Лекція № 3

Тема: Корекційно-педагогічна робота з подолання афазії

План:

1. Розробка плану корекційно-педагогічної робота з подолання афазії.

2. Корекційно-педагогічна робота при акустико-гностичній сенсорній афазії.

3. Корекційно-педагогічна робота при акустико-мнестичній афазії.

4. Корекційно-педагогічна робота при семантичній афазії.

5. Корекційно-педагогічна робота при аферентній моторній афазії.

6. Корекційно-педагогічна робота при еферентній моторній афазії.

7. Корекційно-педагогічна робота при динамічній афазії.

1. Розробка плану з корекційно-педагогічна робота з подолання афазії.

Корекційний вплив при афазії складається з медичного та логопедичного напрямків. Лікування основного захворювання, що викликає афазію проводиться під наглядом невролога та нейрохірурга та включає в себе медикаментозну терапію, за необхідності хірургічний вплив та активну реабілітацію (ЛФК, механотерапію, фізіотерапію, масаж).

Відновлення мовленнєвої функції при афазії залежить від ряду факторів:

• час настання та тривалість захворювання;

• вид та форма захворювання;

При всіх формах афазії важливо виробити у хворого установку на відновлення мовлення, розвивати збережені периферичні аналізатори; проводити роботи над різними сторонами мовлення: експресивним, імпресивним, писемним.

При розробці плану корекційно-педагогічної роботи слід дотримуватися наступних положень:

1. Після завершення обстеження хворого, логопед визначає, яка область другого або третього «функціонального блоку» мозку хворого постраждала в результаті інсульту або травми, які області мозку хворого збережені. Тривалість логопедичних занять з хворими при всіх формах афазії складає два-три роки систематичних (в стаціонарі і амбулаторно) занять.

2. Вибір прийомів корекційно-педагогічної роботи залежить від етапу, або стадії відновлення мовних функцій. У перші дні після інсульту робота ведеться при відносно пасивній участі хворого в процесі відновлення мови. Використовуються методики, розгальмовування мовленнєвих функцій і попередження на ранньому етапі відновлення різних розладів. На більш пізніх етапах відновлення мовних функцій хворому пояснюється структура і план занять, даються засоби, якими він може користуватися при виконанні завдання.

3. Корекційно-педагогічна система занять передбачає такий вибір прийомів роботи, який дозволив би або відновити первинно порушену передумову (при її частковому ушкодженні), або реорганізувати збереженим ланки мовленнєвої функції.

4. Незалежно від того, яка первинна нейропсихологічна передумова виявляється порушеною, при будь-якій формі афазії ведеться робота над всіма сторонами мови: експресивним мовленням, розумінням, письмом і читанням.

5. При всіх формах афазії відновлюється комунікативна функція мови, розвивається самоконтроль за нею. Лише при розумінні хворим характеру своїх помилок можна створити умови для його контролю за своїм мовленням, за планом розповіді, за корекцією літеральних або вербальних парафазій і т. д.

6. При всіх формах афазії ведеться робота з відновлення словесних понять, включенням їх в різні словосполучення.

7. У роботі використовуються розгорнуті зовнішні опори і поступова їх інтеріоризація у міру перебудови і автоматизації порушеної функції. До таких опор відносяться при динамічної афазії схеми речення і метод фішок, що дозволяють відновлювати самостійне розгорнуте висловлювання, при інших формах афазії - схема вибору способів артикуляції при довільній організації артикуляційних укладів фонем, схеми, які використовуються для подолання імпресивного аграматизму.

Динаміка відновлення порушених мовних функцій залежить від місця і обсягу осередку ураження, від форми афазії, термінів початку відновного навчання і преморбідного рівня хворого. Так, афазії, що виникли внаслідок крововиливу в мозок, мовлення відновлюється краще, ніж при тромбоемболії судин головного мозку або великих травмах мозку. Афазичні розлади у 5-6 річних дітей долаються швидше, ніж у школярів і дорослих.

Корекційно-педагогічна робота починається з перших тижнів і днів з моменту інсульту або травми по вирішенню лікаря і під його контролем. Ранній початок занять запобігає фіксацію патологічних симптомів і направляє відновлення з найбільш доцільного шляху. Відновлення порушених психічних функцій досягається при тривалих логопедичних заняттях.

При афазії проводяться індивідуальні та групові логопедичні заняття. Індивідуальна форма роботи вважається основною, так як саме вона забезпечує максимальне врахування мовних особливостей хворого, тісний особистий контакт з ним, а також велику можливість психотерапевтичного впливу. Тривалість кожного заняття на ранньому етапі після інсульту в середньому від 10 до 15 хвилин 2 рази на день, на пізніх етапах - 30-40 хвилин не рідше 3 разів на тиждень. Для групових занять (три - п'ять чоловік) з однотипними формами мовних розладів і з однаковою стадією відновлення мовлення – час занять 45-50 хвилин.

Логопед повинен роз'яснити рідним особливості особистості хворого, пов'язані з тяжкістю захворювання. На конкретних прикладах пояснюється обов'язковість його посильної участі в житті сім'ї. Даються інструкції для роботи з відновлення мовлення.