Тема 5. Психічний розвиток дитини в ранньому віці. План

1. Анатомо-фізіологічні передумови психічного розвитку в ранньому дитинстві.

2. Провідна діяльність у ранньому дитинстві.

3. Розвиток рухових навичок. Прямоходіння та його значення для розвитку дитини.

4. Когнітивний розвиток в ранньому дитинстві. Розвиток мовлення.

5. Теорії ігрової діяльності.

6. Соціальні аспекти розвитку дитини у ранньому віці.

7. Новоутворення періоду. Формування самосвідомості дітей раннього віку. Криза 3-х років.

Теоретичні поняття: «ходяче дитинство», рухові навички, предметна гра, сприйняття, афективність сприйняття, наочно-дійове мислення, мовлення, гра, іграшка, криза трьох років, негативізм, самоусвідомлення «Я сам».

Література

Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій). 2-ге вид.: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2010. — С. 7-24.

Сергєєнкова О. П., Столярчук О. А., Коханова О. П., Пасєка О. В. Вікова психологія. Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – С. 86-115.

Кулагина И.Ю. Возрастная психология (Развитие ребенка от рождения до 17 лет): Учебное пособие. 5-е изд. — М.: Изд-воУРАО, 1999. - Раздел II, глава 3.

Додаткове письмове завдання

Скласти анкетування для мам дітей віком від 1 до 4 років з метою підтвердження чи спростування теоретичних даних про ПДВ, ССР та новоутворення дитини раннього віку.

Якщо є можливість – провести опитування таких мам.

Додаткове повідомлення

Прочитати дві глави із книги Чуковского «От двух до пяти» і представити групі найбільш цікаві моменти.

Проаналізувати власні улюблені дитячі іграшки та види ігор за науковими критеріями дослідження (усього не менше 5).

1. Анатомо-фізіологічні передумови психічного розвитку в ранньому дитинстві.

Раннє дитинство (від 1 року до 3 років) називають «ходяче дитинство», є одним з ключових вікових періодів у житті дитини і багато в чому визначає її майбутній психологічний розвиток. Дитина починає опановувати тілом, керувати рухами рук. У ранньому віці дитина вже не безпорадна істота, вона надзвичайно активна у своїх діях і в прагненні до спілкування з дорослими.

В документах міжнародних організацій ООН, ЮНЕСКО, ЮНІСЕФ раннє дитинство охоплює період від народження до початку шкільного навчання.

Інтенсивне фізичне зростання дитини на етапі раннього дитинства (від одного до трьох років) триває, хоч його темпи дещо сповільнюються. Поряд із загальним зростанням відбувається анатомічне формування і функціональний розвиток тканин та органів. Швидко збільшується зріст (у середньому з року до трьох збільшується на 20 см: від приблизно 75 до 95-98 см) і вага (близько 10 кг у рік і близько 15 у три роки) В 2 роки дитина важить приблизно у 5 разів менше дорослого. Після трьох років темпи набору ваги значно скорочуються до підліткового періоду. У 2 роки дівчатка у середньому набирають 53% свого зросту, а хлопчики – 50%. До двох-трьох років у дитини прорізуються молочні зуби.

Темпи зростання дітей визначає генотип. Наприклад, зріст дорослих дітей максимально визначають гени батьків. Існує неточна формула: скласти зріст батька і матері, поділити навпіл, для хлопчиків додати 5 см, для дівчат відняти 5 см – це найбільш очікуваний зріст дитини.

Змінюються пропорції тіла. Після 2 років грудна клітина поступово починає випереджати у розмірах живіт, хоча живіт лишається випуклим через малу довжину тулуба, в якому поміщаються внутрішні органи .

Підвищується працездатність нервової системи, збільшується загальна вага мозку, зростає регулююча роль кори великих півкуль та контроль з її боку над підкорковими центрами. До кінця 2 років вага мозку становить 1/3 ваги мозку дорослої людини. Це найбільш розвинена частина тіла трирічної дитини.

Продовжується формування кісткової тканини, хоча хрящова ще домінує. Розвиток м’язових тканин з 2 років до підліткового віку значно гальмується. Також до 5,5 років характерне зменшення жирової тканини.

У сучасних дослідженнях відзначають появу психічної акселерації дітей раннього віку. Дитина 2000-х років відрізняється від своїх однолітків ще кілька десятиліть тому високим рівнем інтелекту, допитливістю, гіперактивністю, легкою научуваністю; одні діти характеризуються пришвидшеним розумовим розвитком, інші – творчою обдарованістю. Водночас наявні проблеми зі здоров’ям, ослабленість нервової системи, дисгармонійність психофізичного становлення дітей - переважання рівня психічного розвитку над фізичним (В. В. Рагозіна)