо: відкрив великою мірою за рахунок української

історії.

Америку Колумб відкрив, шукаючи Індію. Доля аборигенів відома.

Ми ж Україну відкриваємо в Україні, і це нікому не загрожує ні втратою територій, ні духовних цінностей. Це лише вимагає перегляду звичної схеми. Перестановки некоректно поставлених дзеркал.

Українці — це нація, що її віками витісняли з життя шляхом фізичного знищення, духовної експропріації, генетичних мутацій, цілеспрямованого перемішування народів на її території, внаслідок чого відбулася амнезія історичної пам'яті і якісні втрати самого національного генотипу.

Образ її спотворювався віками, їй приписувалася мало не генетична тупість, не відмовлялося в мужності, але інкримінувався то націоналізм, то антисемітизм. Велике диво, що ця нація на сьогодні ще є, вона давно вже могла б знівелюватися й зникнути.

Фактично це раритетна нація, самотня на власній землі у своєму великому соціумі, а ще самотніша в універсумі людства. Фантом Європи, що лише під кінець століття почав набувати для світу реальних рис. Вона чекає своїх філософів, істориків, соціологів, генетиків, письменників, митців. Неврастеніків просять не турбуватися (Ліна Костенко).

3.Минає ще з чверть години майже цілковитої тиші, і з боку шосе виникає рев автомобіля, який, несамовито підстрибуючи на вибоїнах і каменях останнього перед станцією неасфальтованого відтинка, врешті кінематографічно гальмує на малесенькій площі перед головним входом. Це якийсь джипоїд, або щось наче міні-вен, щось японське, американське, синґапурське, якесь таке сафарі, вестерн, екшн і фікшн, словом, машина марки іномарка, але при цьому, судячи з реву, не виключено, що з кразівським військовим двигуном. Вибігає водій (великі вуха, міцна потилиця, чорна шкіра - ні, не мурин, а куртка!), стрімко перетинає почекальню, ногою відкриває двері на перон, розглядається на всю навколишню велику порожнечу, копає ногою ліхтарний стовп, ніби насправді він шибеничний, зопалу плює, знімає з пояса мобільняк, але перш ніж набрати номер, зауважує неподалік від перону незапряжену фіру, а тоді й пущеного на вільну пашу Здохляка, отже, доволі слушно вирішує метнутися знову до почекальні. Там, вочевидь, у нього відбуваються перемовини з нецеремонно розштурханим їздовим, після чого він, виразно заспокоєний, зовсім повагом вивалює на перон, де присідає навпочіпки і закурює. Або повертається до джипоїда, все-таки набираючи телефонний номер (Ю.Андрухович).

4. В душі порвались і зів’яли струни,

Що для пісень розрадою були.

Замовкли, не відлунюються луни,

Що донедавна день і ніч гули.

Минає все – біблійна мудрість каже.

Усе на білім світі – маята.

Але чому ж так серце смуток в’яже

І підступа до горла гіркота?!

Невже живеш для того, щоб померти.

І не лишити пам’ять по собі?

Щоб все життя одного плуга перти,

Та ще і вдячним буть за це судьбі…

По-різному в історію приходять.

І не однаково до неї йдуть.

І ті, що безроздільно верховодять,

І ті, що перед ними спини гнуть.

Лишаються не тільки Герострати,

Що пам’ять людську спопелили злом.

А й ті, що за життя зуміли стати

Своїй землі опорою й крилом (О.Білаш).

5. Шипшина голчаста – гарний колючий кущ з бурувато-червоними гілками, з великою кількістю дрібних тонких шипиків і щетинок. Шипики сидять часто по 2 біля основи .-листків, що складаються з 5–7 (9) яйцевидних листочків. Квітки великі, ароматичні, поодинокі або по 2–3, рожеві або червонуваті, на довгих квітконіжках. Плоди соковиті, яйцевидно-грушовидні, яйцевидні або еліптичні, 1,5– 2,5 см в діаметрі, гладенькі. Поверхня блискуча або матова, морщиниста. Всередині плодів знаходяться тверді білі горішковидні сім'янки (плодики) з численними загостре­ними щетинистими волосками. Шипшина голчаста цвіте в червні-липні. Шипшина голчаста росте в лісах, переважно ялинових, по лісових схилах і на узліссі, луках. Для лікувальних цілей застосовують стиглі плоди обох видів шипшини. Збирають плоди у період їх стиглості, наприкінці серпня – у вересні; збирати слід обережно, вручну, у брезентових чи інших рукавицях, безпосередньо з куща, причому тільки цілі яскраво-червоні, незіпсовані плоди, коли вони ще тверді, намагаючись не м'яти їх. Перестиглі плоди стають соковитими, м'якими і збирати їх важче. Складати плоди слід у кошики, обтягнуті тканиною, збирання слід закінчити до настання заморозків. Свіжозібрані плоди треба негайно сушити. Сушать плоди у добре нагрітих печах, на залізних листах або сітках, трохи відкривши заслінку і трубу печі для ви­тягування вологи. Щоб краще використати обсяг печі для сушіння найбільшої кількості ягід, сітки з ягодами ставлять на цеглинах у 2–3 ряди, але при цьому треба стежити, щоб повітря мало вільний доступ до всіх ягід і щоб ягоди не підгоріли. Можна їх сушити в плодоовочевих сушарках при температурі 80–90° С, а в південних районах – на сонці. Сухі ягоди шипшини оранжево-червоні, смак кислувато-солодкий, вони без запаху. Настої з коренів шипшини і плодів здавна застосовували в народній медицині у випадку захворювання печінки і шлунково-кишкового тракту. При катарі шлунка зі зниженою кислотністю застосовують настій з 3 столових ло­жок ягід шипшини на 1 л води по 1/2 склянки 3 рази на день.( З кн. «Лікарські рослини»)

6. Заметена снігами хата ледь блимала невеличкими вікнами з-під сивих брів. А навесні вона оживала. Коли розтавали сніги, найпершими коло призьби пробивались зеленими шпичаками півники. Весна ніби прагнула прикрасити убогу хатину зелом і квітом, щоб людям у ній було веселіше.

Набравшись тепла і сонця, розвивався ясен. Розкішна крона розпускалась над покрівлею, немов зелений парашут, і від того хата ставала зовсім іншою. Побілені крейдою стіни повертали хаті молодість, зелений вінок, сплетений самою природою, прикрашав архаїчну оселю (В. Скуратівський).

7. Погулявши коло бджіл і наївшись огіркових пуп'янків, натрапив я на моркву. Більш за все чомусь любив я моркву. Вона росла в нас рівними кучерявими рядочками скрізь поміж огірків. Я оглянувся, чи не дивиться хто. Ніхто не дививсь. Навколо тільки дрімучий тютюн та мак, та кукурудзяні тополі іі соняшники. Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немовби все заснуло. Одні тільки бджоли гудуть та десь з-за тютюну, від погребні, доносивсь дідів рик. Тут ми з Піратом і кинулись до моркви. Вириваю одну – мала. Гичка велика, а сама морквина дрібненька, біла і зовсім не солодка. Я за другу – ще тонша. Третю – тонка. А моркви захотілось, аж тремчу ввесь! Перебрав я цілий, ряд, та так і не знайшов ні одної. Оглянувсь, – що робити? Тоді я посадив всю моркву назад, хай, думаю, доростає, а сам подався далі шукати смачного.

Довго щось ходив я по городу. Після моркви я ще ви­смоктував мед з тютюнових квітів і з квітів гарбузових, що росли попід тином, пробував зелені калачики і білий, ще в молоці, мак, покуштував вишневого клею з вишень, понадкушував на яблуні з десяток зелених кислих яблук і хотів уже йти до хати. Коли ж дивлюсь,— баба снує коло моркви, дідова мати. Я – бігом. А вона – зирк, та за мною. А я тоді,– куди його тікать? – та повалив соняшника одного, другого (О.Довженко)

8. Громадянин – соціальний тип особистості, який характеризується п,цінністю таких суспільнозначущих якостей, як правослухняність, вміння поцінувати власні й суспільні інтереси, почуття обов'язку щодо Батьківщини і патріотизм). Характерна ознака громадянина - легальний статус повноправного члена суспільства, володіння сукупністю громадянських прав. Цей , статус визначається рядом чинників: фактом і місцем народження, зв'язком і батьками, натуралізацією і т. ін. (Політологічний енциклопедичний Словник).

4. Складіть по два речення на кожне з наведених слів (одне речення з первісним, прямим значенням цього слова, друге – з сучасним, переносним).

Аристократ, меценат, естафета, патрицій, утопія, концентрат, вакханалія, лабіринт, лаконічний, пенати, регалії.

4. Наведені слова згрупуйте за стилістичними позначками (роз., простор., жарг., діал., книж., заст., терм. та ін.), визначте належність кожного слова до активного чи пасивного запасу лексики.

Ешелон, негода, злочестивий, етика, поночі, дурниця, аромати, злет, господарка, фундамент, архаїзм, губка, першотвір, ракурсний, віритель, люстро, репатися, дорідний, гусениця, злотокосий, етап, грінка, залюблений, ниньки, бештати, місія, ладний, покара, дротик, обрив, грис, заячати, елегія, жертва, бак, рейд, кормило, норовистий, город, двозначний, зречення, деревина, жереб, плавець, лопух, рам'я, берло, вовчисько, альянс, витребеньки, заказник, груда, елемент, зсув, дама, плакса, ранком, песиголовець, канючити, манюсінький, рубель, диплом, жовторотий, злак, желіпати, півока, люстра, монополія, вірьовка, бабій, пасія, жорна, малиново, розсуд, вегетативний, жостір, зумисне, нефрит, громадський, джура, рум'янок, альтернатива, бігун, потомство, валандатися, колос, потойбіч, крихітка, вуйко, ареал, женячка, злопам'ять, невдаха, еге, делікатний, ошаліти, зяяти, жарптиця, путній, міщанство, рюмсати, віраж, нездалий, забалакувати, жага, олігархія, навпрошки, розбишака, приплентатися, буркотати, ракетка, в'язь, реінфекція, осяйний, буксувати, ракотиця, пігментований, марне, аристократія, резус-фактор, вульгарщина, плеяда, почвалати, ракушка, недотепний, забудько, прочухан, всує, півтон, плазма.

4. Запишіть слова у дві колонки: стилістично нейтральні, загальновживані, стилістично марковані, експресивно забарвлені.

Складіть по два-три речення зі словами обох груп.

Оглядини, механізувати, біганина, відповідальність, скиглити, новація, вечорниці, премія, кисень, дідуган, пестити, баняк, пречудесний, суфікс, працювати, ссавці, рачкувати, дорога, весело, орфографія, величезний, кон­курс, відсоток, співіснування, сестра, пантрувати, щастя, тайм-аут, колядувати, гладун, гетьман, аероплан.

4. Усно проведіть стилістичний експеримент: замість виділених слів у наведених реченнях вживайте синонімічні, що подаються у довідці. Дослідіть, чи змінюється відтінок висловлювання у кожному конкретному випадку. Умотивуйте авторський добір.

1. Колись молоденькою вчителькою вона приїхала в це село, що привітно мружилось у пучках сонця. 2. Ти сама, як ромашка, у білій хустинці весело ступаєш по травах, несучи снідання косарям. 3. В бережках неждано прокинувся вітрець, зашарудів у торішній осоці, вивіяв на лід кілька округлих вільхових листків. 4. При дорозі пишно почали розцвітати кущі шипшини. 5. Максим помахом шапки вітає птахів, що з року в рік зимують у цьому закутку. 6. То темніючи, то просвітлюючись, урочисто гудуть ліси, раз од разу навідмаш кидають на полотнище дороги передвесняні етюди. 7. Під місячним сяйвом мальовничо окреслились тополі. 8. Навколо пахне гіркуватим соком червонолозу і солодким цвітом осокорів.

(М. Стельмах.)

Словник:

1. Привітно, щиро, доброзичливо.

2. Весело, радісно, безтурботно.

3. Несподівано, неждано, раптово.

4. Пишно, розкішно.

5. Щорічно, з року в рік.

6. Святково, урочисто. Щоразу, раз од разу.

7. Гарно, красиво, привабливо, мальовничо.

8. Навколо, кругом, навкруги.

4. Складіть речення у публіцистичному стилі, використавши у них ряди прислівникових синонімів.

Пильно, ревно, невтомно.

Старанно, пильно, дбайливо.

Своєрідно, оригінально.

4. Поясніть чим відрізняються подані синонімічні слова. З’ясуйте з якими стилями мовлення пов’язується їх використання.

а) Візит, відвідання; володар, владар; здібність, дар; архітектор, зодчий; пам'ятник, монумент, мавзолей; мати, матір; рука, правиця; світанок, світань; подорож, вояж; учити, зубрити; хворий, слабий.

б) Друг – друзяка, перемогти – подужати, переможний – звитяжний, допомагати – пособляти, говорити – базікати, стежка – тропа, хмара – туча, фіолетовий – фіалковий, віз – фіра, тире – риска, холод – стужа, алое – столітник.

4. Запишіть по два приклади, типових для кожного стилю, де вживалися б метафори і метонімії.

4. У сатиричних та гумористичних текстах знайдіть чотири ілюстрації вживання омонімів для створення каламбурів.

4. Проаналізуйте мову одного з газетних нарисів; виділіть тропи, поясніть, яку стилістичну роль вони виконують у тексті.

4. Наведені звукові комплекси російської мови мають відповідники і в українській мові (з деякими відмінностями у звучанні, написанні і наголошенні). Знайдіть ці відповідники, запишіть їх, вкажіть наголоси; значення українських слів розкрийте у словосполученнях, порівняйте значення схожих за звучанням і написанням слів російської і української мов.

Рожа, мешкать, луна, красный, трус, дурно, пыльний, баба, неделя, чоловек, речь; лихо, калитка; гадать, пытать.

4. Визначте за допомогою яких лексичних засобів твориться колорит поданого тексту.

А Великому князеві було в Стані вельми тоскно. Після тієї несподіваної зустрічі з братом в інгулецьких плавнях він перестав вірити будь-кому і в будь-що, почував себе дуже самотнім, волею кумирів закинутим серед чужі люди, які коряться не йому, а важкому старовинному мечеві, що висить на середній сосі його полотка.

На кожного він тепер дивився з підозрою й удень і ввечері тримав коло намету двох воїв о мечах і списах, о мідних шоломах та кованих щитах. Найогиднішими з усіх видавалися йому Сур та Малко, проте ні з ким іншим не міг зійтися, бо друзів у таборі не мав змалечку, довгі роки проживши в далекому материному теремі, де розмовлялося тільки по-грецькому, требилося виключно грецьким кумирам і всі звичаї були незмінно грецькими.

Відтоді, буваючи тут короткими наїздами, він так і не звик до законів ратного Стану й завжди відчував себе гостем серед косаків. А тепер, по всіх подіях останнього часу, надто ж по тій розмові з молодшим братом, Соболь почувався геть розбитим. Осмогруд при всіх болярах показав тоді в інгулецький заплаві, що не Соболь, а він мусив перейняти від отця священний меч Юра Побідника.

Й найстрашніше сталося вже пізніше, після того зло­щасного ловування, коли Соболь і сам повірив у се (І.Білик)

15. Уведіть у речення подані слова, перевірте за словником, чи правильно ви їх використали.

Вимова, акцент, добриво, удобрення, сутичка, зіткнення, аналогічний, аналогійний, аналогія.

16. Складіть словосполучення з паронімами (у разі потреби звертайтесь до словників). Поміркуйте, у яких стилях можуть уживатися такі слова -пароніми.

морфемний // морфологічний ; особистий // особовий ; норма //норматив ; лірик //лірник; театралізований // театральний; відтинок //відтінок; знаменитий //знаменний; досвід //дослід; ознайомити // познайомити; свідоцтво // свідчення; стилізований //стилістичний //стильовий

17. Доберіть із газет приклади використання метафор і метонімій. Поясніть їх стилістичні функції у мові преси.

18. Слова поданих синонімічних рядів розподіліть на групи за стилістичним призначенням і за належністю до відповідного функціонального стилю.

гарний – красивий – чепурний – вродливий – гожий – милолиций – файний – елегантний;

мимрити – бурмотати – мурмотіти – бубоніти – лепетати – белькотати – жебоніти;

міцний – сильний– дужий – кріпкий – кремезний;

нечулий - нечутливий - байдужий – бездушний;

примха – каприз – вереди(мн) – забаганка – химера;

притягтися – приволоктися – приплестися – причвалати – приплентатися – притарганитися;

розмова –мова — бесіда — балачка – гутірка – говірка – гомінка – помова;

слушно — справедливо – правильно – законно;

ударити – бахнути – тарахнути – луснути – тріснути – джигонути – двигнути – бухнути.

19. Самостійно доберіть із творів українських письменників не менше п'яти прикладів використання синонімів. Умотивуйте авторське слововживання.

20. До поданих слів доберіть антоніми. Уведіть їх у речення та поясніть стилістичні функції у контексті.

Логічний, розквіт, наближатися, присутній, завжди, порядок, солодкий, ініціативний, змінний, глибоководний, лівобережний.

21. Виберіть із поданих у дужках варіантів правильне тлумачення слова. Відповіді перевірте за „Словником іншомовних слів".

Апофеоз (найбільше піднесення, урочисте завершення події); апробація {випробування, офіційне схвалення); ефемерний (швидкоминущий, надуманий); мізантроп (благодійник, людиноненависник); мінорний (веселий, смутний); мішура (дрібні проблеми, підроблена розкіш); монографія (праця, що має одного автора, праця, в якій досліджено одне питання); обструкція (вид протесту, неправильне твердження); одіозний (одержимий, небажаний); превентивний (запобіжний, переважаючий); рекламація (звернення, скарга); філігранний (вишуканий, опрацьований до найменших деталей); філістер (людинолюб, самовдоволена й обмежена людина).

22. Прочитайте текст. Визначте стиль. З’ясуйте контекстуальне і стильове значення виділених слів. Порівняйте їх з відповідними лексичними значеннями.