Короткий курс «Методики трудового навчання»

Предмет, завдання трудового навчання. Трудове навчання являється органічною складовою частиною єдиної системи навчання предметів, які включені в програму початкового ступеня навчання, виховання і розвитку дітей в середній загальноосвітній школі I-III ступеня.

Програма трудової політехнічної підготовки в початкових класах направлена на здійснення розумового, морального (духовно-морального), фізичного(тілесного) і естетичного розвитку та виховання дітей, має своєю метою:

• розширення трудового досвіду дітей, їх знань про виробничу діяльність та техніку;

• виховання в дусі працелюбства, великої поваги до праці і людей праці;

• розвиток трудових вмінь, основ трудової культури, уміння планувати і організовувати свою роботу і роботу інших.

Особливість трудового навчання як навчального предмету полягає перш за все в тому, що програмні знання та вміння учні набувають в процесі виконання різних робіт і конкретних виробів, які мають практичне значення та використовуються в житті.

На вибір учителя програма рекомендує по кожному виду технічної праці широкий перелік виробів і робіт. До них належать:

• вироби господарсько-побутового призначення;

• наочні посібники до уроків математики, читання, природознавства, письма;

• вироби для спостережень і робіт в природі;

• елементи обладнання і оформлення до свят, ігор, різних видів колективного відпочинку;

• різні моделі, іграшки, сувеніри, подарунки.

На уроках трудового навчання школярі вчаться читати креслення загального вигляду виробу, а деталь цього виробу розмічають на матеріалі самі. Уміння складати креслення викройки необхідні учням при виготовленні виробів із паперу, картону та інших матеріалів. Робота на уроках трудового навчання сприяє розвитку просторових уявлень, здібності наперед уявляти форму, розміри, особливості конструкції майбутнього виробу. На уроках роботи з тканиною перш чим розпочати розмітку і розкрій тканини, діти одержують завдання: самостійно зняти мірки, скласти креслення викройки і вирізати викройку. На уроках технічного моделювання учні знайомляться з способами кріплення деталей за допомогою рухомого або нерухомого з’єднання (пара: гвинт-гайка), з простим електричним колом та споживачами електричної енергії.

Під час проведення вимірів і розмітці підвищуються вимоги до якості вимірювання, введення нових вимірювальних інструментів. Розширюється практичне використання на уроках праці знань про масштаби ( знання набуті на уроках природознавства ). Учні привчаються самі визначати час, який необхідний для виготовлення виробу.

Отже завданнями трудового навчання є:

• розширення політехнічного кругозору;

• оволодіння найновішими знаннями та вміння використовувати їх на практиці;

• набуття звички творчо відноситись до будь – якої роботи;

• уміння гармонійно поєднувати фізичну і розумову працю, адже розум і руки

- основа і джерело всестороннього розвитку і виявлення людських сил і здібностей.

Навчальна програма – це державний документ, яким керується вчитель при визначенні об’єму знань і вмінь на навчальний рік, четверть, навчальну неділю – окремий урок. Тому вчитель повинен не тільки уявляти програму в цілому, але й прослідкувати дидактичний зв’язок від класу до класу, від розділу до розділу, від теми до теми.

На даний час розроблені і застосовуються в навчальному процесі дві програми: трудове навчання та художня праця. (Вчителі вибирають програму враховуючи свою підготовку та можливості освітнього закладу).

В ній більш чітко виділені такі види праці:

• обробка паперу і картону;

• технічне моделювання;

• побутова праця;

• основи художньої обробки різних матеріалів;

• сільськогосподарська праця;

• суспільно-корисна праця;

• суспільно-корисна праця в позаурочний час.

При цьому покращена логіка навчального предмета; навчальна праця наблизилась до виробничої праці. Програма 1-го класу розроблена з розрахунку проведення уроків праці 2 рази в тиждень, а в 2-4 класах-1 година. Починаючи з 2-го класу в програму вводиться суспільно-корисна праця, на яку додатково вводиться по 1 годині на тиждень в позаурочний час. В програмі конкретизуються види суспільно-корисної праці:

• вирощування сільськогосподарської продукції;

• квітково-декоративних рослин;

• благоустрій шкільного подвір’я, вулиці;

• виготовлення навчально-наочних посібників, іграшок;

• самообслуговування в школі і дома;

• участь в загальношкільних трудових десантах.

По кожному виду праці в програмі є приведений приблизний об’єм політехнічних знань і вмінь, приведена система дослідів, спостережень, перераховані приблизні об’єкти праці. Це дає вчителю можливість варіювати виходячи з конкретних умов.