6.3. Показники ефективності використання оборотного капіталу. Значення та шляхи прискорення оборотності оборотних коштів

Загальна тривалість перебування капіталу в обороті залежить від впливу зовнішніх і внутрішніх факторів.

До зовнішніх слід віднести чинники, які залежать від діяльності підприємства: економічну ситуацію в країні і пов'язані з цим умови господарювання, галузеву приналежність і масштаби діяльності організації.

До внутрішніх відносяться фактори, які визначаються діяльністю самої організації: цінова політика, структура активів, методика оцінки запасів, умови та строки розрахунків, система матеріально-технічного забезпечення, кредитна політика.

Економічна ефективність використання оборотних коштів характеризується їх оборотністю.

Оборотність оборотних активів визначається виходячи з часу, протягом якого грошові кошти роблять повний оборот, починаючи з придбання виробничих запасів, знаходження їх в процесі виробництва, до випуску та реалізації готової продукції і надходження грошей на рахунки організації.

Оборотність виражається за допомогою системи коефіцієнтів:

• коефіцієнта оборотності К_об;

• коефіцієнта завантаження оборотних активів на 1 гривню реалізованої продукції К₃;

• тривалості одного обороту Д_л;

• рентабельності оборотного капіталу Р_ок;

• абсолютного вивільнення оборотних коштів;

• відносного вивільнення оборотних коштів

Швидкість обороту характеризується прямим коефіцієнтом оборотності (числом оборотів) за певний період - рік, квартал. Цей показник відображає число кругообігів, скоєних обіговими коштами організації, наприклад, за рік, і характеризує обсяг реалізованої продукції на 1 гривню, вкладену в оборотні кошти. Він розраховується як частка від ділення виручки від продажів (обсягу реалізованої або товарної) продукції на оборотний капітал, який береться як середня сума оборотних коштів за певний період (як правило, рік):

К_об = ВР / С_ок

Збільшення цього коефіцієнта означає зростання числа обертів і веде до того, що:

• зростає випуск продукції або обсяг реалізації на кожну вкладену гривню оборотних коштів;

• на той же обсяг продукції потрібно менше оборотних коштів.

Таким чином, коефіцієнт оборотності характеризує рівень виробничого споживання оборотних коштів. Зростання коефіцієнта оборотності, тобто збільшення швидкості обороту, що здійснюється оборотними засобами, означає, що раціонально і ефективно використовуються оборотні кошти. Зниження числа оборотів свідчить про погіршення фінансового стану підприємства.

Коефіцієнт завантаження (капіталомісткість) - показник, зворотний коефіцієнту оборотності, використовується для планування і показує величину оборотних коштів, що витрачаються на кожен рубль реалізованої (товарної) продукції. Цей показник називають також коефіцієнтом капіталомісткості оборотних коштів. Розраховується він у такий спосіб:

К₃ = С_ок / ВР = 1 / К_об, де К₃ - коефіцієнт завантаження.

Оскільки критерієм оцінки ефективності управління оборотними коштами служить фактор часу, використовуються показники, що відображають загальний час обороту, або тривалість одного обороту, швидкість обігу (днів).

Тривалість одного обороту (оборотність оборотного капіталу), днів, визначається діленням оборотного капіталу С_ок на одноденний оборот, який визначається як відношення обсягу реалізації або виручки від продажів (ВР) до періоду в днях (Д):

Дл = С_ок * Д / ВР

Тривалість обороту товарно-матеріальних запасів (Д_ТМЗ), яка показує час, необхідний для перетворення виробничих запасів (сировини, матеріалів) в готову продукцію і її реалізації:

Д_ТМЗ = С_ТМЗ * Д / ВР, де

С_ТМЗ – середній обсяг величини товарно-матеріальних запасів.

Тривалість обороту дебіторської заборгованості (Д_ДЗ) відображає середній термін отримання платежу від покупців:

Д_ДЗ = С_ДЗ * Д / ВР, де

С_ДЗ – середнє значення величини дебіторської заборгованості.

Тривалість обороту кредиторської заборгованості (Д_КЗ) відображає середній термін оплати платежів постачальникам за сировину і матеріали

Д_КЗ = С_КЗ * Д / ВР, де

С_КЗ – середнє значення величини кредиторської заборгованості.

Тривалість обороту грошових коштів показує час з моменту оплати підприємством виробничих запасів до моменту отримання виручки від реалізації продукції або це період між платежами за сировину і робочу силу і погашенням дебіторської заборгованості:

Д_ДС = Д_ТМЗ + Д_ДЗ - Д_КЗ.

Кожен господарюючий суб'єкт ставить перед собою завдання скоротити тривалість обороту грошових коштів, що дозволить йому збільшити прибуток і зменшити потребу в додаткових фінансових ресурсах.

Тривалість обороту грошових коштів може бути знижена за рахунок:

- Скорочення тривалості обороту товарно-матеріальних запасів;

- Скорочення тривалості обороту дебіторської заборгованості;

- Збільшення періоду обертання кредиторської заборгованості.

Перераховані показники дають можливість провести поглиблений аналіз використання власних оборотних коштів; їх називають приватними показниками оборотності.

Порівняння коефіцієнтів оборотності і завантаження в динаміці дозволяє виявити тенденції в зміні цих показників і визначити, наскільки раціонально і ефективно використовуються оборотні кошти організації.

Оборотність оборотних коштів може прискорюватися і сповільнюватися. При уповільненні оборотності в оборот необхідно залучати додаткові кошти. Ефект прискорення оборотності виражається в скороченні потреби в оборотних коштах у зв'язку з поліпшенням їх використання, їх економії, що впливає на приріст обсягів виробництва і, як наслідок, - на фінансові результати. Прискорення оборотності веде до вивільнення частини оборотних коштів (матеріальних ресурсів, грошових коштів), які використовуються або для потреб виробництва, або для накопичення на розрахунковому рахунку. В кінцевому підсумку поліпшується платоспроможність і фінансовий стан підприємства.

Вивільнення оборотних коштів в результаті прискорення їх оборотності може бути абсолютним і відносним.

Абсолютне вивільнення - це пряме зменшення потреби в оборотних коштах для виконання планового обсягу виробництва продукції.

Відносне вивільнення оборотних коштів відбувається в тих випадках, коли при наявності оборотних коштів в межах планової потреби забезпечується перевиконання плану виробництва продукції. При цьому темп зростання обсягу виробництва випереджає темп росту залишків оборотних коштів.

Узагальнюючим показником ефективності використання оборотного капіталу є показник його рентабельності (Р_ок), розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (П_рп) середньої величини оборотного капіталу (С_ок):

Р_ок = П_рп *100 / С_ок

Одне з основних завдань раціонального управління оборотними активами підприємства полягає в максимально можливому скороченні періодів оборотності запасів і дебіторської заборгованості і збільшення середнього терміну оплати кредиторської заборгованості з метою зниження поточних фінансових потреб шляхом загального прискорення оборотності оборотних коштів. Цій меті служать наступні методи рефінансування дебіторської заборгованості підприємства (прискорення її конверсії в грошові активи):

Спонтанне фінансування - призначення знижок покупцям за скорочення строків розрахунку (при оплаті товару до закінчення певного терміну покупець отримує знижку з ціни, після цього терміну - вкладаючись в договірний термін платежу - він платить повну суму).

Облік векселів - продаж наявних у підприємства векселів банку за дисконтною ціною (нижче номіналу); величина дисконту, утримуваного банком, залежить від номіналу векселів, терміну їх погашення і облікової вексельної ставки (при сумнівній платоспроможності векселедавця облікова ставка може включати премію за ризик).

Факторинг - поступка підприємством-продавцем банку (або спеціалізованої "фактор-фірмі") права отримання грошових коштів за платіжними документами за поставлену продукцію, при цьому банк (фактор-фірма) відшкодовує підприємству-продавцю основну частину суми боргу за такими платіжними документами, стягуючи певний відсоток комісійних залежно фактора ризику, від платоспроможності покупця продукції і передбачених термінів її оплати.

Шляхи підвищення оборотності оборотних коштів:

Скорочення тривалості виробничого циклу;

o Збільшення обсягу продажів;

Упорядкування і вибір форми розрахунків з постачальниками і споживачами (в т. числі через платіжні календарі);

Недопущення наднормативних запасів сировини, матеріалів, та інших товарно-матеріальних цінностей;

Зниження дебіторської заборгованості та визначення ефективної кредитної політики на підприємстві (через векселі);

Зниження кредиторської заборгованості (платіжний календар);

Суворий облік і нормування по всіх елементах оборотних коштів підприємства