- •Радянсько-німецькі договори 1939 р. Причини зближення Німеччини і Радянського Союзу
- •Радянсько-німецький пакт від 23 серпня 1939 р. І таємний протокол до нього
- •Договір про дружбу і державний кордон між Німеччиною та срср (28 вересня 1939 р.)
- •Наслідки радянсько-німецьких договорів
- •Початок Другої світової війни
- •Вступ Червоної армії на територію Західної України
- •Входження Бессарабії і Північної Буковини до срср і урср
- •Радянізація нових територій
- •Становище України в 1939 — у першій половині 1941 рр.
Початок Другої світової війни
Підписання договору Молотова — Ріббентропа розв’язало Гітлеру руки.
1 вересня 1939 р. За заздалегідь розробленим планом німецькі війська перейшли кордони Польщі. Вона не чекала удару зі сходу і всі сили кинула на відбиття нападу Німеччини.
З вересня Велика Британія і Франція, виконуючи свої договірні зобов’язання перед Польщею, оголосили війну Німеччині.
Розпочалася Друга світова війна, яка втягла в свою орбіту 61 державу, 80% населення Земної кулі.
Вступ Червоної армії на територію Західної України
17 вересня 1939 р. Радянські війська без оголошення війни перейшли польський кордон і за 12 днів майже без опору зайняли Галичину і Західну Волинь.
СРСР офіційно виправдовував свою агресію необхідністю «надати допомогу українцям перед навислою загрозою».
Для здійснення операції радянське командування створило могутнє угруповання військових частин — 54 стрілецьких і кавалерійських дивізії, 18 танкових бригад, 14 артилерійських полків.
На двох фронтах (Українському та Білоруському) налічувалося 600 тис. вояків, 4 тис. танків, 5500 гармат, 2 тис. літаків.
У складі Українського фронту, який вів бойові дії, було 28 стрілецьких і 7 кавалерійських дивізій, 10 танкових бригад, 7 артилерійських полків. Командувачем Українського фронту був С.Тимошенко.
Кордон Польщі з СРСР становив 1400 км і Польща тут мала лише прикордонну охорону з 25 батальйонів. Вона не чекала удару зі сходу і всі сили кинула на відбиття нападу Німеччини. Уже протягом першого дня війська просунулися в західному напрямку на 70-100 км. У полон було захоплено велику кількість рядового й офіцерського складу.
Радянські втрати становили близько 1 тис. загиблих і 2 тис. поранених у сутичках з польськими військовими підрозділами.
18 жовтня 1939 р. Польський уряд і головне командування армії переїхали до Румунії, наказавши фронтовому командуванню не вступати з більшовиками в бій і відводити війська до румунського кордону.
22 вересня 1939 р. Радянські війська увійшли до Львова. До рук радянської влади потрапило багато полонених польських військовослужбовців, яких було відправлено в табори в Путивлі, Козельці, Старобільську в Україні, а також на територію Російської федерації.
У жовтні 1939 р. на зайнятих радянськими військами західноукраїнських землях відбулися вибори в Народні збори. Вибори проводили під контролем радянських представників і за безальтернативним списком кандидатів для узаконення радянського режиму в Західній Україні.
Наприкінці жовтня 1939 р. Народні збори прийняли Декларацію про встановлення радянської влади в Західній Україні та звернулися з проханням прийняти західноукраїнські землі до складу УРСР і СРСР.
1 листопада 1939 р. П’ята сесія Верховної Ради СРСР задовольнила це прохання, ухваливши Закон про включення Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з УРСР.
Внаслідок вступу радянських військ до Західної України та Західної Білорусі у вересні 1939 р. до складу СРСР відійшла територія площею близько 200 тис. кв. км, на яких проживало 13 млн осіб.
У 1940 р. за рішенням спеціального позасудового органу (так званої трійки) 22 тис. польських громадян — військовополонених, яких у 1939 р. доправлено в табори, було розстріляно в Катині (Смоленська область),Старобільську (Харківська область) та інших містах.
Тепер встановлено, що 3897 офіцерів убито в Катинському лісі під Смоленськом, 6295 — у Калінінській (Тверській) області Російської Федерації, 4403 — у Старобільську поблизу Харкова.
Місць поховань ще 7262 розстріляних польських офіцерів невідомо.
