18. Соціально-екологічний зміст нтр

На початку XX ст. В.І.Вернадський, проаналізувавши масштаби впливу людської діяльності на оточуюче природне середовище, прийшов до висновку, що за своєю сукупною виробничою силою людство стало співмірним з потужністю геологічних процесів, що відбуваються на нашій планеті. Різке зростання сукупної виробничої сили людства, яке зафіксував учений, було наслідком переходу суспільства до індустріальної стадії розвитку, масового застосування машин і породило віру у всемогутність людської цивілізації та необмеженість її зростання.

Вплив нових відкриттів в науці та техніці (які були покликані докорінно змінити на краще життя широких мас населення і досить швидко почали давати результати) виявився настільки суттєвим, що в сукупності вони отримали назву, яка стала означенням нового етапу в розвитку людської цивілізації - науково-технічна революція.

НТР - це корінне перетворення науки і техніки, їх зв'язків та соціальних функцій і ролей, що веде до загального перевороту в структурі та динаміці про­дуктивних сил суспільства; цей переворот означає одночасну зміну ролі людини як у системі продуктивних сил на основі комплексного технологічного використання науки як безпо­середньої продуктивної сили. Екологічний зміст сучасної науково-технічної революції проявляється в тому, що в ході її розгортання виникають необхідні наукові та технічні передумови забезпечення нового характеру ставлення до природи: можливість переходу вироб­ництва на замкнеш цикли, перехід до безмашинного вироб­ництва, можливість ефективнішого використання енергії аж до створення автотрофних систем, створення замкнених циклів водоспоживання, непорушення природних циклів колообігу речовини та енергії і т. ін

Головними аспектами науково-технічного прогресу є створення і вдосконалення засобів праці, розширення сукуп­ності предметів праці, розвиток технології та енергетичної бази виробництва, вдосконалення механізмів управління вироб­ництвом та організації суспільної праці.

Часто найважливішою рисою науково-технічної революції називають перетворення науки в безпосередню виробничу силу внаслідок її включення в процеси виробництва, скорочення тер­мінів між народженням нового відкриття в науці і його втіленням в продуктах промислового виробництва.

Виділяють основні напрямки в НТР:

1. Розвиток ядерної і термоядерної енергетики - повинно забезпечити нове, практично невичерпне джерело енергії, яке замінить вичерпні запаси нафти, газу, кам'яного вугілля і т.п.

2. Створення та широке застосування мікроелектроніки та електронно-обчислювальної техніки - механізація певних «рутинних» процесів людської мисленєвої діяльності, різке прискорення процесів накопичення та обробки інформації.

3. Комплексна автоматизація виробництва - перекладення функції обслуговування машин з людини на інші машини, звільнення робітника від ролі придатка верстата.

4. Розвиток глобальної системи телекомунікацій - пере­творення планети на єдиний інформаційний простір,

5. Розвиток генної інженерії та біотехнологій - можливість задавати наперед визначені властивості рослинам і тваринам, що використовуються в сільськогосподарському виробництві і забезпечення харчової бази людства без розширення застосування хімічних продуктів.