85. Методика аудиту звіту про рух грошових коштів

Методика аудиту звіту про рух грошових коштів повинна бути покликана вирішувати наступні завдання:

– перевірка дотримання підприємством-клієнтом

форми звіту про рух грошових коштів і вимог щодо його складання;

– перевірка наданого звіту про рух грошових коштів на арифметичну точність;

– перевірка узгодженості показників звіту про рух грошових коштів з показниками інших форм фінансової звітності;

– перевірка правильності класифікації статей звіту про рух грошових коштів;

– перевірка правильності визначення чистого руху грошових коштів від операційної, інвестиційної та фінансової діяльності;

– підтвердження загальної суми руху ГК за звітний період за трьома видами діяльності;

– встановлення того, що внутрішні зміни в складі грошових коштів (отримання коштів у касу з банку, повернення готівки на банківський рахунок) не включено до звіту.

– визначення, чи у звіті не відображено так звані негрошові операції (бартерні операції, придбання основних засобів на умовах фінансового лізингу, перетворення зобов’язань на капітал тощо);

– перевірка достовірності та відповідності показників звіту про рух грошових коштів даним Головної книги, регістрам синтетичного та аналітичного обліку, первинним документам;

– переконання за правильністю визначення впливу зміни валютних курсів на залишок коштів;

– перевірка ведення поточного бух обліку ГК, правильність складання облікових регістрів синтет й аналіт обліку;

– переконання у правильності переведення ГК з іноземної валюти у національну.

Дослідники вказують, що в процесі аудиту звіту можуть використовуватися різні специфічні прийоми та способи аудиту: спостереження, опитування, анкетування, запит, порівняння, тестування, вибіркова документальна перевірка, аналіз, узагальнення.

До загальних джерел інформації, на основі яких здійснюється аудит звіту про рух грошових коштів, належать: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до фінансової звітності, Головна книга, первинні документи за касовими та банківськими операціями з грошовими коштами, облікові регістри поточного обліку операцій з грошовими коштами (відомості, книги); банківські виписки; договори, контракти, угоди, на підставі яких виконувалися платежі (надходження) грошових коштів; матеріали інвентаризації каси; відповіді на запит у банк, до постачальників, покупців, страхових компаній з підтвердження здійснених платежів грошовими коштами; робочі документи внутрішнього аудитора; інформація, отримана від керівництва підприємства-клієнта; дані із зовнішніх джерел про валютні курси тощо.

Види помилок, які можуть зустрічатись під час складання звітності:

• помилкове включення до звіт у не грошових операцій: бартерні операції, надходження основних засобів на умовах фінансового лізингу, перетворення зобов’язань на власний капітал, придбання активів безпосередньо за рахунок позики банку (без надходження суми позики на рахунок підприємства), обмін власних акцій на акції іншого підприємства, дооцінка (уцінка) основних засобів, виплата дивідендів або погашення зобов’язань з фінансової оренди, здійснювані виробничими запасами, продукцією, товарами, зміни у складі активів (крім грошових коштів та їх еквівалентів) внаслідок виправлення помилок минулих років, витрачання оборотних активів на капітальні вкладення, модернізацію (реконструкцію) основних засобів тощо;

• неправильна ідентифікація потоку грошових коштів за видами діяльності (помилка у віднесенні господарських операцій до складу операційної, інвестиційної чи фінансової діяльності).

• неправильна ідентифікація потоку ГК за статтями розділів звіту про рух грошових коштів (правильне віднесення госп операції до складу того чи іншого виду діяльн, проте помилка у подальшому при визначенні статті, до якої потрапляє ця сума ГК та їх еквівалентів);

• похибки, які виникають внаслідок помилок, допущених раніше в бухгалтерському обліку (скажімо, неправильно сформована стаття звіту про рух грошових коштів “Вплив змін валютних курсів на залишок коштів” внаслідок неправильного визначення доходів (втрат) від неопераційних та операційних курсових різниць тощо).

• арифметичні помилки.

Про всі помилки та недоліки щодо звіту про рух

грошових коштів, виявлені аудитором, повідомляється керівнику підприємства-клієнта у письмовому вигляді, а їх виправлення та рівень суттєвості безпосередньо впливають на вид аудиторського

висновку, який буде складено за результатами перевірки.

Усі помилки, виявлені за допомогою вказаної таблиці, висвітлюються у висновку аудитора з наступним визначенням їх впливу на достовірність звіту про рух грошових коштів, а також на зміст висновку аудитора.