МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ КОМП’ЮТЕРНО-

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОЛЕДЖ

НТУ «ХПІ»

Методичні рекомендації

до курсової роботи з дисципліни

«Економіка, організація і планування виробництва» на тему:

«Техніко-економічні показники дільниці механічної обробки деталі-представника»

ХАРКІВ 2017

Методичні рекомендації до курсової роботи з дисципліни «Економіка, організація і планування виробництва» на тему: «Техніко-економічні показники дільниці механічної обробки деталі-представника».

Розроблені викладачем другої категорії Лещенко І.Г.

Розглянуті і затверджені на засіданні циклової комісії економічних і суспільних дисциплін.

Протокол № від__________________2017р.

Голова циклової комісії __________________

ЗМІСТ стор.

Мета курсової роботи………………………………………………………………...5

Тематика курсових робіт………………………………………………………….....5

Вихідні дані до курсової роботи……………………………………………………..6

Зміст курсової роботи………………………………………………………………...7

Методичні рекомендації до розробки розділів курсової роботи………………….8

Вступ…………………………………………………………………………….……...8

1 Організація виробництва……………………………………………….…………..9

1.1 Вихідні дані для виконання організаційно-економічних розрахунків……..…9

1.2 Розрахунок фонду часу роботи обладнання……………..………………........10

1.3 Розрахунок фонду часу роботи робочого………..…………………….……..11

1.4 Визначення річного приведеного випуску деталей…..………………………..12

1.5 Розрахунок кількості деталей в партії………………………………………..13

1.6 Розрахунок потрібної кількості обладнання дільниці та його завантаження………………………………………………………………………….14

1.7 Розрахунок кількості працюючих на дільниці…………………………..…….17

1.8 Організація допоміжного виробництва, робочих місць та обслуговуючого господарства………………..………………………………………………………….19

1.9 Організація охорони праці, навколишнього середовища, виробничої санітарії, пожежної безпеки……………………………………………………………………20

2 Розрахунок витрат на виробництво………………………………………………20

2.1 Розрахунок вартості основних матеріалів……..……………………………….20

2.2 Розрахунок фонду заробітної плати основних виробничих робочих та відрахувань у соціальні фонди……………..……………………………………….20

2.3 Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання……..………22

2.4 Розрахунок цехових витрат……..………………………………………………22

2.5 Калькуляція цехової собівартості………………………..…………………….23

3 Техніко – економічні показники роботи дільниці……………………………….24

3.1 Техніко – економічні показники роботи дільниці…………………………….24

4 Творча частина……………………………………………………………………..24

Список джерел інформації………….……………………………………………….25

Додатки………………………………………………………………………….…….26

Вимоги по оформленню курсової роботи…………………………………………..37

Порядок розробки та захисту курсової роботи….…………………………………39

Критерії оцінювання курсової роботи………………………………………………42

Зразок виконаних розрахунків курсової роботи……… ………………………….43

Зміст курсової роботи

Вступ

1 Організація виробництва

1.1 Вихідні дані для виконання організаційно-економічних розрахунків

1.2 Розрахунок фонду часу роботи обладнання

1.3 Розрахунок фонду часу роботи робочого

1.4 Визначення річного приведеного випуску деталей

1.5 Розрахунок кількості деталей в партії

1.6 Розрахунок потрібної кількості обладнання дільниці та його завантаження

1.7 Розрахунок кількості працюючих на дільниці

1.8 Організація допоміжного виробництва, робочих місць та обслуговуючого господарства

1.9 Організація охорони праці, навколишнього середовища, виробничої санітарії, пожежної безпеки

2 Розрахунок витрат на виробництво

2.1 Розрахунок вартості основних матеріалів

2.2 Розрахунок фонду заробітної плати основних виробничих робочих та відрахувань у соціальні фонди

2.3 Розрахунок витрат на утримання та експлуатацію обладнання

2.4 Розрахунок цехових витрат

2.5 Калькуляція цехової собівартості

3 Техніко – економічні показники роботи дільниці

3.1 Техніко – економічні показники роботи дільниці

4 Творча частина (за вибором студента)

Список джерел інформації

ВСТУП

Машинобудування (як галузь промисловості) виникло в ході промислової революції в Європі у 18 столітті, але за його становленням і розвитком можна простежити протягом кількох тисячоліть у всьому світі. Машинобудування пов'язане із будівництвом авіаційної та космічної техніки, металургією, виробництвом будівельних машин, технологічного устаткування та верстатів, обладнання для нафтовидобувної, нафтохімічної, хімічної промисловостей та інших галузей.

Машинобудування (як наука та навчальна дисципліна) знаходиться в 19 столітті в результаті впровадження у виробництво відкриттів у галузі фізики, Інженерні спеціальності вимагають розуміння та фундаментальних знань у таких галузях, як механіка, кінематика, термодинаміка, матеріалознавство, електротехніка, електроніка, структурний аналіз та ін.

Із розвитком та мініатюризацією об’єктів машинобудування значного розвитку набувають такі галузі, як композити, мехатроніка, нанотехнології, робототехніка. Інженери-механіки можуть також працювати в галузі біомедичної інженерії, зокрема, біомеханіки, транспортних явищ, біонанотехнології і моделювання біологічних систем, як, наприклад, механіки м'яких тканин.

Разом із цим, інженери-механіки можуть застосовувати такий інструментарій, як програмні продукти, що дозволяють моделювати будь-які технічні об'єкти і їх роботу, проводити віртуальні випробування цих моделей, застосовувати комп'ютеризовані системи автоматизованого проектування та системи неперервного управління життєвим циклом продукції для того, щоб проектувати заводи-виробники, промислове устаткування і верстати, системи опалення і охолодження, транспортні системи, авіаційні засоби, водні судна, робототехніку, медичні прилади, зброю тощо.

Об'єктом машинобудівного виробництва є виріб, яким називають продукт кінцевої стадії виробництва. Ним може бути будь-який предмет, або множина предметів виробництва, які виробляють на підприємстві. Для автомобільного заводу виробом є автомобіль, для заводу двигунів — двигун, для заводу з виробництва заготовок — виливок, кованка тощо. Стандарти передбачають такі види виробів: заготовки, деталі, складальні одиниці, комплекси та комплекти.

Заготовка — виріб, з якого внаслідок зміни форми, розмірів, жорсткості поверхонь та властивостей матеріалу отримують деталь чи суцільну складальну одиницю. Деталь це виріб, який виготовляють без складальних операцій, наприклад, вал, шестерня, хромована гайка, трубка, що зварена з одного шматка металу та ін.

Складальна одиниця – вибір, складові чстини якого з'єднуються між собою внаслідок виконання складальних операцій(згвинчування, склеювання, зварювання, запресовування, зшивання, розвальцьовування, заклепування), наприклад, автомобіль, верстат, редуктор, зварена форма чи корпус.

Комплекс — дві та більше складальні одиниці, що з'єднані між собою на заводі, виготовлені складальними операціями та призначені для виконання взаємопов'язаних експлуатаційних функцій.

Комплект — два та більше виробів, не з'єднаних між собою та призначених для виконання однотипних функцій допоміжного характеру (запчастини, інструмент, пристрої, комплект вимірювальної апаратури).