ПОРЯДОК РОБОТИ

з навчальної дисципліни

«ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ»

для студентів денної форми навчання

освітньо-професійного магістерського рівня освіти.

1. Строки.

1. Обрати тему індивідуального навчально – дослідного завдання (згідно списку студентів) – до 20 лютого 2017 року та повідомити старосту академічної групи, яка веде облік. Старості групи подати список викладачеві.

2. Виконану та належно оформлену роботу (в електронному та паперовому форматі) – подати для перевірки до 24 квітня 2017 року (включно).

3. 24 – 28 квітня 2017 року – виправлення зауважень, доопрацювання прорецензованої викладачем роботи (за необхідності). За незадовільно виконане, неналежно оформлене, не вчасно подане, не доопрацьоване після рецензування Індивідуальне завдання – бали не виставляються.

4. Отримання завдань для контрольної роботи – 3 – 5 травня 2017 року.

5. До 23 травня 2017 року (включно) - належно оформлена робота подається викладачу на кафедру.

6. Проведення семестрового контролю (заліку) – згідно Графіку навчального процесу (режим доступу http://lp.edu.ua)

Максимальна оцінка в балах
Поточний контроль (ПК)			Семестровий контроль (СК) – залік. Не обов’язковий елемент	Підсумкова оцінка (ПК або ПК + СК)
Практичні (семінарські) заняття	Навчально-дослідницькі завдання, реферати, доповіді, участь у ділових чи імітаційних іграх, конференції, олімпіаді, проекти рішень, та інше	Підсумкова контрольна робота	Сумарна кількість балів за всіма видами робіт
40	40	20	100	100

2. Перелік індивідуальних завдань.

№ п/п	Найменування тем
1	Поняття доказів та їх процесуальних джерел.
2	Показання учасників як процесуальні джерела доказів у справі.
3	Речові докази як процесуальні джерела доказів у справі.
4	Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію
5	Документи як процесуальні джерела доказів у справі.
6	Висновки експертів як процесуальні джерела доказів у справі.
7	Належність як первинна властивість доказів у кримінальному провадженні.
8	Особливості доказування на різних стадіях кримінального провадження
9	Допустимість та недопустимість доказів: їх вплив на прийняття процесуальних рішень.
10	Недопустимість доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
11	Процесуально-правове значення захисту доказів під час досудового розслідування.
12	Поняття та види версій, їх значення для процесу доказування.
13	Збирання доказів – початковий етап процесу формування доказової бази у справі.
14	Процесуально-доказовий статус показання «з чужих слів».
15	Оцінка доказів – центральний етап процесу доказування у справі.
16	Обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
17	Особливості доказування у процесуальному законодавстві окремих іноземних держав.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання – це форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці. Індивідуальні завдання виконують студенти самостійно під керівництвом викладача.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання оформлюється у виді реферату.

Реферат - короткий виклад у письмовому виді з публічним захистом змісту задекларованих питання, використаних наукових праць, літератури. Теми рефератів відповідають загальним темам практичних (семінарських) занять, конкретизують окремі питання, ключові елементи тем. На першому практичному (семінарському) занятті студенти можуть на власний вибір обрати тему реферату. Якщо студент був відсутній на першому занятті, тему реферату йому затверджує викладач. За семестр кожний студент повинен підготувати визначену викладачем кількість індивідуальних завдань.

Структура реферату:

- тема-вступ, мета та завдання роботи та основні її положення;

- теоретичне обґрунтування – виклад базових теоретичних положень, законів, принципів, алгоритмів тощо, на основі яких виконується завдання;

- методи дослідження - вказуються і коротко характеризуються;

- основні результати роботи – подаються результати, схеми, малюнки, моделі, описи, систематизована реферативна інформація та її аналіз;

- висновки;

-список використаних джерел (нормативно-правових актів та літератури).

Загальні вимоги до оформлення реферату:

- обсяг реферату в середньому не має перевищувати двадцяти сторінок тексту виконаного власноручно студентом у писаному від руки виді на папері формату А4 (в друкованому виді реферат не оцінюється);

- титульну сторінку оформлюють відповідно до загальних вимог;

- на другій сторінці викладають план реферату;

- в тексті роботи варто виділяти і озаглавлювати відповідні розділи плану;

- сторінки роботи нумерують;

- при використанні літературних джерел у тексті реферату необхідно робити бібліографічні посилання;

- в разі необхідності можуть бути додатки до реферату;

- наприкінці роботи на окремому аркуші міститься список використаних джерел (не менше 10 спеціальних літературних наукових джерел та всі нормативно-правові акти, які необхідні для розкриття відповідного питання).

Посилання в рефераті на використані нормативно-правові акти чи спеціальну літературу робляться в порядку згадування, використання в тексті або внизу сторінки.

Відповідно до обраного способу посилання і формується список використаних джерел в кінці реферату, відповідно до встановлених вимог щодо оформлення літератури.

Якщо зноски зроблені в порядку використання - список використаних джерел формується в єдиному списку (нормативно-правові акти та літературні джерела разом).

Якщо зноски зроблені в кінці сторінки - список використаних джерел формується двома списками:

1. нормативно-правові акти (подаються за юридичною силою) та міжнародні документи (за наявністю);

2. підручники, посібники, спеціальна література (подається в алфавітному порядку).

Основні вимоги до змісту реферату:

- в основі реферату має бути певна сукупність фактичних і теоретичних даних, що їх слід викладати відповідно до існуючого плану;

- особливу увагу необхідно приділяти пошуку необхідних нормативно-правових матеріалів, їх систематизації, з'ясуванню основних понять і категорій з теми;

- у кінці роботи, підбиваючи підсумки, слід узагальнити викладений матеріал і зробити власні висновки щодо досліджуваної проблеми.

Студенти, які не виконали або написали реферат на незадовільну оцінку, публічно не захистили – не отримують відповідну кількість балів за поточну за семестр роботу.