- •Тема 1. Загальні основи організації міжнародних розрахунків. Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів
- •2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках.
- •3. Валютно-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод.
- •3.1. Валюта ціни та валюта платежу.
- •3.2. Умови платежу.
- •4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення.
- •Тема 2. Роль банків в організації міжнародних розрахунків Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт.
- •Система свіфт.
- •2. Відкриття та ведення валютних рахунків.
- •3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків.
- •Тема 3. Умови поставок і документи в міжнародній торгівлі Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
- •2. Умови поставок товару
- •3. Види документів при міжнародних поставках
- •3.1. Комерційні документи
- •3.2. Транспортні документи
- •3.3. Страхові документи
- •3.4. Фінансові документи
- •Тема 4. Недокументарні форми розрахунків Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків.
- •Вільний вибір виробниками і споживачами найбільш вигідних ринків збуту та закупок усередині країни і за кордоном;
- •Мал. 3. Оцінка ризику неплатежу/непостачання товару для контрагентів при різних формах розрахунків
- •2. Авансові платежі.
- •3. Платіж на відкритий рахунок.
- •4. Банківський переказ.
- •Мал.4. Банківський переказ
- •5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
- •Тема 5. Документарні форми розрахунків Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Документарний акредитив
- •1.1. Фази акредитива.
- •Мал.5. Розрахунки за документарним акредитивом.
- •1.2. Форми акредитива.
- •1.3. Види і конструкції акредитива.
- •Мал. 6. Розрахунки за платіжним акредитивом
- •Мал.7. Розрахунки за перевідним акредитивом
- •1.4. Конструкції акредитиву.
- •1.5. Відкриття акредитива.
- •1.6. Виконання акредитиву.
- •1.7. Уніфіковані правила для акредитиву.
- •2. Інкасо.
- •2.1. Види інкасо.
- •2.2. Фази документарного інкасо.
- •6 7 Пункт призначення
- •Мал.8. Розрахунки у формі інкасо
- •2.3. Узгодження умов інкасо.
- •2.4. Виписка інкасового доручення і подача документів.
- •2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі).
- •Тема 6. Кредитування учасників міжнародних розрахунків Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу
- •2. Кредитування імпорту
- •2.1. Кредитування на основі векселя
- •2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
- •2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
- •3. Кредитування експорту
- •3.1. Короткострокове кредитування експортера
- •3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
- •3.3. Експортний лізинг
- •Тема 7. Банківська гарантія як інструмент забезпечення виконання зобов’язань
- •1.1. Поручительство.
- •1.2. Платіжне зобов’язання.
- •2. Дія банківських гарантій.
- •Мал.11. Схема надання прямої банківської гарантії.
- •Мал.12. Схема надання непрямої банківської гарантії.
- •3. Видача банківських гарантій.
- •4. Використання банківської гарантії.
- •5. Типи та основні види банківських гарантій.
- •5.1. Типи банківських гарантій.
- •5.2. Види банківських гарантій.
- •Тема 8. Система валютного регулювання та валютного контролю в Україні Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Формування системи валютного регулювання в Україні
- •2. Структура системи валютного регулювання і контролю в Україні.
- •3. Валютна політика держави.
- •4. Валютне законодавство.
- •5. Органи валютного регулювання і контролю, їх основні функції і завдання.
- •Тема 9. Контроль державних органів за дотриманням правил здійснення зовнішньоекономічних розрахунків в іноземній валюті Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Використання іноземної валюти з власних поточних рахунків юридичних осіб.
- •2. Використання іноземної валюти як засобу платежу або як застави.
- •3. Окремі випадки використання іноземної валюти.
- •4. Перевірка розрахунків за експортно-імпортними операціями.
- •5. Перевірка режиму квотування і ліцензування експорту та імпорту товарів.
- •6. Дотримання встановленого порядку при виконанні товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зед.
- •Тема 10. Контрольні функції банків щодо режиму функціонування банківських рахунків в іноземній валюті Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Контроль за відкриттям і веденням банківських рахунків резидентам і нерезидентам у національній та іноземній валюті
- •2. Режим функціонування кореспондентських рахунків банків
- •3. Зупинення операцій, арешт та примусове списання коштів в ін валютах та банківських металів
- •Тема 11. Валютний контроль та відповідальність за порушення валютного законодавства Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Відповідальність за порушення правил здійснення операцій з валютними цінностями та розрахунків у сфері зед.
- •2. Порядок застосування санкцій
2. Режим функціонування кореспондентських рахунків банків
Відкриття кореспондентських рахунків(КР) банків резидентів та нерезидентів як в іноземній валюті, так і в гривнях , порядок їх ведення та використання здійснюється відповідно до “Положення про відкриття та функціонування кореспондентських рахунків банків - резидентів та нерезидентів в іноземній валюті та кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях”, затвердженого ПП НБУ 26.03.98 №118.
Уповноважені банки України, після отримання ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій, можуть відкривати КР для забезпечення розрахунків як за власними так і за клієнтськими операціями, як всередині держави так і на міжнародному рівні.
Відкриття КР здійснюється шляхом укладання міжбанківської угоди на підставі документів, перелік яких визначено залежно від того, для якого банку (резидент чи нерезидент) і в якій валюті (ін. чи нац.) відкривається рахунок. В Угодах доцільно передбачати те, що банки беруть на себе зобов'язання щодо розшукування перерахованих, але не отриманих платежів. Банки-резиденти інших країн (крім країн СНД і Балтії) подають у складі документів копію легалізованої ліцензії ЦБ країни та статуту банку (якщо це передбачено її законодавством).
Легалізація - надання юридичної сили документам, які були видані на території іноземної держави. Вони мають бути нотаріально засвідчені за місцем видачі, перекладені на українську мову та легалізовані в консульській установі України, якщо міжнародними договорами, в яких бере участь Україна, не передбачено інше, або засвідчені в посольстві відповідної держави в Україні та легалізовані в МЗС України.
В Угоді додатково можуть бути передбачені інші умови.
Банк України, який відкриває КР в інвалюті в іншому банку України, або в інобанку зобов'язаний протягом 3 робочих днів (включаючи день відкриття) подати або надіслати повідомлення про відкриття рахунку на адресу органу ДПС, у якому він обліковується як платник податків, з повідомленням про його вручення. В такий же термін повідомляються органи ДПС і про закриття такого рахунку.
Банки України відкривають інвалютні КР в банках-нерезидентах в порядку, що встановлений в країнах реєстрації цих банків.
Платіжні доручення на перерахування коштів в інвалюті через КР обов'язково мають вміщувати напис про призначення платежу, який чітко визначає зміст операції (товари, послуги тощо), та назву країни отримувача коштів.
КР банкам-нерезидентам у гривнях відкривають банки України (філіям це заборонено). Вони використовуються для здійснення розрахунків резидентами за експортно-імпортними операціями з нерезидентами, які можуть здійснюватися лише через КР банку-нерезидента, який зареєстрований у тій самій країні, що й нерезидент (це обмеження не поширюється на ті розрахунки, які здійснюються на підставі індивідуальної ліцензії НБУ на розрахунки між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту у валюті. Представництва, філії та інші структурні підрозділи нерезидентів не можуть здійснювати розрахунки в гривнях через КР банків-нерезидентів).
Попередня (авансова) оплата за імпортними договорами резидентів не повинна перевищувати 20 % від вартості договору за умови, що вказана сума в еквіваленті не перевищує 100 тис.дол. США. Перевищення зазначених обмежень можливе лише за погодженням з НБУ.
Для здійснення контролю уповноваженим банком за операціями резидентів кошти в гривнях, які надійшли з КР банку-нерезидента, попередньо зараховуються на розподільчий рахунок, де обліковуються до того часу, поки клієнт не надасть підтверджувальні документи на здійснення операції, але не більше 5 робочих днів (враховуючи день зарахування коштів на розподільчий рахунок). Якщо документи не подані своєчасно, або не відповідають вимогам, банк зобов'язаний повернути кошти на КР банку-нерезидента протягом 2 банківських днів від дня виявлення порушення або закінчення 5-денного строку (вказавши мотиви повернення).
Будь-які перерахування гривень на КР банку-нерезидента за договорами з нерезидентами здійснюються виключно з поточного рахунку клієнта. З метою здійснення контролю за відповідністю операції чинному законодавству банки зобов'язані попередньо зарахувати гривневі кошти на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 1919 "Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками", з якого наступного робочого дня можуть перераховуватися на користь нерезидента, за умови отримання від клієнта всіх потрібних документів та довідки податкового органу, у якому резидент зареєстрований як платник податків, про те, що в клієнта немає заборгованості за платежами перед бюджетом на дату звернення (строк дії довідки 30 днів).
Банк повертає кошти на поточний рахунок клієнта:
– наступного робочого дня після дня подання резидентом довідки, якщо клієнт має заборгованість за платежами перед бюджетом, що підтверджується цією довідкою;
– на дванадцятий календарний день ( якщо цей день є неробочим, то першого за ним робочого дня ) в разі неотримання від клієнта довідки
Невиконання хоча б однієї із зазначених вимог кваліфікується як нездійснення уповноваженим банком функцій валютного контролю
Банк-нерезидент має право за рахунок коштів його клієнтів купити для них на УМВР інвалюту тільки в разі пред'явлення уповноваженому банку документів, що беззаперечно підтверджують отримання нерезидентом на зазначений КР гривневих коштів внаслідок експорту в Україну товарів (робіт, послуг): засвідчений у встановленому порядку зовнішньоекономічний договір; оригінал ввізної вантажної митної декларації; оригінал акта про виконані роботи або надані послуги матеріального характеру тощо. На оригіналах документів ставиться відмітка про факт здійснення операції, після чого їх копії залишаються в банку. У разі якщо банк-нерезидент перевів КР в інший банк України і бажає купити інвалюту на УМВР, він зобов'язаний надати банку, до якого переведено рахунок, довідку із попереднього банку України, яка підтверджує, що за цим контрактом інвалюта не купувалася.
Куплена інвалюта зараховується на власний КР банку-нерезидента, відкритий в уповноваженому банку України, або перераховується за межі України.
Розрахунки між резидентами України через КР банків-нерезидентів у гривнях забороняються.
За КР банків-нерезидентів у гривнях здійснюються операції лише за дорученням власників коштів на цих рахунках та в межах залишку коштів на початок робочого дня (з урахуванням сум коштів у вигляді депозитів та відсотків за ними, які повертаються на КР банку протягом цього робочого дня). Надання кредитів овердрафт у гривнях банкам-нерезидентам не дозволяється.
Залишки коштів на рахунках банків-нерезидентів у гривнях підлягають обов'язковому резервуванню на загальних підставах відповідно до вимог НБУ.
Кореспондентські рахунки банків закривається:
– за рішенням НБУ або господарського суду про ліквідацію банку або банку-кореспондента, в якому відкритий КР чи визнання одного з них банкрутом;
– за рішенням загальних зборів акціонерів (засновників) одного з банків-кореспондентів про реорганізацію чи ліквідацію;
– у разі позбавлення банку-резидента відповідного пункту ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями;
– у разі розірвання угоди про встановлення кореспондентських відносин;
– на інших підставах, передбачених чинним законодавством України чи угодою між банками-кореспондентами.
Проведення операцій через КР банку-резидента в інвалюті може бути зупинено за рішенням органів ДФС, судових, правоохоронних та інших органів у випадках, передбачених чинними законами України.
Функції контролю за здійсненням операцій через КР банків в інвалюті та банків-нерезидентів у гривнях покладаються на уповноважені банки України.
Функції контролю за операціями, які здійснюють через КР банків-нерезидентів у гривнях розпорядники бюджетних коштів, рахунки яких обслуговуються Держ. казначейством України, покладаються на Операційне і територіальні управління НБУ.
Органи валютного контролю, а також уповноважені банки, мають право вимагати від резидентів документи та інформацію, що підтверджують здійснення платежів через КР в інвалюті та КР банків-нерезидентів у гривнях відповідно до чинного законодавства України і нормативно-правових актів НБУ, а також мають право вимагати і від уповноважених банків інформацію, що підтверджує дотримання ними чинного законодавства України.
При перерахуванні коштів на користь нерезидентів через КР банків-нерезидентів у гривнях банк, який обслуговує платника цих коштів, виконує такі функції:
– перевіряє наявність документів, що свідчать про правомірність платежу (копії договорів/контрактів, вантажно-митні декларації, виконавчі документи тощо);
– перевіряє наявність у платіжному дорученні посилання на зовнішньоекономічний договір (угоду), що свідчить про правомірність операції;
– перевіряє правильність оформлення платіжного доручення, в якому зазначаються такі обов'язкові реквізити: код операції, код країни; назва операції: за товари (роботи, послуги) тощо.
У разі невиконання уповноваженим банком контрольних функцій, у результаті чого була проведена неправомірна валютна операція, він несе відповідальність згідно зі статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (позбавлення генеральної ліцензії НБУ на право здійснення валютних операцій або штраф у розмірі, що встановлюється НБУ ).
У разі невиконання уповноваженим банком контрольних функцій щодо правильності оформлення розрахунково-платіжних документів та здійснення розрахунків через СЕП він несе відповідальність згідно зі статтею 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність"
Якщо платіж на користь нерезидента здійснюється через КР кількох українських уповноважених банків, то ці банки також перевіряють (крім банку, що обслуговує платника) правильність оформлення платіжних доручень. Якщо воно оформлено неправильно, банк зобов'язаний повернути його без виконання, вказавши мотиви повернення.
