Державний вищий навчальний заклад

“Запорізький національний університет”

Міністерства освіти і науки України

Факультет іноземної філології

В. С. Ботнер

Історія зарубіжної літератури:

КІНЕЦЬ XX – ПОЧАТОК XXI століття:

НОБЕЛІВСЬКІ ЛАУРЕАТИ

Методичні вказівки до семінарських занять

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”

професійних спрямувань “Мова і література (англійська)”,

“Мова і література (іспанська)”, “Мова і література (німецька)”,

“Мова і література (французька)”

Затверджено

Вченою радою ЗНУ

Протокол № від

Запоріжжя

2016

УДК 82’06(092)(076)

ББК Ш5(0)-8я73

Б 861

Ботнер В. С. Історія зарубіжної літератури: кінець XX – початок XXI століття: Нобелівські лауреати. – Запоріжжя: ЗНУ, 2014. – 69 с.

Методичні вказівки “Історія зарубіжної літератури: кінець XX – початок XXI століття: Нобелівські лауреати” рекомендовані для організації самостійної та індивідуальної роботи бакалаврів у межах основного курсу. Для поглибленого аналізу творчості лауреатів Нобелівської премії в галузі літератури кінця XX – початку XXI століття пропонуються завдання, спрямовані на формування вмінь та навичок аналізу художніх творів, теоретичні пояснення, питання для обговорення та модульного самоконтролю, дискусійні питання, варіанти науково-дослідних завдань, тести, література.

Призначені для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” професійних спрямувань “Мова і література (англійська)”, “Мова і література (іспанська)”, “Мова і література (німецька)”, “Мова і література (французька)”

Рецензент О.О. Ніколова

Відповідальний за випуск С.Ю. Вапіров

Передмова

Рубіж ХХ – ХХI століть є одним з найменш досліджених періодів розвитку зарубіжної літератури. Особливо це стосується вивчення творчості Нобелівських лауреатів з літератури, що являть собою найбільш цінний матеріал у межах рубежу століть.

Методичні рекомендації повинні заповнити цю прогалину, актуалізувати інтерес до світової літературної еліти.

Семінарські заняття з курсу “Історія зарубіжної літератури другої половини XX століття: Нобелівські лауреати” покликані доповнити, узагальнити й систематизувати лекційний матеріал, розвинути навички роботи з художніми текстами й науковими джерелами, стимулювати пізнавальну активність. Успішне проведення семінару залежить від багатьох чинників. Одним із найбільш істотних – є сумлінна підготовка студентів до нього.

Студентам насамперед рекомендовано ознайомитися з темою семінарського заняття, з'ясувати, який саме естетичний феномен винесений на опрацювання, звернути увагу на проблемні питання для обговорення та дискусії, теоретичні пояснення, питання до модульного самоконтролю, тести, індивідуальні науково-дослідні завдання, рекомендовані наукові джерела.

Особливе місце в підготовці до семінарського заняття посідає робота з художніми текстами Нобелівських лауреатів з літератури, ознайомлення з якими є невід'ємною складовою опрацювання певної теми. Виконання науково-дослідницьких завдань допоможуть поглибити знання студентів з даної теми, розвинути філологічні вміння й навички, привести знання в систему, виявити творчі здібності.

Історію зарубіжної літератури кінця XX – початку XXI століття відкривають сімнадцять нобелівських лауреатів: Даріо Фо (1997), Жозе ді Соуза Сарамаґо (1998), Ґюнтер Ґрасс (1999), Гао Сінцзянь (2000 ), Відьядхар Сураджпрасад Найпол (2001), Імре Кертес (2002), Джон Максвелл Кутзее (2003), Ельфріде Єлінек (2004) , Гарольд Пінтер (2005), Орхан Памук (2006), Доріс Мей Лессінґ (2007), Жан-Марі Гюстав Леклезіо (2008), Герта Мюллер (2009) і Маріо Варгас Льоса (2010), Тумас (Томас) Транстремер (2011), Мо Янь (2012), Еліс Енн Мунро (Мунро, 2013).

Заняття 1. Англомовні лауреати нобелівської премії: в. Найпол і дж. Кутзеє

Мета: сформувати цілісне уявлення про світоглядні основи творчості англомовних “нобеліантів”; “розшифрувати” естетичну сутність формулювань нобелівського комітету щодо письменників-лауреатів; розвивати естетичні читацькі смаки у контексті поглибленого аналізу та всебічного вивчення художньої поетики кожного з письменників-лауреатів світової літератури; формувати вміння та навички практики наукової роботи; удосконалювати культуру дискусії; сформувати навики самоконтролю.

Ключові поняття: наратив, поліфонія, “імпліцитний автор”, алюзія, категорія гри, расовий конфлікт, втрата самоідентичності, іронія, гумор, семантика заголовку, історичні особистості й белетристичні персонажі, мотив двойничества.

Питання для обговорення

1. Філософська константа та іронічний контекст в художньому світі В. Найпола (“Будинок для містера Бісваса”).

2. Поліфонія голосів та “імпліцитний автор” в романах В. Найпола (“Партизани”; “Загадка прибуття”).

3. Категорія гри у художньому світі романів В. Найпола.

4. “Несподівана причетність стороннього” у романах Дж. М. Кутзее.

5. Тематична палітра романів письменника Дж. М. Кутзее.

6. Тема крихкості людського існування в романі Дж. М. Кутзее “Безчестя”.

7. Семантика заголовку як засіб актуалізації філософської ідеї у романі Дж. М. Кутзее “Осінь у Петербурзі”.

8. Алюзія як засіб метафоричної характеристики героїв у романі Дж. М. Кутзее “Елізабет Костелло”.

9. “Втрата самоідентичності”: роман Дж. М. Кутзее “Напівжиття”.