- •Об’єкт соціальної екології
- •Основні та неосновні закони се
- •Універсально-предметний характер людської діяльності
- •Єдність людини і природи
- •Проблема відчудження людини від природи
- •Проблема періодизації відносин людини і природи
- •Поняття біосфера
- •Розвиток Вернадським теорії біосфери ( - організованість, стабільність)
- •Специфіка процесів матеріального та енергетичного обміну
- •Основні закономірності розвитку біосфери
- •Екологічні кризи: сутність і типологія
- •Поняття ноосфера. 17. Вернадський . Теорія ноосфери.
- •Праця як основний спосіб взаємодії суспільства та природи
- •Знаряддя праці як соціоприродний продукт
- •Співвідношення праці та діяльності
- •Соціально-екологічний зміст нтр
- •Поняття технологія
- •Технологічні революції та їх вплив на характер взаємодії природи і суспільства
- •Універсальність технологічного способу виробництва
- •Поняття модель. Види моделей
- •Метод моделювання, основні види моделювання
- •Основні принципи соціально-екологічного моделювання
- •Основні завдання соціально-екологічного моделювання
- •Поняття прогнозу, науковий прогноз
- •36. Основні завдання та мета соціально-екологічного прогнозування
- •Метод соціально-екологічного прогнозування
- •Забезпечення достовірності соціально-екологічних прогнозів
- •Екологічне знання
- •Соціально-екологічна свідомість
- •Предмет відображення соціально-екологічної свідомості
- •Структура соціально-екологічної свідомості
- •Екологічна свідомість епохи
- •Основні функції соціально-екологічної свідомості
- •Особливості соціально-екологічної культури
- •Функції соціально-екологічної культури
- •Культурні норми освоєння природи
- •Соціально-екологічне виховання
- •Соціально-екологічні цінності
- •Соціально-екологічний імператив
- •Основні напрямки оптимізації системи „суспільство-природа”
- •Гармонізація системи „суспільство-природа”
- •Соціально-екологічна політика
- •Об’єкт і суб’єкт соціально-екологічної політики
- •Основіні Інструменти здійснення соціально-екологічної політики
- •Еколого-правова відповідальність
- •Специфіка екологічного права
- •Предмет, методи, джерела екологічного права
- •Принципи і функції екологічного права
- •Система екологічного законодавства України
- •Екологічні права та обов’язки громадян України
- •Взаємодія суспільства та природи в первісному суспільстві
- •Ф.Бекон про підкорення природи
- •Питання взаємодії суспільства та природи у філософії французкого матеріалізму 18ст. (Руссо, Дідро, Гольбах)
- •Проблема співвідношення природи і культури у філософії Канта
- •Гегель про розпредмечування природи та опредмечування людської сутності
- •Розробка Марксом і Енгельсом філософських основ наукового аналізу проблем взаємодії суспільства та природи
- •Соціально-екологічні ідеї „економічно-філософських рукописів 1844р” Маркса
- •Періодизація взаємодії історії взаємодії суспільства та природи в роботі енгельса „походження сім’ї, приватної власності та держави
- •Соціоекологічні проблеми світоглядних концепціях російського комізму
- •Основні положення космічної філософії Ціолковського
- •Екописимістичнай напрямок в сучасній західній футурології
- •Екооптимістичний напрямок в сучасній західній футурології
- •Питання взаємодії суспільства та природи в дослідницьких програмах Римського Клубу
- •Соціально-екологічні аспекти теорії нульового зростання
- •Соціально-екологічні аспекти теорії обмеженого зростання
- •Радикальна течія сучасної західної се
- •Консервативний напрямок в сучасній се
- •Ліберальний напрямок в сучасній се
- •Теорія Коеволюції
Соціально-екологічний зміст нтр
На початку XX ст. В.І.Вернадський, проаналізувавши масштаби впливу людської діяльності на оточуюче природне середовище, прийшов до висновку, що за своєю сукупною виробничою силою людство стало співмірним з потужністю геологічних процесів, що відбуваються на нашій планеті. Різке зростання сукупної виробничої сили людства, яке зафіксував учений, було наслідком переходу суспільства до індустріальної стадії розвитку, масового застосування машин і породило віру у всемогутність людської цивілізації та необмеженість її зростання.
Вплив нових відкриттів в науці та техніці (які були покликані докорінно змінити на краще життя широких мас населення і досить швидко почали давати результати) виявився настільки суттєвим, що в сукупності вони отримали назву, яка стала означенням нового етапу в розвитку людської цивілізації - науково-технічна революція.
НТР - це корінне перетворення науки і техніки, їх зв'язків та соціальних функцій і ролей, що веде до загального перевороту в структурі та динаміці продуктивних сил суспільства; цей переворот означає одночасну зміну ролі людини як у системі продуктивних сил на основі комплексного технологічного використання науки як безпосередньої продуктивної сили. Екологічний зміст сучасної науково-технічної революції проявляється в тому, що в ході її розгортання виникають необхідні наукові та технічні передумови забезпечення нового характеру ставлення до природи: можливість переходу виробництва на замкнеш цикли, перехід до безмашинного виробництва, можливість ефективнішого використання енергії аж до створення автотрофних систем, створення замкнених циклів водоспоживання, непорушення природних циклів колообігу речовини та енергії і т. ін
Головними аспектами науково-технічного прогресу є створення і вдосконалення засобів праці, розширення сукупності предметів праці, розвиток технології та енергетичної бази виробництва, вдосконалення механізмів управління виробництвом та організації суспільної праці.
Часто найважливішою рисою науково-технічної революції називають перетворення науки в безпосередню виробничу силу внаслідок її включення в процеси виробництва, скорочення термінів між народженням нового відкриття в науці і його втіленням в продуктах промислового виробництва.
Виділяють основні напрямки в НТР:
1. Розвиток ядерної і термоядерної енергетики - повинно забезпечити нове, практично невичерпне джерело енергії, яке замінить вичерпні запаси нафти, газу, кам'яного вугілля і т.п.
2. Створення та широке застосування мікроелектроніки та електронно-обчислювальної техніки - механізація певних «рутинних» процесів людської мисленєвої діяльності, різке прискорення процесів накопичення та обробки інформації.
3. Комплексна автоматизація виробництва - перекладення функції обслуговування машин з людини на інші машини, звільнення робітника від ролі придатка верстата.
4. Розвиток глобальної системи телекомунікацій - перетворення планети на єдиний інформаційний простір,
5. Розвиток генної інженерії та біотехнологій - можливість задавати наперед визначені властивості рослинам і тваринам, що використовуються в сільськогосподарському виробництві і забезпечення харчової бази людства без розширення застосування хімічних продуктів.
