Параметри конкурентоспроможності товару:

1. Технічні параметри. За ними судять про призначення товару, його приналежності до певного виду (класу) продукції. Це також характеристики, що відображають техніко-конструкторські рішення. Сюди відносяться стандарти, норми, правила, законодавчі акти, що визначають межі виміру технічних параметрів. Це також і ергономічні показники, які відображають, наскільки товар відповідає властивостям людського організму і його психіки.

2. Економічні параметри представлені величиною витрат на виробництво товару: його ціною, витратами на транспортування, установку, ремонт, експлуатацію та технічне обслуговування, навчання персоналу. Всі разом ці параметри утворюють ціну споживання, яка, як правило, вище ціни продажу.

3. Соціально-організаційні параметри − це врахування соціальної структури споживачів, національних особливостей в організації збуту, виробництва, реклами товару.

2. Фактори, чинники та критерії конкурентоспроможності товару.

У світовій практиці конкурентоспроможність товарів визначається наступними основними факторами:

- відповідністю якості товарів вимогам ринку, запитам та очікуванням конкретних споживачів;

- сукупними витратами на закупівлю, доставку, зберігання, обслуговування, ремонт, експлуатацію та утилізацію товарів;

- здатність організації виконувати поставки в строки та обсягах, зручних для споживача;

- репутацією (іміджем) організації на ринку, наявністю аргументів, які підтверджують надійність як партнера, і здатність уявити ці аргументи.

Нерідко значну роль відіграють додаткові фактори: рівень і глибина організації сервісних послуг; організаційно-комерційні умови продажу; система просування товарів на ринок; рекламна діяльність і заходи по стимулюванню збуту.

Фактори конкурентоспроможності по етапу забезпечення поділяються на виробничі (імідж підприємства, сертифікована система якості, заходи щодо запобігання фальсифікації), збутові (кількість посередників), сервісні (тривалість гарантійного терміну), ринкові (ринкова новизна). За сферою дії вони поділяються на макро - і мікроекономічні.

До макроекономічних факторів конкурентоспроможності належать: розвиток конкурентного середовища в економіці країни, технічне оснащення виробництва, кадрове забезпечення, науково-технічний потенціал, рівень розвитку інформаційних технологій, стан фінансової системи, система митного регулювання, витрати виробництва промислової продукції і продуктивність праці, інвестиції, зовнішньоекономічна політика країни.

Мікроекономічні фактори − це причини, пов'язані з діяльністю організації з виробництва товарів. До мікроекономічним факторів відносять ринкові − гостроту конкуренції, стабільність і перспективність ринку, підготовленість ринку; збутові − умови та зручність поставки, рекламне забезпечення; сервісні − особливості передпродажного і післяпродажного обслуговування.

Конкуренція між вітчизняними та закордонними виробниками продукції, вимагає активізації маркетингової діяльності, проведення дослідження конкурентоспроможності товарів і послуг.

Багато вітчизняних підприємств не мають маркетингових служб і кваліфікованих фахівців. Ґрунтуючись на розробках та економічному прогнозуванні, вчені ведуть пошук найбільш точних і раціональних методів оцінки конкурентоспроможності товарів.

За великої кількості факторів конкурентоспроможності товару на ринку, пріоритетну роль відіграють наступні:

1) корисність для потенційного покупця (споживча вартість або здатність задовольнити вимоги, що пред'являються до даного виду товару з боку споживача);

2) ціна товару (при рівній корисності покупець віддасть перевагу дешевшому товару, але може придбати і дорожчий товар, якщо він виявиться для нього кориснішим; виняток − престижні або статусні товари, придбання яких необхідне для підтримки певного соціального статусу покупця);

3) інноваційність продукції (введення важливої для покупця новизни у товар, що робить його оригінальним (ексклюзивним)).

Конкурентоспроможність товару залежить від ряду чинників, що впливають на пріоритетність вибору і визначають обсяг його реалізації на певному ринку:

• техніко-економічних чинників, які залежать від продуктивності й інтенсивності праці, витрат виробництва, наукоємності продукції − якість, продажна ціна і витрати на експлуатацію (використання) або споживання товару;

• комерційних чинників, які визначають умови реалізації товарів на конкретному ринку − кон’юнктура ринку (гострота конкуренції, співвідношення між попитом і пропозицією даного товару, національні та регіональні особливості ринку, що впливають на формування платоспроможного попиту на даний товар); сервіс, що надається (якість технічного обслуговування, ремонту й інших послуг, що надаються); імідж фірми (популярність торгової марки, репутація фірми, компанії, країни);

• нормативно-правових чинників, які відображають вимоги технічної, екологічної та морально-етичної безпеки використання товару на даному ринку, патентно-правові вимоги (патентна чистота і патентний захист); у разі невідповідності товару чинним нормам і вимогам стандартів і законодавства він не може бути проданий на даному ринку.

Критерій конкурентоспроможності товару − це якісна та кількісна характеристика продукції, що виступає основою для оцінки її конкурентоспроможності. Характеристику основних критеріїв наведено в таблиці 1.

Таблиця 1