2.3. Узгодження умов інкасо.

Інкасове доручення може мати декілька видів інструкцій щодо видачі документів: а) платнику проти платежу; б) платнику проти акцепту; 3) документи без оплати; 4) акцепт з врученням документів проти платежу.

Вручення документів проти платежу. Представляючий банк може вручати платнику документи тільки проти негайної оплати. “Негайно” в міжнародній практиці означає “найпізніше при надходженні товару”. Якщо продавець (довіритель) не хоче довго чекати отримання своїх коштів, він в інкасовому дорученні повинен вимагати “платіж по першому представленню документів”. При цьому в договір з купівлі-продажу і в рахунок необхідно включити пункт, згідно з якими документи повинні бути пред’явлені платнику негайно після їх надходження в інкасуючий банк.

Вручення документів проти акцепту. Представляючий банк вручає платнику документи проти акцепту трати, яка підлягає сплаті протягом 30 – 180 днів після пред’явлення, чи трати, що підлягає платежу в обумовлений сторонами термін.

Цей вид інструкцій використовується при розрахунках за комерційним кредитом. Трасат до здійснення платежу вже вступає у володіння товаром. Він може продати його дуже швидко і тим самим отримати необхідні кошти для сплати векселя. Для продавця після відвантаження товару забезпеченням може бути тільки акцепт трасата. Таким чином, в період до строку платежу за векселем він несе ризик неплатежу. З метою зменшення свого ризику, він може вимагати, щоб акцепт був доповнений авалем інкасуючого банку або іншого першокласного банку. При цьому аваліст за векселем несе солідарну відповідальність разом з трасатом: він може відповідати за векселем, якщо трасат при настанні терміну платежу векселя не виконає своїх платіжних зобов’язань.

Зменшити свої ризики експортер може також шляхом отримання від банка імпортера банківської гарантії щодо забезпечення платежів за контрактом.

Документи без оплати. Документи можуть бути видані без оплати під письмове зобов'’зання платника здійснити платіж у визначений термін. Це письмове зобов’язання підписується покупцем і банком покупця. Текст листа складається, як правило, банком-ремітентом або продавцем, що виставляє інкасове доручення.

Акцепт з врученням документів проти платежу. Цей вид інструкцій використовується дуже рідко. В таких інкасових дорученнях продавець вимагає, щоб трасат після пред’явлення документів акцептував вексель строком закінчення в зазначений час (наприклад, через 60 днів після пред’явлення). При цьому він може отримати документи тільки після платежу за векселем. До цього часу товар повинен перебувати на зберіганні.

2.4. Виписка інкасового доручення і подача документів.

Після отримання замовлення на поставку або при заключенні договору з купівлі-продажу продавець відвантажує товар. При цьому виписуються рахунки, оформляються транспортні, страхові та інші види документів.

Для продавця (експортера) ця процедура є основою для видачі банку інкасового доручення, яке повинно містити такі дані:

1. Номер і дату виписки доручення.

2. Повну і точну адресу платника (імпортера).

3. Довірену особу платника, якій інкасуючий банк повинен зробити представлення згідно з інкасовим дорученням.

4. Назву і місцезнаходження експортера.

5. Назву і місцезнаходження банка-ремітента.

В інтересах чіткого виконання інкасового доручення ця інформація повинна бути повною і точною. Помилки в зазначених пунктах можуть викликати значні проблеми при виконанні інкасового доручення.

Інкасове доручення повинно мати також дані про:

6. Назву валюти платежу і суму, що підлягає інкасуванню. Якщо документи, прийняті на інкасо, виражені в валюті, яка відрізняється від валюти платежу, то експортер повинен вказати курс перерахунку валют і спосіб чи джерело його визначення.

7. Номер рахунку експортера в банку-ремітенті, на який потрібно перераховувати виручку.

8. Перелік доданих до інкасового доручення документів, що будуть видані платнику проти платежу і/або акцепту. Як правило, до них належать комерційні і фінансові документи.

У переліку доданих до інкасового доручення документів окремо вказується кількість оригіналів коносаментів та їх копій. Коносамент рекомендується виписувати на ім’я експортера (довірителя). Якщо товар поставлений на умовах СІФ, то у переліку документів вказується страховий поліс, виписаний, як мінімум, на суму рахунка.

Крім цього в інкасовому дорученні повинні міститися чіткі інструкції щодо:

9. Умов і строків оплати виставлених на інкасо документів (чи підлягають документи видачі платнику проти акцепту, або проти платежу, або на інших умовах).

10. Необхідності учинення протесту чи інших юридичних дій у випадку неакцепту і несплати векселів. При відсутності таких інструкцій банки, що беруть участь в інкасуванні, не зобов’язані учиняти протест замість експортера.

11. Можливості прийняття часткових платежів за інкасо і передачі проти часткових платежів документів платнику. При відсутності таких інструкцій банки видаватимуть документи платнику тільки після отримання повного платежу.

12. Порядку і умов сплати комісійних і витрат, пов’язаних з інкасуванням, а також інструкцій на випадок відмови платника від сплати комісійних згідно з положеннями статті 21 УПІ.

13. Умов інкасування відсотків за фінансовими документами згідно з положеннями статті 21УПІ.

Банк-ремітент перевіряє правильність оформлення інкасового доручення експортера і доданих до нього докуменів. Після цього складається інкасове доручення інкасуючому банку і на всіх оборотних документах (трати, коносаменти, страхові поліси) робиться передаточний надпис на користь інкасуючого банку, який, якщо він є і представляючим, передає документи покупцю під їх оплату. Акцептовані фінансові документи залишаються в інкасуючому банку до настання строків платежу або відправляються банку-ремітенту, а потім до моменту платежу банк-ремітент відправляє їх назад за кордон для оплати.