- •Тема 1. Загальні основи організації міжнародних розрахунків. Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Поняття і види міжнародних розрахунків. Способи платежів
- •2. Роль національних і колективних валют та золота в міжнародних розрахунках.
- •3. Валютно-фінансові та платіжні умови зовнішньоекономічних угод.
- •3.1. Валюта ціни та валюта платежу.
- •3.2. Умови платежу.
- •4. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності, способи їх усунення.
- •Тема 2. Роль банків в організації міжнародних розрахунків Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Міжбанківські кореспондентські відносини та система міжбанківських комунікацій. Система свіфт.
- •Система свіфт.
- •2. Відкриття та ведення валютних рахунків.
- •3. Купівля банками іноземної валюти для міжнародних розрахунків.
- •Тема 3. Умови поставок і документи в міжнародній торгівлі Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •3.1. Характеристика зовнішньоторговельного контракту
- •2. Умови поставок товару
- •3. Види документів при міжнародних поставках
- •3.1. Комерційні документи
- •3.2. Транспортні документи
- •3.3. Страхові документи
- •3.4. Фінансові документи
- •Тема 4. Недокументарні форми розрахунків Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Особливості використання в міжнародній сфері основних форм розрахунків.
- •Вільний вибір виробниками і споживачами найбільш вигідних ринків збуту та закупок усередині країни і за кордоном;
- •Мал. 3. Оцінка ризику неплатежу/непостачання товару для контрагентів при різних формах розрахунків
- •2. Авансові платежі.
- •3. Платіж на відкритий рахунок.
- •4. Банківський переказ.
- •Мал.4. Банківський переказ
- •5. Розрахунки з використанням чеків, пластикових карток, векселів
- •Тема 5. Документарні форми розрахунків Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Документарний акредитив
- •1.1. Фази акредитива.
- •Мал.5. Розрахунки за документарним акредитивом.
- •1.2. Форми акредитива.
- •1.3. Види і конструкції акредитива.
- •Мал. 6. Розрахунки за платіжним акредитивом
- •Мал.7. Розрахунки за перевідним акредитивом
- •1.4. Конструкції акредитиву.
- •1.5. Відкриття акредитива.
- •1.6. Виконання акредитиву.
- •1.7. Уніфіковані правила для акредитиву.
- •2. Інкасо.
- •2.1. Види інкасо.
- •2.2. Фази документарного інкасо.
- •6 7 Пункт призначення
- •Мал.8. Розрахунки у формі інкасо
- •2.3. Узгодження умов інкасо.
- •2.4. Виписка інкасового доручення і подача документів.
- •2.5. Уніфіковані правила для інкасо (упі).
- •Тема 6. Кредитування учасників міжнародних розрахунків Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Роль кредиту в забезпеченні зовнішньої торгівлі, його види та зв’язок з умовами платежу
- •2. Кредитування імпорту
- •2.1. Кредитування на основі векселя
- •2.2. Кредитування на основі документарного акредитива
- •2.3. Пряме банківське кредитування імпортера
- •3. Кредитування експорту
- •3.1. Короткострокове кредитування експортера
- •3.2. Експортний факторинг та форфейтинг
- •3.3. Експортний лізинг
- •Тема 7. Банківська гарантія як інструмент забезпечення виконання зобов’язань
- •1.1. Поручительство.
- •1.2. Платіжне зобов’язання.
- •2. Дія банківських гарантій.
- •Мал.11. Схема надання прямої банківської гарантії.
- •Мал.12. Схема надання непрямої банківської гарантії.
- •3. Видача банківських гарантій.
- •4. Використання банківської гарантії.
- •5. Типи та основні види банківських гарантій.
- •5.1. Типи банківських гарантій.
- •5.2. Види банківських гарантій.
- •Тема 8. Система валютного регулювання та валютного контролю в Україні Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Формування системи валютного регулювання в Україні
- •2. Структура системи валютного регулювання і контролю в Україні.
- •3. Валютна політика держави.
- •4. Валютне законодавство.
- •5. Органи валютного регулювання і контролю, їх основні функції і завдання.
- •Тема 9. Контроль державних органів за дотриманням правил здійснення зовнішньоекономічних розрахунків в іноземній валюті Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Використання іноземної валюти з власних поточних рахунків юридичних осіб.
- •2. Використання іноземної валюти як засобу платежу або як застави.
- •3. Окремі випадки використання іноземної валюти.
- •4. Перевірка розрахунків за експортно-імпортними операціями.
- •5. Перевірка режиму квотування і ліцензування експорту та імпорту товарів.
- •6. Дотримання встановленого порядку при виконанні товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зед.
- •Тема 10. Контрольні функції банків щодо режиму функціонування банківських рахунків в іноземній валюті Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Контроль за відкриттям і веденням банківських рахунків резидентам і нерезидентам у національній та іноземній валюті
- •2. Режим функціонування кореспондентських рахунків банків
- •3. Зупинення операцій, арешт та примусове списання коштів в ін валютах та банківських металів
- •Тема 11. Валютний контроль та відповідальність за порушення валютного законодавства Мета лекційного заняття:
- •План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
- •1. Відповідальність за порушення правил здійснення операцій з валютними цінностями та розрахунків у сфері зед.
- •2. Порядок застосування санкцій
Тема 9. Контроль державних органів за дотриманням правил здійснення зовнішньоекономічних розрахунків в іноземній валюті Мета лекційного заняття:
– ознайомитися з правилами використання готівкової іноземної валюти юридичними особами на території України;
– розглянути окремі випадки використання іноземної валюти
– ознайомитися з порядком здійснення розрахунків в іноземній валюті за експортно-імпортними операціями
– ознайомитися з порядком регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у сфері зовнішньоекономічних операцій
План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу:
1. Використання іноземної валюти з власних поточних рахунків юридичних осіб.
2. Використання іноземної валюти як засобу платежу або як застави.
3. Окремі випадки використання іноземної валюти.
4. Перевірка розрахунків за експортно-імпортими операціями.
5. Перевірка режиму квотування і ліцензування експорту та імпорту товарів.
6. Дотримання встановленого порядку при виконанні товарообмінних (бартерних) операцій у сфері ЗЕД.
1. Використання іноземної валюти з власних поточних рахунків юридичних осіб.
Юридичним особам – резидентам та представництвам юридичних осіб – нерезидентів, що знаходяться в Україні, згідно з Правилами використання готівкової іноземної валюти на території України (ПП НБУ від 30.05.2007 № 200) дозволяється використовувати готівкову іноземну валюту з власних поточних рахунків, або дорожніми чеками, придбаними за рахунок коштів, що знаходяться на рахунку, для наступних потреб:
1. На витрати працівників які їдуть у відрядження за кордон(оплата добових, бронювання місць та проживання у готелі, транспортні витрати та інші витрати за кордоном).
1.1. Для працівників юридичних осіб-резидентів та нерезидентів, що займаються підприємницькою діяльністю, ці витрати є нормованими і їх розмір визначено спеціальною Інструкцією.
Для отримання коштів до уповноваженого банку клієнт подає заявку та доручення на отримання готівки з каси банку. Заявка повинна містити такі дані:
номер і дата наказу (розпорядження) на відрядження;
прізвище, ім’я, по-батькові осіб, що від’їжджають за кордон;
термін перебування за кордоном;
розрахунок витрат, згідно з яким на одного працівника що від’їжджає за кордон:
а) сума добових та витрат за наймання житла не повинна перевищувати $300 на добу чи в еквіваленті цієї суми в іншій валюті за офіційним курсом НБУ.
б) загальна сума транспортних витрат одного працівника за кордоном під час відрядження не повинні перевищувати $1000 чи в еквіваленті цієї суми в іншій валюті.
в) представницькі витрати (реклама, організація прийомів та інших офіційних заходів за кордоном) визначаються у межах суми, розмір якої не повинен перевищувати 2% оподатковуваного прибутку платника податку за попередній квартал.
Загальна сума іноземної валюти, що може бути видана одному працівникові не може перевищувати розмірів, установлених Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України ( ПП НБУ від 27.05.2008 N 148).
Якщо сума витрат на відрядження перевищує встановлені норми, то для здійснення розрахунків за кордоном може використовуватись корпоративна пластикова картка однієї з міжнародних платіжних систем.
Відшкодування витрат, які здійснив працівник у відрядженні за кордоном за рахунок власних коштів здійснюється у національній валюті України за офіційним курсом, що діє на день виплати.
Документи, що подаються для одержання іноземної валюти на відрядження за кордон залишаються в уповноваженому банку, після чого він надає клієнту дозволи на її вивезення.
1.2. Виплата коштів на відрядження за кордон працівників іноземних офіційних представництв (дипломатичні, консульські, торговельні та інші) та юридичних осіб –нерезидентів, які не займаються підприємницькою діяльністю, здійснюється банком за кошторисом клієнта при наявності доручення на отримання коштів у касі банку. На таких працівників добові норми витрат на відрядження не поширюються, але загальна сума валюти, що вивозиться одним працівником (резидентом чи нерезидентом) не може перевищувати встановлених норм вивозу. Тому і в цьому випадку, якщо коштів на відрядження не вистачає, дозволяється використовувати корпоративну пластикову картку міжнародних платіжних систем. Уповноважений банк також надає дозвіл на вивіз валюти.
Якщо у відрядженні за кордоном були витрачені власні кошти працівників, то їх відшкодування здійснюється:
– резидентам у національній валюті України за офіційним курсом НБУ на день виплати;
– нерезидентам – за його побажанням, як в іноземній, так і в національній валюті.
2. Видача іноземної валюти з рахунку юридичній особі, яка має власні транспортні засоби, фрахтує або орендує їх для виконання рейсів за кордон здійснюється банком за наявності заявки, в якій вказано мету виїзду, дані про особу, що вивозить валюту, розрахунок витрат та доручення на отримання коштів.
При поверненні судна з-за кордону у порт приписки на території України, залишки інвалюти з каси судна зараховується на розподільчий інвалютний рахунок юридичної особи в банку, в сумі задекларованій у митній декларації. Якщо в місці заходження судна знаходиться філія юридичної особи, то залишок валюти зараховується на поточний валютний рахунок філії з подальшим перерахуванням на розподільчий рахунок клієнта в банку.
На оригіналі митної декларації ставиться відмітка уповноваженого банку про прийняття іноземної валюти на поточний рахунок філії юридичної особи, а копія залишається банку.
Якщо судно повертається в Україну, але не в порт приписки, то в цьому випадку дозволяється вивозити за кордон у касі судна ввезену і зареєстровану у митній декларації валюту, яка підлягає обов’язковому зарахуванню на розподільчий рахунок юридичної особи при подальшому заходженні судна в порт приписки
3. Для оплати праці працівників – нерезидентів, які працюють в Україні, видача іноземної валюти здійснюється в межах норм вивозу за кордон. Якщо сума перевищує ліміт, то фізична особа може вивезти їх за дозволом НБУ, або відкрити рахунок в банку України, з якого перерахувати інвалюту на рахунок в іноземному банку.
4. Для відшкодування витрат фізичним особам у разі виникнення рекламацій або форс-мажорних обставин, через які юридична особа-резидент не виконала послуги, сплачені їй фізичною особою в іноземній валюті, видача валюти здійснюється за заявкою юридичної особи, до якої додаються копії документів, що підтверджують причини невиконання зобов’язань, із зазначенням прізвищ фізичних осіб та сум, що підлягають поверненню.
5. Для виконання статутної діяльності представництва Бюро міжнародної організації з міграції валюта видається на купівлю мігрантам квитків, оплату проживання в готелях, харчування, підйомні тощо. Вивіз валюти мігрантами здійснюється у відповідності з єдиними вимогами.