3.2. Умови платежу.

Умови платежу визначають порядок і строки оплати вартості товару, який зазначений у зовнішньоторговельному контракті. Вони оговорюються індивідуально. Вибір умов платежу залежить від сили партнерів на ринку. При обговоренні сторонами умов платежу дуже важливим є погодження наступних питань:

• коли належить робити платіж (наприклад, до, в час або лише після поставки товару);

• яким чином повинен бути здійснено платіж (форма розрахунків);

• де він повинен бути здійснений.

Аналіз міжнародної практики торгівлі свідчить, що найбільше розповсюдження отримали два основних способи торговельних розрахунків: на умовах негайного платежу і оплати в розстрочку. Крім того, часто виділяють дві додаткові платіжні умови – комбінований платіж і кредит з опціоном негайного платежу. Виділення двох останніх в самостійні умови недоцільно, оскільки вони є лише похідними від основних платіжних умов.

Традиційно в залежності від домовленостей контрагентів, а також специфіки товарів, що продаються, імпортер здійснює негайний платіж за однією із наступних умов:

а) по отриманні підтвердження про закінчення завантаження товару в порту відправлення;

б) при врученні імпортеру комплекту товарних документів з наданням для оплати декількох пільгових днів і годин;

в) при прийманні товару імпортером в порту призначення.

Практика проведення міжнародних розрахунків свідчить, що за умови негайної оплати товару імпортеру і його банку надається 3-5 пільгових днів для ознайомлення з товаророзпорядчими документами і здійснення платежу, якщо інші умови не зазначені в контракті та платіжних інструкціях експортера. При цьому максимально припустимий строк перевірки документів в банку – 7 днів. В міжнародній практиці досить часто відбувається затримка негайного платежу на декілька днів з різних причин: територіальна віддаленість контрагентів і їх банків, необхідність здійснення платежів через треті банки, затримка оплати з вини імпортера. Проте, з банківської точки зору, негайним вважається платіж, на здійснення якого витрачено часу не більше, ніж необхідно для обробки контрагентами та їх банками платіжних документів.

Міжнародні розрахунки переплітаються з обміном валют і наданням кредитів зовнішньоторговельними партнерами одне одному. В цьому проявляється зв’язок міжнародних валютно-кредитних і розрахункових операцій. В світовій торгівлі широко використовується комерційний кредит, який реалізується у вигляді надання продавцем покупцю відстрочки платежу за поставлений товар.

Розстрочка платежу передбачає взаємозв’язок торговельної та кредитної угод. Закінчення торговельної операції співпадає з початком кредитної угоди, яка, в свою чергу, буде завершена погашенням підприємством-боржником заборгованості за позичкою. Особливість розстрочки платежу в тому, що угода позики не є головною метою. Вона лише супроводжує угоду з купівлі-продажу товару.

Покупці з ряду причин вдаються до відстрочення платежу частіше, ніж до отримання банківського кредиту для негайної оплати товару. Це пояснюється тим, що банківський кредит часто є дуже дорогим і не завжди доступним. Дійти до взаємної домовленості з партнерами завжди легше, особливо при наявності довгого і плідного співробітництва. Прагнення покупця платити у розстрочку обумовлено його бажанням негайно отримати право власності на матеріальні цінності, на їх використання в процесі виробництва або для перепродажу, в той час як платіж в погашення заборгованості він може здійснити пізніше.

Ефективність виконання зовнішньоторговельних контрактів залежить від правильного вибору форми розрахунків. Під формою розрахунків у зовнішній торгівлі розуміють способи оформлення, передачі і оплати товаророзпорядчих і платіжних документів, які використовуються в міжнародній комерційній і банківській практиці. Основними формами розрахунків, які використовуються в міжнародній торгівлі є документарний акредитив та документарне інкасо, банківський переказ, платіж на відкритий рахунок та авансові платежі. Детально всі форми міжнародних розрахунків будуть розглянуті в 3 та 5 розділах.

Важливим моментом при обговоренні умов платежу є вибір країни, де буде здійснюватись платіж. Адже значний вплив на міжнародні розрахунки має валютне та зовнішньоторговельне регулювання. Якщо в цих сферах є значні обмеження, то швидке та ефективне проведення розрахунків майже неможливе. Крім цього, негативний вплив на швидкість проведення міжнародних розрахунків має платіжна система та розрахункова дисципліна, які, наприклад в багатьох країнах СНД, знаходяться на низькому рівні. Так, в Росії, Україні та інших країнах дуже часто спостерігається ситуація, коли комерційні банки навіть при отриманні вчасно платіжних документів, зараховують кошти на рахунок своїх клієнтів із значними затримками, що негативно впливає на розвиток відносин між торговими партнерами.