- •Тема 1. Загальні основи організації міжнародних розрахунків. Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів
- •2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках.
- •3. Валютно-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод.
- •3.1. Валюта ціни та валюта платежу.
- •3.2. Умови платежу.
- •4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення.
- •Тема 2. Роль банків в організації міжнародних розрахунків Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт.
- •Система свіфт.
- •2. Відкриття та ведення валютних рахунків.
- •3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків.
- •Тема 3. Умови поставок і документи в міжнародній торгівлі Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
- •2. Умови поставок товару
- •3. Види документів при міжнародних поставках
- •3.1. Комерційні документи
- •3.2. Транспортні документи
- •3.3. Страхові документи
- •3.4. Фінансові документи
- •Тема 4. Недокументарні форми розрахунків Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків.
- •Вільний вибір виробниками і споживачами найбільш вигідних ринків збуту та закупок усередині країни і за кордоном;
- •Мал. 3. Оцінка ризику неплатежу/непостачання товару для контрагентів при різних формах розрахунків
- •2. Авансові платежі.
- •3. Платіж на відкритий рахунок.
- •4. Банківський переказ.
- •Мал.4. Банківський переказ
- •5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
- •Тема 5. Документарні форми розрахунків Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Документарний акредитив
- •1.1. Фази акредитива.
- •Мал.5. Розрахунки за документарним акредитивом.
- •1.2. Форми акредитива.
- •1.3. Види і конструкції акредитива.
- •Мал. 6. Розрахунки за платіжним акредитивом
- •Мал.7. Розрахунки за перевідним акредитивом
- •1.4. Конструкції акредитиву.
- •1.5. Відкриття акредитива.
- •1.6. Виконання акредитиву.
- •1.7. Уніфіковані правила для акредитиву.
- •2. Інкасо.
- •2.1. Види інкасо.
- •2.2. Фази документарного інкасо.
- •6 7 Пункт призначення
- •Мал.8. Розрахунки у формі інкасо
- •2.3. Узгодження умов інкасо.
- •2.4. Виписка інкасового доручення і подача документів.
- •2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі).
- •Тема 6. Кредитування учасників міжнародних розрахунків Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу
- •2. Кредитування імпорту
- •2.1. Кредитування на основі векселя
- •2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
- •2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
- •3. Кредитування експорту
- •3.1. Короткострокове кредитування експортера
- •3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
- •3.3. Експортний лізинг
- •Тема 7. Банківська гарантія як інструмент забезпечення виконання зобов’язань
- •1.1. Поручительство.
- •1.2. Платіжне зобов’язання.
- •2. Дія банківських гарантій.
- •Мал.11. Схема надання прямої банківської гарантії.
- •Мал.12. Схема надання непрямої банківської гарантії.
- •3. Видача банківських гарантій.
- •4. Використання банківської гарантії.
- •5. Типи та основні види банківських гарантій.
- •5.1. Типи банківських гарантій.
- •5.2. Види банківських гарантій.
- •Тема 8. Система валютного регулювання та валютного контролю в Україні Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Формування системи валютного регулювання в Україні
- •2. Структура системи валютного регулювання і контролю в Україні.
- •3. Валютна політика держави.
- •4. Валютне законодавство.
- •5. Органи валютного регулювання і контролю, їх основні функції і завдання.
- •Тема 9. Контроль державних органів за дотриманням правил здійснення зовнішньоекономічних розрахунків в іноземній валюті Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Використання іноземної валюти з власних поточних рахунків юридичних осіб.
- •2. Використання іноземної валюти як засобу платежу або як застави.
- •3. Окремі випадки використання іноземної валюти.
- •4. Перевірка розрахунків за експортно-імпортними операціями.
- •5. Перевірка режиму квотування і ліцензування експорту та імпорту товарів.
- •6. Дотримання встановленого порядку при виконанні товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зед.
- •Тема 10. Контрольні функції банків щодо режиму функціонування банківських рахунків в іноземній валюті Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Контроль за відкриттям і веденням банківських рахунків резидентам і нерезидентам у національній та іноземній валюті
- •2. Режим функціонування кореспондентських рахунків банків
- •3. Зупинення операцій, арешт та примусове списання коштів в ін валютах та банківських металів
- •Тема 11. Валютний контроль та відповідальність за порушення валютного законодавства Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Відповідальність за порушення правил здійснення операцій з валютними цінностями та розрахунків у сфері зед.
- •2. Порядок застосування санкцій
6. Дотримання встановленого порядку при виконанні товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зед.
Під товарообмінною (бартерною) операцією у галузі ЗЕД розуміють один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.
Оцінка товарів за бартерними договорами здійснюється з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій. Бартерні ціни визначаються суб'єктами ЗЕД України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів. У випадках, передбачених законодавством України, контрактні ціни визначаються відповідно до індикативних цін.
У бартерному договорі зазначається загальна вартість товарів за договором, з обов'язковим вираженням в іноземній валюті, віднесеній НБУ до першої групи Класифікатора іноземних валют.
Перелік товарів (робіт, послуг), які дозволяються у здійсненні бартерних операцій визначається КМУ і затверджується окремою постановою.
Заборона на товари, вказані в переліках, не поширюється на бартерні операції:
що здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності відповідно до контрактів, укладених для реалізації міжнародних договорів України, предметом імпортної частини яких є електроенергія, нафта сира, газ та ядерне паливо;
сторонами яких є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності в тому числі іноземні, що зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності в країнах — учасницях СНД згідно із законодавством цих країн, за умови, що між ними додержуватиметься правило прямого відвантаження у разі здійснення експорту з території України.
Якщо міжнародним договором України, ратифікованим ВРУ, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені вітчизняним законодавством, застосовуються правила міжнародного договору.
Строки проведення бартерних операцій визначаються договором, але не пізніше 90 календарних днів за документами і в порядку, аналогічному, що і при розрахунках за експортно-імпортними операціями.
Для окремих видів бартерних операцій встановлено інші строки:
1. При експорті високоліквідних товарів(велика рогата худоба, вівці та кози, м’ясо, зерно, борошно, аміак, шкіряна сировина, чавун і інше за переліком КМУ) строки ввезення на митну територію України імпорту не повинні перевищувати 60 календарних днів від дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.
2. При імпорті каучуку натурального, синтетичного, прискорювачів вулканізації каучуку з країн Північної та Латинської Америки, Японії, Південно-Східної Азії, Центральної та Південної Африки строк їх ввезення на митну територію України не повинен перевищувати 150 календарних днів від дати митного оформлення товарів, що фактично експортовані за бартерними договорами.
Перевищення зазначених термінів допустиме (за умови одержання разового індивідуального дозволу Мінекономіки) при здійсненні бартерних договорів, визначених постановою КМУ “Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічних операцій”.
До таких договорів відносять ті, що передбачають:
виробничу кооперацію — операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запчастин та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, технологічно взаємопов'язаних та необхідних для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції з надання послуг з проектних і ремонтних робіт, ТО та технологічних операцій);
консигнацію(комісійна торгівля) — операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом терміну дії угоди за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту;
комплексне будівництво — операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі «ноу-хау» в галузі будівництва та виробництва будматеріалів, конструкцій, виконання будівельно-монтажних та спеціальних будівельних робіт, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду у будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт, а також поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання зазначених робіт;
поставку складних технічних виробів — операції з поставки устаткування частинами або технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх в дію на місці експлуатації, а також складних технічних виробів, термін виготовлення та транспортування яких перевищує 90 днів;
поставку товарів спеціального призначення — операції з поставки товарів, перелік яких визначається КМУ.
Надання висновків про віднесення бартерних договорів до вищезазначених категорій з обґрунтуванням причин перевищення термінів, визначених у частині 2 ст. 2 ЗУ «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», покладається на відповідні міністерства і відомства.
Висновок, у якому визначається конкретний термін здійснення операцій надається у 10-денний термін з моменту подання суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності документів для розгляду.
Контроль за здійсненням бартерних угод покладено на Державну митну службу України.
У разі переоформлення в установленому порядку бартерного договору на інші види зовнішньоекономічного договору строки, встановлені законодавством, не поновлюються і не перериваються, за винятком того, що строк грошової оплати високоліквідних товарів продовжується до 90 днів.
Якщо замість товарів, які імпортуються за бартерним договором, іноземний контрагент виконує свої зобов’язання у грошовій формі, то український постачальник повинен подати до митних органів:
довідку уповноваженого банку про надходження коштів у рахунок цього договору у сумі, еквівалентній вартості товару:
копії додаткових угод, які зумовлюють зміну характеру бартерної угоди.
Крім цього він має подати копію бартерного договору та копії додаткових угод до органу ДПС України.
Порушення строків (за винятком форс-мажорних обставин) ввезення товарів, що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою нарахування пені у розмірі 0,3 відсотка від вартості неодержаних товарів за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.
Про факт здійснення експорту суб’єкти ЗЕД повинні в п’ятиденний строк повідомити:
митні органи, якщо експортуються або імпортуються товари;
органи ДПС – якщо роботи чи послуги.
Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі 1% від вартості експортованих товарів за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів.
Органи державної митної служби України здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором та інформують органи ДПС про порушення строків надходження товарів.
Органи ДПС здійснюють контроль за своєчасним імпортом робіт і послуг згідно з бартерним договором та інформують органи державної митної служби України про фактичний експорт робіт і послуг для здійснення контролю за своєчасним надходженням товарів, що повинні бути імпортовані.
Органи ДПС мають право за наслідками документальних перевірок стягувати у безспірному порядку з суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України пеню, передбачену законом.
Суми пені спрямовуються до державного бюджету України в порядку, передбаченому законодавством.
