10.7. Макроекономічна ефективність розвитку поштового зв'язку і підхід до її визначення

В умовах ринкових відносин суттєво зростає роль інформації і зв'язку в підвищенні ефективності суспільного виробництва і вирішенні соціальних задач. Засоби зв'язку не тільки забезпечують оперативне управління, а стають необхідним елементом продуктивних сил, технології виробництва. Значну роль засоби зв'язку відіграють у справі активізації людського фактора, поліпшення умов праці і побуту людей. При найбільш повному задоволенні потреб у послугах зв'язку розширюються можливості спілкування людей, створюється відчуття психологічного сусідства, стабільності і безпеки життя, підвищуються інформовані суспільства та їх комунікабельність, культурний, освітній, професійний та ідейний рівні людей, зменшується кількість ірраціональних поїздок і, як наслідок, транспортна стомленість, економиться час і збільшується фонд вільного часу населення.

Передавана за допомогою засобів зв'язку інформація забезпечує координацію дії виробників і споживачів як у середині країни, так і за її межами, активізує ділові контакти і підприємництво. Реальним господарем стає той, хто має засоби зв'язку, володіє інформацією.

У кінцевому підсумку розвиток, покращення якості та підвищення доступності зв'язку відбиваються на зростанні продуктивності суспільної праці і національного доходу країни. Це є одним із виявів соціально-економічного ефекту, створюваного в народному господарстві й у населення при користуванні послугами зв'язку, і характеризує його народногосподарський ефект.

Під народногосподарським ефектом розвитку зв'язку розуміється такий вклад, який вносить розвиток галузі в реалізацію основної мети суспільства, та вигода, яку дістають народне господарство і населення внаслідок застосування засобів зв'язку.

Макроекономічна ефективність розвитку зв'язку в матеріальному виробництві, виробничій сфері й у населення виявляється по-різному. Тому її оцінка провадиться окремо за групами споживачів на засадах диференціювання системи показників, що характеризують рівень споживання і ступінь задоволення потреб у послугах зв'язку, від яких залежить його народногосподарський ефект, і відбивають народногосподарську ефективність розвитку зв'язку. Ці показники визначаються порівнянням народногосподарських результатів застосування зв'язку у суспільному виробництві та населенням (народногосподарського ефекту) і витрат.

Із призначення зв'язку як фактора "скорочення часу та простору" та його особливостей випливає, що основний ефект, одержуваний споживачами від застосовування і розвитку зв’язку, виявляється в економії їхнього часу. Забезпечувана при користуванні послугами зв'язку економія часу є індикатором переважно соціального ефекту, тому що вона сприяє покращенню умов і підвищенню творчого характеру праці, створює можливості в невиробничій сфері для покращення якості обслуговування населення, а також для збільшення фонду його вільного часу. Водночас економія часу виражає й економічний ефект, створюючи можливості для економії штату і витрат.

На цій основі можна розглядати народногосподарський ефект розвитку зв'язку як соціально-економічний.

Забезпечуючи економію часу споживачів та умовну економію штату, застосування і розвиток зв'язку в народному господарству сприяють: зниженню трудомісткості й зростанню продуктивності праці; зменшенню втрат; економії витрат на виробництво і зниженню собівартості продукції; прискоренню процесів виробництва, підвищенню його ритмічності; покращенню матеріально-технічного забезпечення; зменшенню запасів товарно-матеріальних цінностей, що в кінцевому підсумку веде до зростання валового продукту і національного доходу країни.

Макроекономічний, переважно соціальний ефект від користування послугами зв'язку населенням, виражається показниками економії часу населення і збільшенням його фонду вільного часу (ФВЧ) при користуванні прогресивними видами зв’язку порівняно з іншими видами зв’язку і поїздками, а також при появі нових видів послуг (служби "Сервіс", інформаційно-довідкової тощо), покращенні якості та підвищенні доступності зв’язку. При цьому економія часу і збільшення ФВЧ населення визначаються як в натуральних вимірювачах (годинах), так і в грошових вимірювачах з використанням економічної оцінки години позаробочого часу.

Показниками непрямого впливу зв'язку, використовуваного населенням на виробництво, є приріст продуктивності суспільної праці, досягнутої за рахунок підвищення кваліфікації працівників за умови раціонального використання ними частини ФВЧ, забезпечуваного застосуванням засобів зв'язку населенням, і збільшення національного доходу внаслідок зростання продуктивності праці.

Результативними показниками народногосподарської ефективності розвитку зв'язку є загальний народногосподарський ефект (економія витрат), враховуючий ефект у споживача (економію витрат на виробництво в народному господарству за рахунок розвитку зв’язку або економію часу населення в грошовій оцінці) за відрахуванням приведених до року капітальних вкладень у розвиток зв’язку.

Для розрахунку системи показників, що характеризують макроекономічну ефективність розвитку зв’язку, установлені нормативні показники, що відбивають величину народногосподарського ефекту з економії часу, штату, витрат на виробництво і з приросту валового продукту, національного доходу в розрахунку на одиницю послуг зв’язку (міжміську розмову, телеграму, телефонний апарат, абонентську установку).

На рис. 10.4 наводиться взаємозв'язок показників, що визначають ефективність капітальних вкладень у розвиток зв'язку.

Рисунок 10.4 – Взаємозв'язок показників, що визначають

макроекономічну ефективність розвитку поштового зв'язку