- •Лекції финанси підприємств
- •1.1. Сутність і економічний зміст фінансів організації.
- •1.2. Функції фінансів підприємства
- •1.3. Принципи організації фінансів підприємства
- •1.4. Фінансові ресурси підприємства
- •1.5. Види фінансових ризиків
- •Тема 2 Фінансово-економічні та організаційні основи діяльності найважливіших ринкових структур управління промисловістю
- •2.1. Підприємство як первинна ланка народного господарства
- •Організація юридичної особи
- •Цілі і порядок об'єднання підприємств. Фінансові та інші зобов'язання учасників фінансово-промислових груп
- •2. Об'єднання частково залежних підприємств.
- •Залежно від характеру інтеграційних зв'язків між компаніями розрізняють наступні види концернів:
- •З точки зору системи участі в капіталі можна виділити два види концернів:
- •Фінансові аспекти діяльності фпг.
- •2.3. Економічний зміст капіталу, доходів, грошових фондів і грошових коштів підприємства
- •2. Інші надходження:
- •Класифікація доходів і витрат підприємства
- •Грошові потоки підприємства
- •2.4. Формування статутного капіталу залежно від обраної організаційно-правової форми
- •2.5. Додатковий капітал як інструмент приросту вартості майна підприємства
- •2.6. Особливості формування резервного капіталу та інших резервів залежно від організаційно-правової форми бізнесу
- •2.7. Нерозподілений прибуток як джерело формування спеціальних фондів підприємства
- •Тема 3 Фінансування витрат на виробництво і реалізацію продукції
- •3.1. Економічний зміст витрат та витрат підприємства
- •1) Витрати на формування та відтворення основних засобів організації. Вони пов'язані з капіталізацією капіталу організації в основні засоби по обраній формі капіталізації:
- •2) Витрати на виробництво і реалізацію продукції.
- •3) Витрати соціально-культурного призначення.
- •3.2. Класифікація витрат, що відносяться на собівартість продукції
- •1) За часом придбання економічних ресурсів:
- •2) Залежно від ступеня віднесення витрат на собівартість продукції:
- •3) Залежно від призначення:
- •4) По відношенню до обсягу виробництва:
- •5) За характером витрат:
- •6) За складом:
- •7) За ступенем планування:
- •3.3. Методи формування витрат при визначенні фінансового результату діяльності підприємства
- •Тема 4 Чистий дохід і грошові накопичення.
- •4.1. Економічна сутність та функції прибутку. Види прибутку.
- •4.2. Планування прибутку аналітичним методом і методом прямого рахунку. Сфери їх застосування, переваги і недоліки.
- •2. Аналітичний метод.
- •4.3. Фактори зростання прибутку. Залежність прибутку від життєвого циклу продукції
- •Фактори зростання прибутку
- •4.4. Розподіл і використання прибутку
- •Тема 5 Формування та використання основних фондів
- •5.1. Економічна природа, склад, методи оцінки основних фондів
- •Тема 6 Формування та використання оборотних коштів
- •Економічний зміст оборотних засобів організації, оборотного капіталу, кругообіг оборотного капіталу
- •6.2. Склад і структура оборотних коштів підприємства. Основи їх організації
- •6.3. Показники ефективності використання оборотного капіталу. Значення та шляхи прискорення оборотності оборотних коштів
- •6.4. Нормовані і ненормовані оборотні кошти. Аналітичний метод визначення потреби в оборотних коштах
- •6.5. Норматив оборотних коштів, коефіцієнтний метод визначення потреби в оборотних коштах
- •6.6. Метод прямого рахунку як основний метод визначення планової потреби в оборотних коштах
- •6.7. Джерела формування оборотного капіталу підприємства
- •Тема 7 Фінансовий план промислового підприємства (Баланс доходів і витрат)
- •7.1. Економічний зміст і місце фінансового планування в здійсненні господарської та фінансової діяльності підприємства
- •7.2. Оперативні фінансові плани підприємства. Контроль за виконанням плану на підприємстві
- •7.3. Бюджетування як інструмент фінансового планування.
- •Тема 8 Фінансове забезпечення підприємництва
- •8.1. Методи оцінки кредитоспроможності позичальника банками
- •I. Методика оцінки фінансового стану позичальників - юридичних осіб.
- •II. Методика визначення кредитоспроможності позичальника відповідно до "Регламенту надання кредитів юридичним особам".
- •I. Коефіцієнти ліквідності.
- •II. Коефіцієнт наявності власних коштів к4
- •8.4. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства:
- •8.4.1 Аналіз і оцінка майнового стану підприємства
- •9.4.2. Анализ и оценка ликвидности и платежеспособности.
- •9.4.3. Анализ и оценка финансовой устойчивости организации.
- •9.4.4. Анализ и оценка деловой активности.
- •9.4.5. Анализ и оценка эффективности деятельности организации.
- •Тема 10 Пути оздоровления финансов предприятий промышленности.
- •Прогнозирование банкротства.
- •Мероприятия по оздоровлению и выживанию предприятия.
- •Работа с временным управляющим.
2. Об'єднання частково залежних підприємств.
До таких об'єднань належать синдикат і промислова (комерційна, фінансова, консалтингова) група.
Синдикат - об'єднання, яке має загальну структуру просування товарів і послуг на ринки, що здійснює загальне керівництво збутом, а також загальне планування в частині збуту і маркетингу.
Промислова (комерційна, фінансова, консалтингова) група - об'єднання підприємств, що веде скоординовану промислову, комерційну, фінансову, консалтингову політику. Підприємства зазвичай ведуть загальний облік і управляють загальними фінансами. Нерідко члени групи взаємно обмінюються акціями один одного або створюють спільні підприємства.
3. Об'єднання залежних підприємств. До таких об'єднань належать концерн, ФПГ (фінансово-промислові групи).
Концерн - форма об'єднання (як правило, багатогалузевого) самостійних підприємств, пов'язаних за допомогою системи участі в капіталі, фінансових зв'язків, договорів про спільність інтересів, особистих уній, патентно-ліцензійних угод, тісного виробничого співробітництва.
Особливості концернів:
- концерн зазвичай є об'єднанням виробничого характеру;
- що входять до концерну компанії номінально залишаються самостійними юридичними особами у формі акціонерних чи інших господарських товариств або товариств, а фактично підпорядковані єдиному господарському керівнику;
- в рамках концерну централізовано фінансово-економічне управління, проведення науково-технічної політики, ціноутворення, використання виробничих потужностей, кадрова політика;
- головна компанія концерну, як правило, організовується у вигляді холдингової компанії (переважно як змішаний холдинг) або на основі взаємодії переважного і залежних (асоційованих) товариств;
- діяльність концерну орієнтована в основному на виробництво, тому в якості материнської (головний) виступає частіше за все виробнича компанія, яка є власником контрольних пакетів акцій дочірніх підприємств - в рамках данної форми повністю контролюється діяльність утворюють її компаній.
Залежно від характеру інтеграційних зв'язків між компаніями розрізняють наступні види концернів:
Вертикальний |
Горизонтальний |
концерн, що об'єднує компанії різних галузей, пов'язані послідовністю технологічного процесу виробництва готового продукту (наприклад, гірничодобувні, металургійні і машино-будівельні). |
концерн, що об'єднує компанії однієї галузі, що виробляють один і той же виріб або здійснюють одні й ті ж стадії виробництва. |
З точки зору системи участі в капіталі можна виділити два види концернів:
Концерн підпорядкування |
Концерн координації |
концерн, організований у вигляді материнської і дочірніх компаній. |
Концерн створений таким чином, що окремі що входять до нього компанії проводять взаємний обмін акціями. Тим самим всі члени концерну надають взаємний вплив на проведену концерном політику, який в той же час залишається під єдиним керівництвом. |
Концерн підпорядкування створюється для об'єднання виробництв по технологічному ланцюжку, а концерн координації - з метою інтеграції таких видів діяльності як проведення єдиної фінансової або науково-технічної політики, узгодженого виробничого розвитку компаній, кадрової політики. Концерни, що мають іноземні дочірні відділення, є міжнародні концерни. Причому капіталовкладення міжнародних концернів можуть бути як транснаціональними, так і трансконтинентальними. Великі концерни об'єднують від 10 до 100 і більше компаній, включаючи виробничі, науково-дослідні, фінансові, збутові та інші фірми.
Фінансово-промислова група (ФПГ) - сукупність юридичних осіб, що діють як основні і дочірні товариства, або повністю, або частково об'єднали свої матеріальні і нематеріальні активи на основі договору про створення ФПГ з метою технологічної або економічної інтеграції для реалізації інвестиційних та інших проектів і програм.
Ознака |
Класифікація: |
Договор про створення ФПГ. |
- найменування фінансово-промислової групи; - порядок і умови установи центральної компанії фінансово-промислової групи; - порядок утворення, обсяг повноважень та інші умови діяльності ради керуючих фінансово-промислової групи; - порядок внесення змін до складу учасників ФПГ; - обсяг, порядок і умови об'єднання активів; - мета об'єднання учасників; - термін дії договору |
Вищий орган управління ФПГ |
Рада керуючих фінансово-промислової групи, що включає представників усіх її учасників. Компетенція ради керуючих встановлюється договором про створення фінансово-промислової групи |
Учасники ФПГ |
Учасниками ФПГ є юридичні особи, які підписали договір про створення ФПГ, і заснована ними центральна компанія ФПГ або основні і дочірні товариства, що утворюють ФПГ. Серед учасників ФПГ обов'язкова наявність організацій, що діють у сфері виробництва товарів і послуг, а також банків чи інших кредитних організацій |
Основні принципи функціонування ФПГ.
У загальному випадку ФПГ можуть бути трьох видів:
Вертикально інтегровані;
Горизонтально інтегровані;
Конгломератного типу.
Алокація ресурсів - розподіл мізерних ресурсів відповідно до заданих цілей.
