12. Корекція емоційних порушень

Основною ціллю психокорекції емоційних порушення у дітей є полегшення емоційного дискомфорту, підвищення їхньої активності та самостійності, усунення вторинних особистісних реакцій, обумовлених емоційними порушеннями, такими як агресивність, тривога, паніка підозрілість тощо.

Для цього і педагоги і батьки повинні викори­стовувати конкретні прийоми подолання тривожності.  До них належать: 1.Уявне тренування -ситуацію, що спричинює у дитини тривогу, ре­тельно і заздалегідь програють в усіх можливих деталях, складних момен­тах. Продумують поведінку дитини в різних варіантах розвитку ситуації. 2.Репетиція—дорослий програє з дитиною складну, тривожну ситуацію, детально відпрацьовуються способи поведінки. Дуже важливо, щоб ситуація програвалася в різних варіантах - спокійно, напружено, агресивно. 

5.Виконання ролі -дитині пропонують обрати собі будь-який образ для наслідування реальної людини чи кіногероя, літературного героя і нама­гатися діяти в "образі". Цей прийом дає дитині можливість, діючи наче від імені свого героя, почуватися впевненіше, вільніше в складних ситуаціях.

Важливим етапом є корекція самооцінки, рівня самосвідомості, формування емоційної стійкості і саморегуляції. Особливе значення в психокорекції емоційних порушень дітей з мають ігрові методи. В процесі корекції доцільно запропонувати дітям не тільки ігрове відтворення минулого або набутого досвіду, але й моделювання нового досвіду в можливих стресових умовах. Для дітей з обмеженим внаслідок фізичної та психічної неповноцінності соціальним досвідом використовуються ігри-драматизації на теми знайомих їм казок. Основною метою ігор-драматизації е корекція емоційної сфери дитини.

Казка актуалізує уяву дитини, розвиває в неї вміння представляти ігрові колізії, в які потрапляють персонажі. Дитина повинна створити образ персонажа і уподібнитися йому. Здатність дитини входити в роль і уподібнюватися образу – це важлива умова, необхідна для корекції не тільки емоційного дискомфорту, але і негативних характерологічних проявів.

Свої негативні емоції і якості особистості діти переносять на ігровий образ, наділяючи персонажі власними негативними емоціями і рисами характеру.

14. Діагностика страхів у дітей раннього віку

Шкільному психологу пропонується така психодіагностична система роботи з молодшими школярами попередньо зібрати інформацію про страхи у дітей та їх можливі причини (анкета для батьків та вчителя) дослідити наявність страхів у дітей в умовах школи з допомогою конкретних методик, які ми подаємо у цій статті нижче(психодіагностичні діаграми, малювання страхів, актуалізація досвіду переживання страхів у рольових іграх, аналіз спонтанних вербалізацій особистих переживань дитини, одержаних за методиками закінчення речення та продовження казки).