37. Особливості соціально-екологічної культури

У структурі сучасної культури доцільно виділити її специфічну форму - екологічну культуру

екологічна культура - програма, опредмечена в діяльності, на основі якої суб'єкт природо­користування будує свій історично-конкретний процес взаємодії з природою

Екологічна культура - це тип життєдіяльності людини, що успадковується, та їївзаємовідносин з навколишнім середовищем

Екологічна культура є, за своєю суттю, своєрідним «кодексом поведінки», що лежить в основі екологічної діяльності та екологічної поведінки- специфічною рисою екологічної культури є те, що вона не утворюється стихійно

Е.С.Маркарян підсистеми

природно-екологічну - що відображає адаптацію суспільства до біофізичного оточення;

суспільно-екологічну - що відображає впорядкованість відносин суспільства з іншими суспільствами;

соціально-регулятивну - направлену на підтримання самої соціальної системи як єдиного цілого.

37. Функції соціально-екологічної культури

подолання віджилого – того, що гальмує подальший розвиток відносин між суспільством і природою

виховну - формування певних стереотипів поведінки щодо природи як окремих індивідів, так і суспільства в цілому;

прогностичну - створення можливості передбачення наслідків людської діяльності, результатів перетворення природи;

регулятивну - управління ставленням суспільства до природи в процесі господарської діяльності.

Головна функція екологічної культури виражається в її меті -організації взаємовідносин суспільства та природи так, щоб було враховано практичні потреби суспільства та «прагнення» природи до підтримки стабільності власного нормального стану і тим самим збереження умов для існування та розвитку людства.

37. Культурні норми освоєння природи

Екокультурні норми не є чимось сталим та незмінним. Вони трансформуються, розвиваються під впливом пануючого в суспільстві способу перетворення природного простору. На кожному етапі свого розвитку вони включають найсуттєвіші надбання способів організації людської діяльності, накопичених суспільством протягом всієї історії його розвитку.

Соціально-екологічна культура особистості та соціально-екологічна культура епохи

Екологічна культура - це тип життєдіяльності людини, що успадковується, та їївзаємовідносин з навколишнім середовищем- Екологічна культура є, за своєю суттю, своєрідним «кодексом поведінки», що лежить в основі екологічної діяльності та екологічної поведінки- специфічною рисою екологічної культури є те, що вона не утворюється стихійно

Головною специфічною рисою екологічної культури є те, що вона не утворюється стихійно, а виникає шляхом формування умов, що сприяють розгортанню її принципів та спеціальним видом діяльності - екологічним вихованням.

51. Соціально-екологічне виховання

Екологічне виховання - це цілеспрямований вплив на особистість на всіх етапах її життя за допомогою розгорнутої системи засобів та методів, що має на меті формування екологічної свідомості, екологічної культури, екологічної поведінки, екологічної відповідальності. Одним з найважливіших завдань екологічного виховання є формування у природокористувачів, кожного громадянина і у суспільства в цілому стійких установок на раціональне природокористування, вміння бачити за вирішенням окремих проблем віддалені екологічні наслідки втручання в природні процеси, почуття відповідальності перед нинішніми та май­бутніми поколіннями за вплив власних дій на здатність природи бути середовищем існування людини.

Екологічне просвітництво - це перший ступінь в еко­логічному вихованні. Воно покликане сформувати перші, елементарні знання про особливості взаємовідносин суспільства та природи. Екологічна освіта - це психолого-педагогічний процес впливу на людину, метою якого є формування теоретичного рівня екологічної свідомості, що в систематизованому вигляді відображає різноманітні сторони єдності світу, закономірності діалектичної єдності суспільства та природи.Специфіка екологічної освіти полягає в тому, що вона повинна базуватися на принципі «випереджаючого відобра­ження». В свідомості людини повинна відбуватись постійна оцінка можливих наслідків, як безпосередніх так і майбутніх з позиції не тільки добробуту людини, а й гармонізації відносин у системі «суспільство-природа».

Метою екологічної освіти є озброїти людину знаннями в області природничих, технічних та суспільних наук, про особливості взаємодії суспільства та природи, розвинутії в ній здатність розуміти і оцінювати конкретні дії та ситуації.Екологічне виховання - психологом педагогічний процес, метою якого є формування у індивіда не лише наукових знань, а й певних переконань, моральних принципів, що визначають його життєву позицію та поведінку в області охорони оточуючого середовища та раціонального використання природних ресурсів

У системі екологічного виховання можна виділити такі основні напрямки:

Політичний.

Природничо-науковий

Правовий

Морально-естетичний

Світоглядний

Засоби екологічного виховання:

сім'ю, в якій відбувається первинна соціалізація індивіда, формуються основні риси особистості, тип світосприйняття і світоставлення; засоби масової інформації, що впливають на масову свідомість суспільства, дають актуальну екологічну інформацію, первинну інтерпретацію подій чи прийнятих рішень і тим самим формують громадську думку;неспеціалізовану освіту всіх щаблів - від дитячих садків до вищих навчальних закладів - де при викладанні практично всіх навчальних дисциплін повинна бути природоохоронна тематика, повинні формуватися основи знань природничих, технічних та соціальних знань, важливих в соціально-еко­логічному відношенні;спеціалізовану освіту, спрямовану на формування кадрів спеціалістів, що професійно займатимуться питаннями, пов'язаними з проблемами оптимізації та гармонізації взаємодії в системі «суспільство-природа»;систему екологічного законодавства, покликану вка­зувати на загальні орієнтири держави як виразника суспільних інтересів у галузі використання природних ресурсів, охорони природи, збереження придатного для життя і здоров'я людини природного середовища;карно-наглядову систему держави, завданням якої є формування переконання, що будь-які правопорушення в галузі природокористування та дотримання екологічних прав громадян будуть відповідно оцінені державою.