5. Позакласна та позаурочна робота з математики в початковій школі.

Крім уроку використовують також позаурочні заняття з математики, які проводять або з метою поглиблення і розширення знань, здобутих на уроках, або щоб ліквідувати прогалини в знаннях, уміннях і навичках.

У першому випадку позаурочну (позакласну) роботу здійснюють через різні форми роботи з математики: математичний ранок або вечір цікавої математики, екскурсія, прогулянка з включення елементів рухливих ігор, олімпіада, випуск математичної газети, конкурс з математичної кмітливості; математичний гурток, куточок математики, виготовлення наочних посібників.

Дані заняття спрямовані на те, щоб підвищити інтерес дітей до математики, сприяти розвитку в них спостережливості, кмітливості, зайняти їхнє дозвілля цікавими іграми та розвагами математичного змісту. Будуючи позакласну роботу, вчителеві необхідно мати на увазі наступні принципи:

1. Позаурочні заняття з математики в початкових класах школи краще проводити в основному у формі одночасних занять з усіма учнями класу.

2. Позаурочні заняття –справа добровільна. Примушувати дітей до участі в цій роботі було б великою помилкою. Щоб не було відсіву учнів, важливо, щоб заняття були цікавими, щоб вони захопили дітей, сподобались їм. Неодміна умова цього –доступність занять.

3. Щоб збудити та підтримувати інтерес до занять з цікавої математики, потрібно цю роботу урізноманітнювати. Різноманітність повинна виявлятися і в змісті відібраного матеріалу, і у формі організації заннять, і в доборі засобів унаочнення, що при цьому використовується.

Зовсім відмінною за змістом і характером буде позаурочна робота під керівництвом учителя, що ставить іншу мету –допомогти в навчальній роботі учням, які через хворобу ябо з будь-якої іншої причини зазнають труднощів при вивченні нового матеріалу, відстають від загального темпу роботи класу. Ця робота має переважно індивідуальний характер. Щоб вона була успішною, в кожному разі треба точно знати причини відставання того або іншого учня, вести облік допущених ним помилок. Під час таких занять вчителеві найчастіше доводится звертатися до способів міркування, прийомів обчислень тощо, які розглядалися раніше, використовувати при цьому різноманітні засоби унаочнення.

Тестові завдання для самоконтролю студентів до теми

лекції 3 «Організація навчання математики у початкових класах».

1. Яку частину комбінованого уроку часто називають розвиток математичних знань учнів:

{= закріплення та узагальнення знань учнів, ~опрацювання нового матеріалу, ~контроль, корекція та закріплення знань учнів}.

2. Позакласні заняття з математики проводяться з метою:

{= заповнити вільний час учня, ~поглибити і розширити знання учнів, ~привернути до себе увагу}.

3. Яка форма роботи не належить до позаурочної:

{~олімпіада, ~математичний гурток, = урок}.

4. Позакласні заняття з математики у початкових класах краще проводити:

{ =з цілим класом, ~з двома учнями, ~з одним учнем}.

5. Позаурочні заняття учні відвідують:

{~примусово, =добровільно, ~не відвідують зовсім}.

6. 3 відстаючими через хворобу учнями вчитель проводить

{ ~звичайний урок за розкладом, ~радить працювати самостійно}.

7. Що є першим етапом безпосередньої підготовки вчителя до уроку:

{~формування мети і завдання уроку, ~складання плану-конспекту уроку, = перевірка готовності учнів до уроку}.

8. Що не входить до етапу роботи вчителя з класом на уроці:

{перевірка домашнього завдання, = складання конспекту уроку, самостійна робота учнів}.

9. У початкових класах найпоширенішими є:

{~уроки засвоєння нових знань, =комбіновані уроки, ~уроки-екскурсії}.

10. Урок математики - це:

{~форма організації дозвілля учнів, ~форма організації позакласної роботи, = форма організації навчальної діяльності}.

Максимальна кількість балів за одну правильну відповідь – 0,5 бала .

Всього – 5 балів за всі правильні відповіді

Лекція 4. (2 год.)

Тема: Методичні підходи до вивчення нумерації в початкових класах. Методика вивчення нумерації чисел в концентрі "десяток".

План:

1. Методичні підходи до формування поняття натурального числа і нуля, натуральний ряд чисел. Особливості десяткової позиційної системи числення.

2. Дочисловий період і його особливості.

3. Методика вивчення нумерації чисел в концентрі " десяток".

Література до теми: 1, 2, 8, 17, 23, 38, 41, 64, 81, 46, 78.

Ключові слова: нумерація, арифметична дія, усна та письмова нумерація,усні та письмові випадки арифметичних дій, властивості дій, десяткова система числення.

1. Методичні підходи до формування поняття натурального числа і нуля, натуральний ряд чисел. Особливості десяткової позиційної системи числення.

У початковому курсі математики нумерація цілих невід'ємних чисел і дії над ними є центральними темами. У тісному зв'язку з ними розглядають увесь інший матеріал.

Основна мета вивчення цього розділу програми - сформувати в учнів початкових класів певне коло теоретичних знань і водночас виробити в них свідомі обчислювальні навики і уміння розв'язувати арифметичні задачі.

Існують різні методичні підходи до вивчення нумерації цілих невід'ємних чисел.

Нумерація - сукупність прийомів найменування і позначення чисел. Спосіб іменувати натуральні числа за допомогою небагатьох слів називається усною_ нумерацією а спосіб позначити (записувати) їх за допомогою небагатьох знаків -" письмовою нумерацією.

В 4- х - річній початковій школі в основі методики вивчення нумерації цілих невід'ємних чисел лежить принцип прилічування одиниці. Науковою основою даного принципу є аксіоми Пеана, але ні ім'я вченого, ні термін "аксіома" не використовуються в початкових класах, а лише розкривається їх суть.

Зміст аксіом Пеана наступний:

1) лічбу починають з одиниці;

2) щоб одержати наступне при лічбі число, потрібно да даного дотати 1;

3) щоб отримати попереднє число при лічбі, необхідно від даного числа відняти 1.

Вивчення нумерації цілих невід'ємних чисел здійснюється по концентрах (див. лекція №2).

При вивченні нумерації цілих невід'ємних чисел в учнів слід сформувати знання про способи утворення назв чисел кожного концентру (усна нумерація) та способи запису натуральних чисел (письмова нумерація).

цього необхідно сформувати в учнів усвідомлення відмінності між поняттями числа (виражає кількість перелічуваних предметів, потужність множини) та цифри (символ позначення відповідної кількості).

Учні мають засвоїти принципи деформування назв лічильних одиниць: десяток - "дцять", "десят"; сотня - "сті", "ста", "сот".

Успішне засвоєння письмової нумерації вимагає розуміння принципу позиції цифр в числі.

Позиція - це місце цифр у числі, вона визначає різні назви розрядив, які розкривають особливості системи числення.

В початкових класах вивчається десяткова система числення. На початкових етапах особливості десяткової системи числення розкриваються в процесі формування навичок «лічби.

Слід сформувати наступні навички лічби:

1) лічбу предметів можна починати з будь - якого предмету;

2) лічбу можна продовжити у будь-якому напрямку;

3) не можна пропустити жодного предмета;

4) не можна жоден предмет рахувати двічі.

При лічбі слід називати один термін, який вказує на кількість предметів. Слова, що є назвами чисел при лічбі, ідуть у строгій послідовності, яку необхідно запам'ятати.

Досить запам'ятати десять слів, що є цифрами першого десятка. Назви цифр першого десятка слід запам'ятати як імена своїх друзів. Ці десять термінів лежать в основі утворення назв всіх цілих чисел.

Місце цифри у числі визначає назву відповідного розряду. Розряди відраховуються справа наліво і називаються відповідно: одиниці, десятки, сотні; одиниці тисяч, десятки тисяч, сотні тисяч; одиниці мільйонів, десятки мільйонів, сотні мільйонів; одиниці мільярдів, десятки мільярдів, сотні мільярдів і т. д.

Кожні три розряди, рахуючи справа наліво, утворюють класи (клас одиниць, клас тисяч, клас мільйонів, клас мільярдів).

Дані співвідношення можна зобразити таблицею:

Клас мільйонів III клас			Клас тисяч II клас			Клас одиниць І клас
Сотні мільйонів	Десятки мільйонів	Одиниці мільйонів		Десятки тисяч	Одиниці тисяч	Сотні	Десятки	Одиниці

Всі розряди у класах називаються так само, як у класі одиниць, а тому їх легко запам'ятати: одиниці, десятки, сотні. Лише у класах, починаючи з другого, до назв розрядів додаються назви класів (тисяч та мільйонів).

При читанні чисел необхідно спочатку справа наліво виділити по три цифри в запису числа (розділяємо на класи). Читаємо число зліва направо, називаючи кількість одиниць кожного класу.

Наприклад: 21 564 138 (27 мільйонів, 564 тисячі 138)

Оскільки система числення десяткова, то між розділами класів існує таке співвідношення: десять одиниць нижчого розряду становить одну одиницю вищого розряду.

Тобто, 10 од. = Ідеє. 10 дес. = 1 сот. 10 сот. = 1 тис. 10 тис. = 1 дес. тис. 10 од. тис. = 1 дес. тис. 10 сот. тис. = 1 од. млн. і. т. д.

Якщо при читанні або називанні числа не проговорюється назва якогось розряду, то на його місці пишуть нуль. Якщо при читанні числа пропущена назва класу, то на його місці пишуть три нуля.