8

Семінар № 5

Охорона об’єктів авторського права і суміжних прав

План лекції:

1. Поняття та зміст авторського права. Джерела авторського права.

2. Права та обов’язки авторів та правонаступників.

3. Авторський договір, як особливе джерело авторського права.

4. Поняття та зміст суміжних прав.

5. Державна реєстрація авторських та суміжних прав: зміст, порядок, орган, що її здійснює, оплата.

6. Судова практика розгляду справ, що виникають у разі порушення авторських прав.

1. Поняття та зміст авторського права. Джерела авторського права.

В сучасній юридичній літературі поняття авторського права визначають , як

авторське право – сукупність наданих авторові прав (повноважень), необхідних для охорони інтересів, які виникають у зв’язку зі створенням творів та використанням їх суспільством. (Якщо раніше писали, то не пишемо)

В об’єктивному розумінні авторське право – сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають у зв’язку зі створенням і використанням творів науки, літератури і мистецтва.

У суб’єктивному розумінні авторське право – це особисті немайнові і майнові права, що належать особам, які створили твори науки, літератури і мистецтва

Джерела авторського права представлені нормативними актами, до яких передусім належить:

• Конституція України Так, питанням розвитку інтелектуальної діяльності та правової охорони її результатів Конституція України присвячує кілька статей.

Стаття 54 Конституції гарантує громадянам України свободу будь-якої творчості - художньої, літературної, наукової і технічної,

Стаття 41 проголошує право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У Статті 55 Конституція України надає судовий захист правам та свободам людини і громадянина.

Законодавство, яке безпосередньо регулює відносини власності, визнає за громадянином виключне право розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

• Цивільний кодекс України (книга IV)

Стаття 134. Твори, на які поширюється авторське право.

Стаття 135. Права автора.

Стаття 136. Дія авторського права на території СРСР.

Стаття 137. Термін дії авторського права.

Стаття 138. Використання твору автора іншими особами.

Стаття 139. Авторський договір.Стаття 140. Службові твори.

Стаття 141. Права виконавців, творців звуко- і відеозаписів, організації ефірного мовлення (суміжні права).

Стаття 142. Дія прав виконавців, творців звуко- і відеозаписів, організацій ефірного мовлення.

Стаття 143. Захист прав авторів, виконавців, творців звуко- і відеозаписів, організацій ефірного мовлення.

• Закон України «Про авторське право і суміжні права»

Особливу групу джерел сучасного авторського, права становлять міжнародні договори:

• Бернська конвенція з охорони літературних та художніх творів (1886 p;

• Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право (1952 p.);

• Римська конвенція з охорони прав артистів-виконавців, виробників фонограм, а також виробників організацій мовлення (1961 p.);

• Конвенція, що створює Всесвітню організацію інтелектуальної власності (підписана в Стокгольмі в 1967 p., чинна з 1970 p.);

• Женевська конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного їх відтворення (1971 p.);

• Брюссельська конвенція про розповсюдження програм, що несуть сигнали, які передаються через супутники (1974 p.)

Міжнародні договори встановлюють взаємні права та обоз'язки країн-учасниць і є основною правовою формою розвитку міжнародного співробітництва в галузі авторського права. В Україні укладення міжнародних договорів є конституційним правом.

Якщо міжнародним договором, учасником якою є Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про авторське право і суміжні права, то застосовуються правила міжнародного договору (ст. 3 Закону про авторське право).

До міжнародно-правових актів у сфері суміжних прав також належать:

1. Міжнародна конвенція про охорону прав виконавців, виробників фонограм, організацій мовлення — Римська конвенція (International Convention for the Protection of Performers, Producers of Phonograms and Broadcasting Organisations — Rome Convention). Укладена у Римі 26 жовтня 1961 р. Набула чинності 18 травня 1964 р. Україна ще не приєдналася до цієї Конвенції.

2. Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їх фонограм — Женевська конвенція (Convention for the Protection of Producers of Phonograms Against Unauthorized Duplication of Their Phonograms — Geneve Convention). Укладена у Женеві 29 жовтня 1971 р. Верховна Рада України 15 червня 1999 р. прийняла Закон №738-ХІV про приєднання до цієї Конвенції і вона набрала чинності для України 18 лютого 2000 р.

3. Конвенція про поширення сигналів, що несуть програми, які передаються через супутники, — Брюссельська супутникова конвенція (Convention Relating to the Distribution of Programmes Carrying Signals Transmitted by Satellite — Brussel Satellite Convention). Укладена у Брюсселі 21 травня 1974 р. Україна не є учасницею Конвенції.

Характеристика Бернської конвенції з охорони літературних та художніх творів (1886 р.).

У ст. 5 Бернської конвенції передбачається, що автори — громадяни будь-якої країни-учасниці мають в інших країнах-учасницях щодо власних творів (як опублікованих, так і не опублікованих) права, які надаються нині чи будуть надані у майбутньому відповідними законами цих країн власним громадянам, а також права, спеціально передбачені Конвенцією. Така сама охорона надається авторам — громадянам держав, що не беруть участі у Конвенції, щодо їх творів, уперше опублікованих в одній з країн-учасниць чи одночасно в зазначеній країні і країні-учасниці. Бернська конвенція у редакції 1971 р. передбачає надання охорони громадянам країн-учасниць і тоді, коли їх твори вперше опубліковані поза територією країн-учасниць. Щодо неопублікованих творів Бернська конвенція надає правову охорону створеним авторами країн-учасниць.

Основні принципи авторського права (Бернська конвенція):

• принцип національного режиму – встановлення однакового режиму правової охорони авторських прав як для громадян України, так і для іноземців, осіб без громадянства;

• принцип територіальності – охорона прав автора надається всім особам, незалежно від того, чи є країна, громадянами якої вони є, учасницею Бернського союзу.

Принцип свободи творчості закріплений у Конституції України і дозволяє самому авторові обирати тему, форму та методи створення майбутнього твору. Свобода творчості несумісна з цензурою творів науки, літератури та мистецтва (ст. 45-1, 47 Закон України «Про інформацію»).

Принцип поєднання особистих інтересів автора з інтересами суспільства полягає в одночасному законодавчому закріпленні прав автора, його спадкоємців та інтересів суспільства. Наприклад, майнове право на літературний твір належить авторові, що створив твір, протягом його життя, та його спадкоємцям протягом 70 років після смерті автора. По закінченню зазначеного терміну твір стає надбанням суспільства.

Принцип морального та матеріального заохочення полягає в тому, що, як правило, авторові виплачується гонорар за створення твору; авторові можуть виплачуватися відсотки від прибутку, який отриманий у результаті реалізації на ринку його творів.

Принцип охорони прав і законних інтересів автора полягає в тому, що законом передбачені: відповідальність за порушення авторського права та способи поновлення порушених прав. Наприклад,

Відповідно до принципу невідчужуваності особистих немайнових прав автора, особисті немайнові права не можуть перейти до інших осіб, хоча б сам автор виявив на це згоду. Угода про передачу особистих немайнових прав автора не буде мати юридичної сили та є недійсною.

Принцип свободи авторського договору полягає у закріпленні законодавством можливих типів авторських договорів і сторони вільні у визначенні змісту та інших умов авторського договору.