6. Розумовий розвиток дітей раннього віку

Дитина починає виділяти властивості оточуючих предметів, уловлювати найпростіші зв'язки між ними і використовувати ці зв'язки в своїх маніпуляціях. Це створює передумови для подальшого розумового розвитку, який відбувається у зв'язку з оволодінням предметною діяльністю (а пізніше - елементарними формами гри й малювання) і мовою. За словами Л. С. Виготського, всі психічні процеси розвиваються навколо сприйняття, через сприйняття і за допомогою сприйняття. Сприйняття можна вважати провідною психічною функцією цього періоду. Основу розумового розвитку в ранньому дитинстві складають нові види дій сприйняття і мисленнєвих дій, що формуються у дитини. На другому році життя у дитини виникає здатність впізнавати близьких людей на фотографіях і предмети на малюнках, в тому числі і на контурних зображеннях, які передають тільки деякі характерні деталі предмета (наприклад, голову коня чи собаки).

Зорові дії, за допомогою яких дитина сприймає предмети, сформувалися у процесі хапання і маніпулювання. Ці дії спрямовані, насамперед, на такі властивості предметів, як форма і розмір. Колір в цей період немає жодного значення для впізнавання предметів взагалі. Дитина однаково впізнає забарвлені і незабарвлені зображення, а також зображення, забарвлені в незвичні, неприродні кольори, орієнтуючись тільки на форми зображених предметів. 

На всьому протязі раннього віку сприйняття дитини стає більш точним і осмисленим у міру оволодіння новими видами сприйняття, що дозволяють правильно виділяти властивості предметів і вчитися пізнавати предмети за поєднанням цих властивостей. У зв'язку з освоєнням зорового співвіднесення дитині 2,5-3 років стає доступним зоровий вибір за зразком (спочатку за формою, потім за величиною, а найпізніше - за кольором), що вимагає від нього усвідомлення, що існує багато різних предметів з однаковими властивостями ( наприклад, «жовте», «кругле».

Разом із зоровими розвивається слухове сприйняття, особливо сприйняття мови, в основі якого лежить фонематичний слух: від сприйняття слів як нерозчленованих звукових комплексів з особливостями ритмічної будови та інтонацій дитина поступово переходить до сприйняття їх звукового складу. Звуковисотний слух розвивається повільніше, тому немає особливого сенсу вчити зовсім маленьких дітей співати. Але до 3-го року діти привчаються сприймати порівняно невелике розходження звуків за висотою. Переважаючі види пам'яті - рухова, емоційна і частково образна. Дитина в ранньому дитинстві краще запам'ятовує те, що він сам зробив або відчув, ніж те, що бачив або чув. На порозі раннього дитинства у дитини з'являються дії, що вважаються проявом мислення - використання зв'язку між предметами для досягнення будь-якої мети (наприклад, дитина притягує подушку, на якій лежить привабливий предмет, щоб дістати його) . Більшість завдань такого типу діти вирішують за допомогою зовнішніх орієнтованих дій. Ці дії спрямовані не на виявлення та облік зовнішніх властивостей предметів, а на відшукання зв'язків між предметами і діями, що дають можливість отримати певний результат. Мислення, засноване на зовнішніх орієнтованих діях, іменується наочно-дієвим, і це основний тип мислення в ранньому дитинстві.