1 Загальні методичні рекомендації із самостійного вивчення курсу

Вивчення стилістики у вузі передбачає як теоретичну, так і практичну мету. Завдання посібника полягає в тому, щоб студенти у процесі самостійної праці над курсом, а також у своїй підготовці до практичних занять, оволоділи принципами мовленнєвої організації стилів, знанням стилістичних ресурсів української мови, стилістичних норм, отримали уявлення про стилістичну зумовленість використання мовних засобів особливостями контексту, ситуацією мовлення; навчились розпізнавати стилістичні помилки серед інших та виправляти їх, а також оволоділи методом стилістичного аналізу.

Методичний посібник може бути використаний для самостійної роботи студентів як у навчальній роботі під керівництвом викладача, так і в індивідуальному самостійному навчанні.

Посібник складений на основі робочої програми з курсу «Сучасна українська літературна мова. Стилістика».

Матеріали посібника окреслюють коло питань для обговорення, які визначають і обсяг опрацювання спеціальної літератури, і послідовність засвоєння стилістичних явищ.

Для перевірки набутих знань, вироблення стійких умінь і навичок стилістичного аналізу текстів різних функціональних стилів представлено систему творчих завдань.

Запропоновано список довідкової літератури – це словники різних типів, які допоможуть студентам в опрацюванні основної термінології курсу та сприятимуть культурі їхнього мовлення.

2 Методичні вказівки з вивчення теоретичного матеріалу

Самостійна робота студента (СРС) - це самостійна діяльнісгь-навчання студента, яку науково-педагогічний працівник планує разом зі студентом, але виконує її студент за завданнями та під методичним керівництвом і контролем науково-педагогічного працівника без його прямої участі.

Тема 1. Вступ. Стилістика як лінгвістична наука. Категорії стилістики

Предмет стилістики. Оцінний критерій як специфічна ознака стилістики. Стилістика теоретична і практична. Поняття стилю. Функціональні стилі сучасної української мови. Експресивні стилі сучасної української мови. Стилістично нейтральні засоби мови.

Стилістика (лінгвостилістика): закономірності існування, структурна будова різновидів мови, мовні одиниці щодо їх експресивного забарвлення, типологія стильової специфіки текстів. Зв’язок стилістики з риторикою і поетикою. Лінгвостилістика й літературознавча стилістика. Специфіка стилістики – оцінний критерій. Стилістика загальна (теоретична) й практична. Завдання практичної стилістики – впровадження в мову правил теоретичної стилістики. Поняття стилю. Функціональні й експресивні стилі (високий, нейтральний, низький). Поняття негативної, нейтральної, позитивної оцінки. Лексика стилістично нейтральна й стилістично забарвлена.

Ключові слова: стилістика, національна мова, стилістична система, лінгвостилістика, функціональний стиль; зіставна, порівняльна, історична, синхронна стилістика, експресивні стилі.

Тема 2. Лексичні засоби стилістики

Стилістично-функціональна диференціація словникового складу української літературної мови. Експресивна та емоційно-забарвлена лексика. Стилістичне використання різних семантичних груп загальновживаної лексики. Стилістичний потенціал окремого слова.

Слово – одиниця мовної комунікації. Контекстуальне, додаткове емоційно-оцінне значення слова. Стиль в лексиці – категорія оціночна. Оцінність мови в аспекті її емотивності та експресивності. Розрізнення понять експресивний – характеризуючий і оцінний; емотивний – чуттєвий. Засоби створення експресивності та емоційності. Слова стилістично нейтральні і марковані. Стилістичні можливості омонімів, синонімів, антонімів. Контекстуальні синоніми, антоніми. Поняття “еворемізм”, перифраза”. Стилістичне використання полісемічних слів. Полісемія – основа каламбуру.

Ключові слова: архаїзми, неологізми, діалектизми, запозичення, антоніми, омоніми, пароніми, синоніми, полісемія, метафоризація.