38. Організація реалізації плану проведення аудиту необоротних активів.

Для якісного проведення аудиту необоротних активів виникає потреба ретельного його планування, розподілу перевірки на кілька етапів та досягнення на кожному з них поставлених цілей.

За допомогою програми аудиту аудитор може організувати роботу асистентів аудитора та іншого персоналу, детально вказавши які, ким і коли повинні виконуватись аудиторські процедури. Як зазначено у МСА 300 «Планування аудиту фінансових звітів», програма аудиту є набором інструкцій для асистентів аудитора, які виконують аудиторську перевірку, а також засобом контролю за належним виконанням роботи.

Керівник аудиторської групи особливу увагу звертає на робочі документи аудиторів. Суттєва перевірка цих документів дозволяє оцінити якість виконання аудиту, дотримання послідовності плану і програми перевірки.

39. Формування аудиторських доказів та робочих документів аудитора.

Для забезпечення виконання плану та програми перевірки стандарти вимагають ведення необхідної робочої документації з аудиту. Аудитор повинен мати робочі документи, які є достатньо повними й детальними для забезпечення загального розуміння аудиторської перевірки. Інф-ія щодо планування аудиторської роботи, характеру, часу та обсягу виконаних аудит процедур, їх результатів, а також висновків з отриманих аудиторських доказів, відображається робочих документах.

Вони повинні містити пояснення аудитора щодо всіх важливих питань, які потребують висловлення думки, а також висновків про них аудитора. До складу робочих документів аудитора, як правило, входять:

-інф-ія, що стосується правової форми та організаційної структури СГ;

-копії важливих юридичних документів, угод, протоколів або витяги з них;

-інф-ія стосовно галузі промисловості, економічного та законодавчого середовища, в якому дія СГ;

-докази процесу планування, включно із програмою аудиту та будь-які зміни до них;

-докази розуміння аудитором систем БО та внутрішнього контролю; докази оцінки властивого ризику, ризику контролю та будь-які зміни до цих оцінок;

- докази розгляду аудитором роботи внутр. аудиту та висновки з цього;

- аналіз важливих показників і тенденцій;

-записи про характер, час та обсяг виконаних ауд процедур та їх результати;

- докази, що робота асистентів була виконана під наглядом і перевірена;

-детальна інф-ія про процедури, застосовані до компонентів, фін звіти яких перевіряє інший аудитор;

-листи з поясненнями управл персоналу, одержані від СГ;

-висновки аудитора із суттєвих аспектів аудит перевірки, виявлених за допомогою аудит процедур, включаючи те, як були розв’язані або враховані винятки чи незвичайні події;

-копії фінансових звітів та аудиторського висновку.

40. Узагальнення результатів аудиту необоротних активів, підготовка локального висновку та рекомендацій для клієнта.

Аудитор узагальнює результати перевірки необоротних активів і на основі зібраних доказів формулює думку щодо достовірності відображення необоротних активів у фін звітності та відповідності чинному законодавству. При цьому він повинен оцінити повноту та достатність виконання усіх пунктів плану та програми аудиту, провести систематизацію та аналітичний огляд результатів перевірки з метою складання об’єктивного аудиторського висновку відповідно до МСА.

Результати аудиту необоротних активів оформлюються у вигляді локального висновку, який повинен містити в собі чітке і ясне уявлення аудитора про перевірену фінансову звітність. Метою складання такого висновку є надання висновку аудитором (аудиторською фірмою) про повноту, достовірність і неупередженість інформації щодо необоротних активів, що розкривається у звітності господарюючого суб'єкта. До нього додається бухгалтерська звітність господарюючого суб'єкта, відносно якого проводився аудит.