Система категорій природно-заповідного фонду України та питання її оптимізації

УДК 502.72 (477)

Андрієнко Т. Л., Онищенко В. А., Клєстов М. Л., Прядко О. І., Арап Р. Я. Система категорій природно-заповідного фонду України та питання її оптимізації (під ред. д.б.н. проф. Т.Л. Андрієнко). – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. – 60 с.

Рис. 2, бібл. 45.

В роботі проаналізована система категорій природно-заповідного фонду України з метою уточнення режимів різних категорій природно-заповідного фонду та встановлення напрямків оптимізації системи його категорій. Обгрунтовується поняття про созологічний пріоритет як основу режиму природно-заповідних територій. Аналізуються категорії існуючої класифікації, особлива увага приділяється біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам. Розглядаються міждержавні природно-заповідні території та роль категорій природно-заповідного фонду в екологічній мережі. Пропонується введення нових категорій природно-заповідного фонду України.

Andrienko T.L., Onyschenko V.A., Klestov N.L., Pryadko O.I., Arap R. Ya. The System of Categories of Ukraine Protected Areas and Issues of its Improvement (ed. T.L. Andrienko). - Kyiv: Phytosociocentre, 2001. 60 p.

The system of categories of protected areas of Ukraine has been analyzed in order to improve it and to specify directions of their management. The notion of sozological priority is proved as a foundation of the protected areas regime. Categories of the existent classification and especially biosphere reserves, national nature parks, and regional landscape parks are discussed. Transboundary protected areas and importance of categories of protected areas in the ecological network are considered. The introducing of new categories of Ukraine protected areas has been proposed.

Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України

Науковий редактор д.б.н., проф. Т.Л. Андрієнко

Рецензенти: д.б.н., засл. діяч науки і техніки України, проф. Ю.А. Злобін,

д.б.н. В.С. Ткаченко

ISBN	© Т. Л. Андрієнко, В. А. Онищенко, М. Л. Клєстов, О. І. Прядко, Р. Я. Арап, 2001
	© Міжвідомча комплексна лабораторія наукових основ заповідної справи, 2001
	© Український фітосоціологічний центр, 2001

Зміст

Вступ (Т.Л. Андрієнко, М.Л. Клєстов) ………………………………………………….. 1. Аналіз класифікацій природно-заповідних територій ……………………….... 1.1. Роль природно-заповідної мережі України на сучасному етапі (Т.Л. Андрієнко) ………………………………………………………………… 1.2. Класифікація природно-заповідних територій МСОП (В.А. Онищенко) ………………………………………………................... 1.3. Сучасний склад природно-заповідної мережі України та розподіл її за категоріями (Т.Л. Андрієнко, Р.Я Арап)……………………………… 2. Режим природно-заповідних територій та його використання в їх категоризації (В.А. Онищенко)………………………………………………….... 2.1. Созологічний пріоритет як основа режиму природно-заповідних територій ……………………………………………............................................ 2.2. Диференціація обліку природно-заповідних територій ........................... 3. Аналіз категорій існуючої класифікації природно-заповідних територій, на яких охороняються природні комплекси ……………………………………...... 3.1. Біосферні заповідники (біосферні резервати) (Т.Л. Андрієнко, В.А. Онищенко) ………………………………………………………………… 3.2. Природні заповідники (Т.Л. Андрієнко, В.А. Онищенко) …………….. 3.3. Національні природні парки (В.А. Онищенко) ………………………… 3.4. Пам’ятки природи (Р.Я. Арап) ………………………………………… 3.5. Заказники (Т.Л. Андрієнко, О.І. Прядко) ……………………………….. 3.6. Регіональні ландшафтні парки (Т.Л. Андрієнко, М.Л. Клєстов, О.І. Прядко) ……………………………………………………………………… 3.7. Заповідні урочища (Т.Л. Андрієнко, В.А. Онищенко) …………………. 4. Міждержавні природно-заповідні території (Т.Л. Андрієнко, М.Л. Клєстов, О.І. Прядко) …………………………………………………………….................. 5. Категорії природно-заповідного фонду та екологічна мережа (Т.Л. Андрієнко) ………………………………………………………………………….. 6. Пропоновані категорії природно-заповідного фонду України ……………..... 6.1. Заповідні ділянки (Т.Л. Андрієнко, В.А. Онищенко) …………………... 6.2. Області охорони ландшафту (Т.Л. Андрієнко) ………………………… Висновки …………………………………………………………………………………… Список посилань …………………………………………………………………………...

Вступ

Природно-заповідна мережа України є основною ланкою охорони біорізноманіття та ландшафтного різноманіття нашої держави. За роки утворення та становлення української держави кількість природно-заповідних територій невпинно зростає. Нині так званий "процент заповідності" - відношення площі природно-заповідних територій до загальної території України складає близько 4%. Цей показник вже наближується до відповідного співвідношення в центральноєвропейських країнах.

Особливого значення набуває природно-заповідна мережа України як основа екологічної мережі держави. Закон України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки" передбачає відповідно до рекомендацій Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття (1995 р.) формування екологічної мережі як частини єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом ландшафту. Території та об'єкти природно-заповідного фонду є основними природними елементами екологічної мережі і складають її природні ядра, входять до інших елементів цієї мережі.

Нині спостерігається значне пожвавлення міжнародних зв’язків в питаннях заповідної справи. Україна приєдналась до ряду важливих міжнародних конвенцій і прияняла певні зобов’язання, для виконання яких була прийнята низка урядових документів – про концепцію збереження біологічного різноманіття, про водно-болотні угіддя загальнодержавного значення тощо. Посилився обмін міжнародним досвідом, звичним стали проведення спільних досліджень, в тому числі і по створенню транскордонних природоохоронних об’єктів, приєднання до міжнародних природоохоронних акцій [15].

Посилення в державі роботи по оптимізації природно-заповідної мережі і інтеграції її в загальноєвропейську мережу обумовлює необхідність перегляду категорій природно-заповідного фонду України. Адже саме у категоріях виявляється функціональне значення природно-заповідних територій, визначається їх режим. Вони значною мірою обумовлюють охорону біологічного та ландшафтного різноманіття.

Сучасний склад категорій природно-заповідного фонду був встановлений Законом України "Про природно-заповідний фонд України" 1992 р. Деякі категорії (регіональний ландшафтний парк) були введені ним вперше, інші (біосферні заповідники) на той час тільки розпочинали своє функціонування. За цей період накопичився значний досвід створення і функціонування природно-заповідних територій, з’явилися нові напрямки ландшафтної і екологічної охорони. Необхідною є також оптимізація класифікації об’єктів природно-заповідного фонду та уточнення їх режиму. Авторами в цій роботі здійснений науковий аналіз категорій природно-заповідного фонду України із використанням світового та європейського досвіду в цьому аспекті.

В роботі розглядаються лише ті категорії, на територіях та об’єктах яких охороняються природні екосистеми. Аналіз категорій так званого “колекційного блоку” – ботанічних садів, дендрологічних та зоологічних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва нами не проводився. Їх аналіз має бути метою спеціальних досліджень.

Автори розуміють дискусійний характер деяких питань, що розглядаються ними і будуть вдячні за зауваження та побажання.