1. Дії, які передбачають втручання у приватне спілкування.

1.1. Аудіо- відео контроль особи (ст. 260);

1.2. Накладення арешту, огляд і виїмка кореспонденції (ст. 261 - 262);

1.3. Зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263), (напр., це інфраструктура оператора мобільного зв’язку чи провайдера доступу до Інтернету,);

1.4. Зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264), (напр., з локальної комп’ютерної мережі підприємства).

2. Інші негласні дії.

2.1. Обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК).

2.2. Встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК).

2.3. Візуальне спостереження за особою, речами або місцем (ст. 269 КПК).

2.4. Моніторинг банківських рахунків (ст. 269-1 КПК).

2.5. Аудіо- та відеоконтроль місця (ст. 270 КПК).

2.6. Контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК).

2.7. Виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяль­ності організованої групи чи злочинної організації (ст. 272 КПК).

2.8. Негласне отримання зразків для порівняльного досліджен­ня (ст. 274 КПК).

Під час проведення негласних дій слідчий може використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами (н., негласними позаштатними працівниками - агентами), окрім адвокатів, нотаріусів, медиків, священнослужителів, журналістів, якщо це торкається їх професійної діяльності (стаття 275 КПК).

Висновки до питання 3.

Таким чином, негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

2. Негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Негласні слідчі (розшукові) дії, передбачені статтями 260, 261, 262, 263, 264 (в частині дій, що проводяться на підставі ухвали слідчого судді), 267, 269, 270, 271, 272, 274 цього Кодексу, проводяться виключно у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

3. Рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення щодо проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

4. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

5. У рішенні про проведення негласної слідчої (розшукової) дії зазначається строк її проведення. Строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії може бути продовжений:

прокурором, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням, - до вісімнадцяти місяців;

керівником органу досудового розслідування, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його або слідчого рішенням, - до шести місяців;

начальником головного, самостійного управління Міністерства внутрішніх справ України, Центрального управління Служби безпеки України, головного управління, управління Міністерства внутрішніх справ України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, регіонального органу Служби безпеки України в межах компетенції, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до дванадцяти місяців;

Міністром внутрішніх справ України, Головою Служби безпеки України, головою органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, головою державного бюро розслідувань, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за рішенням слідчого, - до вісімнадцяти місяців;

слідчим суддею, якщо негласна слідча (розшукова) дія проводиться за його рішенням у порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

6. Проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням - уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

В И С Н О В К И.

Таким чином, відповідальність за своєчасність, законність збору доказової інформації (будь – яким дозволеним способом) - покладається персонально на слідчого та керівника органу досудового розслідування.

Слідчі (розшукові) дії - це частина процесуальних дій під час розслідування, в яких безпосередню участь приймає слідчий (прокурор), ці дії спрямовані на збирання, дослідження і оцінку доказів або перевірку раніше отриманих.

Тобто, це така діяльність слідчого, результати якої прямо пов’язані з можливістю отримання доказової інформації (: шляхом проведення огляду, допиту, обшуку, тощо).

Процесуальні дії – це дії, які регламентовані законом і спрямовані:

• на регулювання ходу розслідування (напр., укладення угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим (стаття 469 КПК));

• на забезпечення законних прав та інтересів учасників процесу (напр., ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторони захисту, потерпілого (стаття 221 КПК));

• оформлення слідчим різних процесуальних рішень (напр., складання обвинувального акта (стаття 291 КПК)).

Основна відмінність слідчих (розшукових) дій від інших процесуальних дій у тому, що слідчі спрямовані на отримання доказової інформації, а інші процесуальні на регулювання усього ходу розслідування.

Умови законності слідчих (розшукових) дій:

1. Дотримання кримінальної процесуальної форми – тобто самого порядку провадження СД та її оформлення. Ігнорування слідчим цієї вимоги призводить до того, що фактичні дані отримані при провадженні слідчої дії, втрачають доказове значення. Наприклад, слідчий пред’явив для впізнання двох осіб замість трьох чи без участі понятих або не вніс необхідної інформації у протокол згідно ст. 228 КПК. Потерпілий упізнав підозрюваного, але ці фактичні дані неможливо використати як доказ, оскільки впізнання проведено з порушенням процесуального законодавства.

2. СД проводяться, якщо є підстави:

а) правова - сукупність передбачених КПК умов, які дають право проводити слідчому ту чи іншу дію (напр., обшук житла проводиться на підставі ухвали слідчого судді, якій передувало клопотання прокурора (слідчого за погодженням з прокурором) – ст. 234 КПК);

б) фактична - наявність достатніх відомостей, які залежать від обставин конкретної справи та переконують слідчого у тому, що слідча дія досягне мети (н.: необхідність допитати свідка чи призначити експертизу).

3. Забезпечення слідчим належних заходів для присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, законні інтереси яких можуть бути порушені. Перед її проведенням усім учасникам роз'яснюються їх права, обов'язки та відповідальність. Слідча дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, проводиться за участю особи, яка її ініціювала або її захисника чи представника (ч.3 і 6 ст. 223 КПК).

4. Проведення СД у нічний час (з 22 до 6 години) не допускається, за винятком таких невідкладних випадків (загроза втечі підозрюваного, знищення слідів).

5. Відповідальність за своєчасність, законність СД покладається персонально на слідчого та керівника органу досудового розслідування.

Загальні вимоги до проведення і процесуального оформлення СД:

11. Точне виконання кримінального процесуальним закону щодо порядку проведення СД.

12. Вчасність проведення дій.

13. Поєднання одночасного проведення декількох СД (за необхідності не втратити докази у справі).

14. Залучення до СД необхідного кола учасників.

15. Недоцільність передоручення проведення СД інший посадовій особі.

16. Професійний такт.

17. Виконання повного кола дій, яке максимально можливе на даний час.

18. Правильне процесуальне оформлення СД.

19. Добовий час проведення - як правило вдень.

20. Повне використання можливостей даної дії як неповторного методу отримання та перевірки доказів.

Значення СД:

3. Всі СД здійснюються з метою отримання всебічної доказової інформації (але рішення про кожну з них має бути законним і обґрунтованим).

4. СД – це спосіб знайти докази і покарати злочинців.

Межі виконання СД:

• час, відведений для провадження досудового розслідування.

Згідно з кримінально - процесуальним законодавством, слідчий з метою отримання і перевірки доказів проводить будь - які дозволені слідчі (розшукові) дії.

Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, інформація про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, якщо відомості про злочин та особу неможливо отримати в інший спосіб. Проводяться, як правило, щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

І НСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

Кафедра кримінального права і процесу