18. Основні завдання соціально-екологічного моделювання

Головна мета для своєї реалізації вимагає вирішення ряду основних завдань соціально-екологічного моделювання, які, базуючись на класифікації Г.О.Бачинського, можна було б представити так:

1) виявити структуру соціоекосистем та закономірності їх функціонувапння, особливості взаємодії їх природних та соціально-економічних компонентів;

2) визначити основні параметри динамічної рівноваги (гомеостазу) та оптимального стану кожної конкретно дослі­джуваної соціоекосистеми;

3) встановити міру наближення соціоекосистем до гранич­ної межі, за якою починаються незворотні процеси їх розпаду;

4) прогнозувати розвиток соціоекосистем при різно­манітних стратегіях антропогенного впливу;

5) визначити оптимальну функціональну структуру досліджуваної соціоекосистеми, що забезпечує оптимальний режим природокористування та функціонування кожної конкретної соціоекосистеми;

6) вибирати оптимальну стратегію соціально-економічного розвитку досліджуваних соціоекосистем;

7) сприяти оптимізації управління розвитком соціоекосис­тем, прийняттю максимально адекватних управлінських рішень.

18. Поняття прогнозу, науковий прогноз

Під прогнозуванням розумі­ється метод побудови прогнозу - вірогіднішого знання про явища майбутнього, а також про способи їх досягнення, чи, навпаки, про можливі шляхи запобігання тим чи іншим негативним наслідкам. Воно застосовується для науково обґрунтованих тверджень про майбутнє, для підвищення ефективності управлінських рішень у різних сферах людської життєдіяльності. В цілому соціально-екологічний прогноз — це отримане в рам­ках соціально-екологічної теорії вірогіднісне знання про май­бутні характеристики і стани соціоекосистем, а також вияв­лені оціночним шляхом умови досягнення бажаного стану цих систем.

Напрямки

1.пошуковий — що виходить з наявної ситуації у взаємовід­носинах суспільства і природи та відслідковує можливі шляхи розвитку до майбутнього стану соціоекосистем.

2.нормативний — який веде від нормативно оцінених май­бутніх станів системи "суспільство-природа" назад, до сучасних дій по досягненню бажаних результатів і передбачає виз-начен-ня необхідних механізмів для їх реалізації. Прикладом такого прогнозування може бути прогноз, розроблений щодо ліквіда­ції "озонової діри" в атмосфері нашої планети, який, взявши за основу кліматичні моделі та визначивши мету — ліквідація "озонової діри", — вказав на необхідність розробки та реалізації комплексу глобальних заходів по вирішенню даної проблеми.

Типологія: часовий просторовий критерій.

Короткотермінові( до 1 р), середньогтермінові ( до 5 р) ,довготермінові( 10-.. р),над довготермінові( за 50 р),

За масштабом ( територією, простором) –локальні,регіональні, глобальні

36. Основні завдання та мета соціально-екологічного прогнозування

Завдання: передбачити можливу поведіну природних систем, зумовлену к прирожними процесами, так і впливом на них людини, віднайти такі стратегіїїс соціально-економічного розвитку соціальних систем, які ю, щонайменше, ен призводили до критичних навантаженнь на природні системи і не ставили під загрозу природні умови існування людини.

Головною метою соціально-екологічного прогнозування є визначення можливих варіантів розвитку взаємовідносин людини і природного середовища та засобів досягнення гармонії в системі «суспільство-природа».

Головна мета визначила і основні функції соціально-екологічного прогнозування:

1) визначити граничні стани соціоекосистем, межі які не можна переходити у впливі на оточуюче середовище, за якими починається незворотне руйнування механізмів саморегуляції природних систем;

2) сформулювати проблемну картину майбутнього у взаємовідносинах суспільства з оточуючим природним сере­довищем, тобто тих труднощів, з якими може зіткнутися людина у взаємодії з природою в майбутньому;

3) дати найбільш повний перелік альтернатив у розвитку локальних, регіональних та глобальної соціоекосистем, побудувати моделі можливого майбутнього;

4) сформулювати набір альтернативних цілей розвитку людської цивілізації, які б враховували не лише безпосередні потреби суспільства, а й «запити» природи.

результати со­ціально-екологічного прогнозування можуть бути використані в певних напрямках для досягнення таких цілей:

• обґрунтування, науковий аналіз перспективних напрям­ків, довгострокових програм раціонального природокористу­вання; встановлення об'єктивних зв'язків у процесах соціально-економічного розвитку і задоволення потреб у природних ресурсах;

• обґрунтування чинниками природокористування альтер­нативних варіантів соціально-економічного розвитку;

• обґрунтування перспективного використання природно-ресурсного потенціалу планети, країни, регіонів.

• Прогнозування розвитку соціально-екологічних систем можливе за допомогою системного підходу та соціально-екологічного моделювання на основі принципів соціальної екології.