2. Відкриття та ведення валютних рахунків.

Операції з іноземною валютою на території кожної держави здійснюються у відповідності з її діючим законодавством. В Україні валютні операції регулюються Декретом КМУ “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” та рядом інших документів уряду і Національного банку, які визначають:

• основні принципи проведення валютних операцій;

• види валют і валютних цінностей, які застосовуються в Україні;

• права і обов’язки резидентів і нерезидентів у відношенні володіння, користування та розпорядження валютами і валютними цінностями на території України;

• повноваження та функції українських органів валютного регулювання і валютного контролю.

Практично у всіх країнах світу операції з валютою здійснюються уповноваженими банками, тобто комерційними банками, які отримали ліцензії від своїх центральних банків на проведення операцій в іноземній валюті, включаючи банки за участю іноземного капіталу та банки, капітал яких повністю належить іноземним учасникам.

Для здійснення міжнародних розрахунків банки відкривають валютні рахунки. Валютний рахунок – це рахунок, який відкривається в комерційному банку для зберігання іноземної валюти і здійснення всіх видів банківських операцій. Порядок відкриття та ведення валютних рахунків в країнах регулюється чинним законодавством держави, нормативними актами центральних банків. Операції на рахунках здійснюються на підставі розрахункових документів встановлених форм.

Порядок відкриття банками рахунків та їх режими регулюється спеціальною Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах , затв. постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 р. № 492.

Відкриття рахунків юридичним особам (підприємствам, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю в Україні) передбачає подання в комерційний банк відповідного набору документів.

До них відносяться:

а) заява на відкриття поточного рахунку встановленого зразка, яку підписує керівник та головний бухгалтер підприємства;

б) копія довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, що видав відповідну довідку;

в) копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчена нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

г) копія належним чином оформленого положення про діяльність підприємства (статут);

д) картка з відбитком печатки та зразками підписів службових осіб підприємства, яким згідно з чинним законодавством та відповідними документами надано право розпорядження рахунком та підписування розрахункових документів. Зразки підписів та повноваження службових осіб засвідчуються нотаріально;

е) клопотання підприємства до банку, в якому відкривається поточний рахунок із зазначенням місцезнаходження підприємства, його ідентифікаційного номера, номера основного поточного рахунку та банку, в якому він відкритий, а також податкового органу, в якому підприємство перебуває на обліку;

ж) довідка про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Банк приймає документи, перевіряє їх і оформлює відкриття рахунка клієнта на основі договору про розрахунково-касове обслуговування по валютних рахунках.

Надходження в іноземній валюті на користь підприємства а також кошти, отримані в іноземній валюті на українській території, зараховуються на його рахунок в уповноваженому банку. Для цього паралельно відкриваються два рахунки:

1. розподільчий рахунок для зарахування надходжень в іноземній валюті у повному обсязі;

2. поточний валютний рахунок для обліку коштів, які залишаються у розпорядженні підприємств після обов’язкового продажу частини експортної виручки.

На розподільчому рахунку валютні кошти юридичних осіб після їх зарахування можуть перебувати не більше п’яти банківських днів. Саме з цього рахунку за українським законодавством 50% валютної виручки підприємств підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському ринку, після чого другі 50% зараховуються на поточний валютний рахунок клієнта банку.

Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільчий рахунок і не підлягають згідно з чинним законодавством України продажу, уповноважений банк зобов’язаний перерахувати на поточний рахунок клієнта також не пізніше п’яти банківських днів з моменту зарахування цих коштів на розподільчий рахунок.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення в межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті розрахунків при здійсненні поточних операцій та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

На поточний валютний рахунок можуть зараховуватись суми в іноземній валюті, що надійшли як:

• експортна виручка;

• перерахування з поточних валютних рахунків інших українських підприємств;

• перерахування з поточних валютних рахунків підприємств з іноземною участю, які зареєстровані на українській території, в оплату куплених у власників рахунків товарів;

• внески та паї на оплату частки учасників в капіталі акціонерного товариства або спільного підприємства;

• перерахування з-за кордону нерезидентом на рахунок резидента, який виступає посередником, для подальшого перерахування іншим резидентам – суб’єктам господарської діяльності, за дорученням яких на підставі договорів комісії, доручення, консигнації або агентських угод був здійснений продаж товарів (робіт, послуг);

• інші суми, які використовуються і отримуються в межах валютних операцій, дозволених банку ліцензією.

Суми, що знаходяться на поточних валютних рахунках, можуть бути за розпорядженням власника рахунку:

• переведені за кордон у відповідній банківській формі за експортно-імпортними операціями власника рахунку;

• перераховані на рахунки зовнішньоторговельних організацій для подальшого переведення за кордон в оплату товарів, що імпортуються;

• перераховані на поточні рахунки інших українських і спільних підприємств за оплату товарів (послуг), які виробляються (надаються) цими підприємствами;

• використані на оплату заборгованості по кредиту в іноземній валюті, на оплату банківських комісійних та поштово-телеграфних витрат, витрат, що пов’язані з відрядженнями, а також на інші цілі, які не супересать ліцензії банку.

Уповноважені українські банки можуть відкривати поточні рахунки у національній валюті нерезидентам-інвесторам для здійснення ними інвестиційної діяльності на території держави. Іноземними інвесторами можуть бути фірми, банки та інші кредитні установи, міжнародні організації та окремі громадяни.

На поточний рахунок у національній валюті нерезидента-інвестора зараховуються кошти:

• одержані від продажу іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України, що вносяться як іноземна інвестиція;

• одержані у вигляді доходів (дивідендів) від здійснення інвестиційної діяльності в Україні;

• повернуті в результаті припинення нерезидентом інвестиційної діяльності в Україні;

• одержані в інших випадках, визначених чинним законодавством.

З поточного рахунку в національній валюті нерезидента-інвестора проводяться такі операції:

• здійснення реінвестиційної діяльності на території України;

• придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України для подальшого перерахування за кордон доходів, дивідендів від інвестиційної діяльності в Україні;

• розрахунки з митними, податковими та іншими органами у випадках, передбачених чинним законодавством;

• розрахунки з резидентами при здійсненні спільної інвестиційної діяльності;

• сплата послуг уповноваженому банку, який обслуговує рахунок;

• інші виплати, якщо вони не передбачені договорами (угодами, контрактами) про інвестиційну діяльність і не суперечать чинному законодавству України.

Уповноважені банки можуть відкривати поточні валютні рахунки також фізичним особам – суб’єктам підприємницької діяльності (резидентам), які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи. Поточний рахунок відкривається за режимом, який визначено для юридичних осіб – резидентів.