- •Об’єкт соціальної екології
- •Основні та неосновні закони се
- •Універсально-предметний характер людської діяльності
- •Єдність людини і природи
- •Проблема відчудження людини від природи
- •Проблема періодизації відносин людини і природи
- •Поняття біосфера
- •Розвиток Вернадським теорії біосфери ( - організованість, стабільність)
- •Специфіка процесів матеріального та енергетичного обміну
- •Основні закономірності розвитку біосфери
- •Екологічні кризи: сутність і типологія
- •Поняття ноосфера. 17. Вернадський . Теорія ноосфери.
- •Праця як основний спосіб взаємодії суспільства та природи
- •Знаряддя праці як соціоприродний продукт
- •Співвідношення праці та діяльності
- •Соціально-екологічний зміст нтр
- •Поняття технологія
- •Технологічні революції та їх вплив на характер взаємодії природи і суспільства
- •Універсальність технологічного способу виробництва
- •Поняття модель. Види моделей
- •Метод моделювання, основні види моделювання
- •Основні принципи соціально-екологічного моделювання
- •Основні завдання соціально-екологічного моделювання
- •Поняття прогнозу, науковий прогноз
- •36. Основні завдання та мета соціально-екологічного прогнозування
- •Метод соціально-екологічного прогнозування
- •Забезпечення достовірності соціально-екологічних прогнозів
- •Екологічне знання
- •Соціально-екологічна свідомість
- •Предмет відображення соціально-екологічної свідомості
- •Структура соціально-екологічної свідомості
- •Екологічна свідомість епохи
- •Основні функції соціально-екологічної свідомості
- •Особливості соціально-екологічної культури
- •Функції соціально-екологічної культури
- •Культурні норми освоєння природи
- •Соціально-екологічне виховання
- •Соціально-екологічні цінності
- •Соціально-екологічний імператив
- •Основні напрямки оптимізації системи „суспільство-природа”
- •Гармонізація системи „суспільство-природа”
- •Соціально-екологічна політика
- •Об’єкт і суб’єкт соціально-екологічної політики
- •Основіні Інструменти здійснення соціально-екологічної політики
- •Еколого-правова відповідальність
- •Специфіка екологічного права
- •Предмет, методи, джерела екологічного права
- •Принципи і функції екологічного права
- •Система екологічного законодавства України
- •Екологічні права та обов’язки громадян України
- •Взаємодія суспільства та природи в первісному суспільстві
- •Ф.Бекон про підкорення природи
- •Питання взаємодії суспільства та природи у філософії французкого матеріалізму 18ст. (Руссо, Дідро, Гольбах)
- •Проблема співвідношення природи і культури у філософії Канта
- •Гегель про розпредмечування природи та опредмечування людської сутності
- •Розробка Марксом і Енгельсом філософських основ наукового аналізу проблем взаємодії суспільства та природи
- •Соціально-екологічні ідеї „економічно-філософських рукописів 1844р” Маркса
- •Періодизація взаємодії історії взаємодії суспільства та природи в роботі енгельса „походження сім’ї, приватної власності та держави
- •Соціоекологічні проблеми світоглядних концепціях російського комізму
- •Основні положення космічної філософії Ціолковського
- •Екописимістичнай напрямок в сучасній західній футурології
- •Екооптимістичний напрямок в сучасній західній футурології
- •Питання взаємодії суспільства та природи в дослідницьких програмах Римського Клубу
- •Соціально-екологічні аспекти теорії нульового зростання
- •Соціально-екологічні аспекти теорії обмеженого зростання
- •Радикальна течія сучасної західної се
- •Консервативний напрямок в сучасній се
- •Ліберальний напрямок в сучасній се
- •Теорія Коеволюції
Технологічні революції та їх вплив на характер взаємодії природи і суспільства
Технологічні революції - корінні, якісні зміни в способах організації людської діяльності та техніці.
Технології - це обумовлені станом знань та суспільною ефективністю способи досягнення цілей, що поставлені суспільством.
Етапи, які пройшла у своєму розвитку технологія:
А) природоподібна технологія первісних мисливців та збирачів, період безпосереднього засвоєння готових продуктів природи;
Б) природоузгоджена технологія землеробства та ремесла;
В) «неприродна» технологія індустріального промислового виробництва.
Ці етапи розділяються технологічними революціями.
Першою була неолітична революція, що розтягнулась на кілька тисячоліть і характеризувалась освоєнням вогню, виплавкою металів та переходом до відтворюючого типу господарства.
Друга - промислова революція XVIII ст. найважливішою віхою якої є винайдення парової машини і автономних джерел енергії для виробництва промислової продукції, заміна знаряддя праці машиною і зміна ролі робітника у виробничому процесі.
Сьогодні людство вступило в етап третьої технологічної революції, яка співпадає в часі і знаходить своє вираження в НТР.
НАСЛІДКИ техн. револ. (третьої)
Кібернетики як науки, мистецтво управління, інформатика, роблять можливим:
а). мінімізацію недостатньо підготовленого втручання в природні процеси,
б) отримання нової інформації шляхом синтезу наявних знань,
в) формування цілей, які будуть більш адекватними отримуваним результатам.
г) мінімізація можливості прийняття хибних управлінських рішень (Чорнобильської АЕС, перекидання вод рік півночі Росії в Середню Азію, побудови хімічних гігантів в районі найбільшого в світі резерву питної води озера Байкал і т.п.)
Поява мікроелектроніки, біотехнології, генної інженерії:
а) виробництво матеріалів з наперед визначеними властивостями
б) глибоке проникнення в механізми функціонування живої та неживої природи
в) більш точне прогнозування наслідків природоперетворюючої діяльності
г) мінімізація чи й повністю нейтралізація її негативного впливу на оточуюче середовище.
Поява та розвиток інформатики як нового типу організації знання приводить до того, що поступово збільшується частина суспільства, що зайнята в процесах отримання та обробки знання. Цей процес розвивається в напрямку поступового охоплення всіх членів суспільства. Завдяки цьому стає можливим присвоєння у все більшій мірі кожним членом суспільства функції цілепокладання, перекладаючи на плечі систем машин цілевиконання. Тим самим поступово долається історичний соціальний розподіл людської діяльності, односторонність матеріального та духовного виробництва, розумової та фізичної праці.
Основний зміст та основні етапи 3ї технічної революції
Етапи, які пройшла у своєму розвитку технологія: (технології - це обумовлені станом знань та суспільною ефективністю способи досягнення цілей, що поставлені суспільством,)
А) природоподібна технологія первісних мисливців та збирачів, період безпосереднього засвоєння готових продуктів природи;
Б) природоузгоджена технологія землеробства та ремесла;
В) «неприродна» технологія індустріального промислового виробництва.
Ці етапи розділяються
технологічними революціями - корінними, якісними змінами в способах організації людської діяльності та техніці.
Першою була неолітична революція,
Друга - промислова революція XVIII ст. найважливішою віхою якої є винайдення парової машини і автономних джерел енергії для виробництва промислової продукції, заміна знаряддя праці машиною і зміна ролі робітника у виробничому процесі.
Сьогодні людство вступило в етап третьої технологічної революції, яка співпадає в часі і знаходить своє вираження в НТР.
(НТР - це корінне перетворення науки і техніки, їх зв'язків та соціальних функцій і ролей, що веде до загального перевороту в структурі та динаміці продуктивних сил суспільства; цей переворот означає одночасну зміну ролі людини як у системі продуктивних сил на основі комплексного технологічного використання науки як безпосередньої продуктивної сили.)
Три основних етапи:
1) виникнення та масове розповсюдження якісного нового, технологічного типу наукового знання, що пристосоване до цілей управління як виробничими, соціальними, так і соціо-природними процесами;
2) виникнення та розвиток принципово нових типів технічних систем: мікроелектроніка, що забезпечує якісно нові можливості накопичення інформації, комп'ютерна техніка, яка забезпечує можливість «машинізації» певних нетворчих функцій людського мозку по обробці інформації, телекомунікації, що дозволяють практично миттєво передавати інформацію у рамках планети, біотехнології, генна інженерія і т.п.;
3) формуванням якісно нового типу організації всього суспільного виробництва, корінною зміною його структури і характеру праці, в основі якого лежить перехід від індустріально-машинного виробництва до комплексно-автоматизованого.
