- •Тези лекцій з навчальної дисципліни
- •Тема 1. Доказове право та теорія доказів.
- •Література до теми.
- •Висновки.
- •Тези лекцій з навчальної дисципліни
- •Тема 2. Поняття та ознаки доказів, їх класифікація.
- •Література до теми.
- •Висновки.
- •Тема 3.
- •Висновки.
- •Тема 4.
- •Висновки.
- •Тези лекцій з навчальної дисципліни
- •Тема 5. Поняття і види кримінальних процесуальних джерел.
- •Література до теми.
- •Висновки.
- •Тема 6.
- •Література до теми.
- •1. Дії, які передбачають втручання у приватне спілкування.
- •2. Інші негласні дії.
- •Тези лекцій з навчальної дисципліни
- •Тема 7. Захист доказів у кримінальному процесі.
- •Література до теми.
- •Висновки.
- •Тема 8. Особливості доказування
- •Висновки.
Висновки.
Таким чином, крім обставин, встановлення яких є обов'язковим при провадженні кожної справи, до предмета, доказування у справах дітей, згідно ст. 485 КПК України необхідно також включати:
1) відомості про особу неповнолітнього: його вік (число, місяць, рік народження), стан здоров'я та рівень розвитку, інші соціально-психологічні риси особи;
2) ставлення неповнолітнього до вчиненого ним діяння, тобто повне або часткове визнання ним своєї вини або її невизнання, гордість за вчинене чи сором і каяття, щирі показання, бажання примирення з потерпілим;
3) необхідність з'ясування умов життя і виховання неповнолітнього обвинуваченого та обставин, що негативно впливали на його виховання, передбачена п. 3 ст. 485 і ст. 487 КПК України. Без їх встановлення, як правило, неможливо зробити правильний висновок про безпосередні причини, які призвели до вчинення кримінального правопорушення.
Встановивши умови життя і виховання підлітка, можна зробити правильний висновок про те, внаслідок чого сталося кримінальне правопорушення: через збіг обставин чи моральний розлад обвинуваченого.
До такої інформації входять такі дані: чи були у неповнолітнього батьки, якщо їх не було, то хто займався його вихованням; чи проживав він з батьками, який їх культурний рівень, моральні риси, поведінка в побуті, яке матеріальне становище сім'ї (наявність непрацюючих, інвалідів); як батьки здійснювали нагляд за поведінкою чи підтримували вони зв'язок з навчальним закладом і колективом за його місцем роботи; чи приділялася достатня увага вихованню неповнолітнього з боку адміністрації і громадських організацій навчального закладу, чи здійснювався ними контроль за його поведінкою поза навчальним закладом.
У випадках, коли неповнолітній не вчився і не працював, слід з'ясувати, чи відомо про це сім'ї, службі у справах дітей, які причини призвели до залишення ним навчання або роботи. Необхідно також встановити, чим займався у вільний час, яке коло інтересів тощо;
4) відповідно до п. 4 ст. 485 КПК України обов’язковому з'ясуванню в справі підлягає версія про дорослих підбурювачів та інших співучасників правопорушення.
