- •Охарактеризуйте види технічного обслуговування та ремонту будівельних машин і організацію робіт.
- •Наведіть конструктивні схеми підйомників, опишіть використання.
- •Поясніть будову, принцип дії пневматичних ручних машин і їх призначення.
- •2. Наведіть класифікацію лебідок, кінематичні схеми, опишіть їх застосування.
- •1. Опишіть загальну дію шліфувальних, свердлильних, різезакручувальних ручних електричних машин, поясніть їх будову.
- •2. Опишіть будову гідравлічного й гвинтового домкрату.
- •1. Опишіть призначення ручних машин в будівництві, наведіть класифікацію.
- •2. Поясніть використання домкратів у будівництві.
- •1. Поясніть будову й принцип дії машин для опорядження підлог.
- •2. Опишіть багатоковшові навантажувачі, їх дію, використання.
- •Наведіть схеми розчинонасосів, поясніть принцип дії та ефективність застосування.
- •Наведіть конструктивну схему, поясніть будову й принцип дії безперервного обладнання транспортування матеріалів.
- •1. Поясніть будову й принцип дії машин безрейкового транспорту.
- •2. Наведіть формули для розрахунку технічної продуктивності одноковшових фронтальних навантажувачів.
- •Поясніть будову й принцип дії машини безрейкового транспорту.
- •2. Поясніть принцип дії одноковшових навантажувачів, їх використання.
- •1. Опишіть дію вібромайданчиків для ущільнення бетонної суміші.
- •2. Ходове обладнання будівельної техніки, поясніть принципи дії.
- •1. Опишіть принципи дії бетононасосів.
- •2. Опишіть дію стрічкових конвеєрів, основні параметри.
- •1. Поясніть будову машин і обладнання для вібраційного ущільнення бетонних сумішей.
- •2. Опишіть принципи діі приводів машин.
- •1. Наведіть конструктивну схему пневмонагнітача, поясніть його будову і застосування.
- •2. Наведіть класифікацію транспортних і транспортуючих машин.
- •1. Наведіть способи й машини для транспортування та подачі бетонних сумішей і розчинів.
- •2. Охарактеризуйте види ходового обладнання і систем керування будівельних машин.
- •1. Наведіть та опишіть формули з техніко-економічних показників використання будівельної техніки.
- •2. Охарактеризуйте, опишіть силове обладнання будівельної техніки.
- •1. Наведіть принципові конструктивні схеми гравітаційних бетонозмішувачів, їх будову, принцип дії і застосування.
- •Опишіть дію трамбувальних машин.
- •1.Опишіть призначення та дію катків статичної і вібраційної дії.
- •2. Поясніть призначення машин для пальових робіт, опишіть загальну їх дію.
- •1. Опишіть дію гідравлічних молотів при проведенні пальових робіт.
- •2. Опишіть дію обладнання для бурильно-кранових робіт.
- •1. Опишіть дію ланцюгового багатоковшового траншейного екскаватора.
- •2. Опишіть дію грейдерів.
- •1. Наведіть схеми скреперів, опишіть їх будову й основні механізми.
- •2. Наведіть формули для розрахунку продуктивності бульдозерів.
- •1. Опишіть дію машин для підготовчих робіт.
- •2. Наведіть сучасну систему індексації і класифікації будівельних машин.
1. Опишіть дію гідравлічних молотів при проведенні пальових робіт.
Механічний молот — найпростіший вид пальового заглибника. Його ударна частина масою 1000—3000 кг піднімається на 2—4 м фрикційною лебідкою. При розгальмуванні барабана лебідки ця ударна частина падає вниз і відбувається удар. Такі молоти можна використовувати для забивання паль завдовжки до 3—5 м.Серед їх переваг: проста конструкція; можливість регулювати роботу молота за рахунок зміни висоти піднімання ударної частини; довговічність; низька вартість. Недоліком є мала частота ударів (4—10 хв-1).Гідравлічні молоти за принципом роботи аналогічні пароповітряним, але порівняно з ними у гідравлічних вищий ККД (0,55—0,65) і менша у 8—10 разів маса приводної станції; вони компактніші, надійніші, менше створюють шуму, простіші в експлуатації, їх можна навішувати на екскаватори, крани та всі інші копрові пристрої. Енергія удару становить 3,5—120 кДж при частоті ударів 50—170 хв-1, маса ударної частини 210—7500 кг. Гідравлічні молоти можна використовувати для забивання паль і металевого шпунта у складних геологічних умовах при чергуванні шарів ґрунту різної щільності. За принципом роботи вони бувають простої і подвійної дії. В перших піднімання ударної частини відбувається примусово, а робочий рух — під дією сили ваги, у других на ударну частину при холостому та робочому русі діє робоча рідина.Ударна частина гідромолота простої дії переміщується за трьома напрямними трубчастими штангами 5. Останні закріплені у верхній 2 і нижній 1 траверсах з пазами 4, якими молот ковзає по напрямних копрової щогли. Молот підвішується до підіймального ремболта 3. До нижньої траверси знизу прикріплено наголовник 8 для паль, а також встановлено гідроциліндр-штовхач 7. У напрямних штангах розташовані гідроакумулятори й механізм керування.
Схема гідромолота простої дії: а – зовнішній вигляд; б – гідросхема; 1, 2– нижня і верхня траверси; 3 – ремболт; 4 – паз; 5 – напрямна штанга; 6 – ударна частина; 7 – гідроциліндр-штовхач; 8 – наголовник палі; 9, 14 – відповідно напірний і зливний гідроакумулятори; 10 – гідророзподільник; 11 – гідронасос; 12 – бак для робочої рідини; 13 – запобіжний клапан; 15 – клапан
Гідросхема автоматичної системи керування гідромолотом простої ди (рисунок 15.3, б) має гідроциліндр-штовхач 7, напірний 9 і зливний 14 гідроакумулятори, клапан 15 та гідрокерований двопозиційний золотник (паророзподільник 10). Бак 12 для робочої рідини, гідронасос 17 і запобіжний клапан 13, а також привод гідронасоса (тобто в цілому насосна станція) встановлюються окремо й з'єднуються з гідромолотом шлангами. Робочий цикл гідромолота починається із зарядження гідроакумулятора 9 до тиску Р1 (показано на схемі). При цьому клапан 15 перебуває у нижньому положенні, оскільки тиск у нижній його порожнині, з'єднаній зі зливом, відсутній, а порожнина гідроакумулятора 9 від'єднана від поршневої порожнини гідроциліндра 7. Мастило від насоса надходить у штокову порожнину гідроциліндра 7, опускаючи поршень і заряджаючи гідроакумулятор 9.Досягнувши тиску Р1, золотник гідророзподільника 10 перемикається, мастило від насоса потрапляє до нижньої порожнини клапана 15, перемикає його, після чого через клапан йде до поршневої порожнини гідроциліндра 7. Гідроциліндр-штовхач розганяє ударну частину вгору, при цьому рідина, накопичена в гідроакумуляторі 9, також надходить до поршневої порожнини гідроциліндра-штовхача, прискорюючи його рух. Ударна частина розганяється і далі рухається вгору по напрямних штангах за інерцією. При спаді тиску в гідроакумуляторі 9 до значення Р2 золотник розподільника, перемкнувшись, з'єднує нижню порожнину клапана 15 зі зливною лінією. Клапан пересувається вниз, перекриваючи напірну лінію і з'єднуючи зливну з гідроакумулятором 14. Одночасно ударна частина піднімається, потім падає, наносячи удар, який заглиблює палю. Далі цикл повторюється. Зливний гідроакумулятор 14 призначений для зменшення швидкості руху рідини у зливній магістралі при опусканні поршня гідроциліндра 7.
