Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ВИРОБНИЧИЙ МЕНЕДЖМЕНТ-1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2.18 Mб
Скачать

1 Практичне заняття № 1 техніко-економічне обґрунтування вибору варіанту технологічного процесу

    1. Мета заняття:

  1. ознайомитись з методикою оцінки та вибору економічно доцільних варіантів технології під час підготовки виробництва;

  2. закріпити на практиці навички застосування методики оцінювання та вибору варіантів технологічних процесів у підготовці виробництва;

  3. розвинути управлінське мислення у студентів.

1.2 Теоретичні відомості

1.2.1 Методика оцінювання та техніко-економічного обґрунтування вибору технологічного процесу

Однією з головних функцій технологічної підготовки виробництва є вироблення нових і модернізація діючих технологічних процесів тощо.

Виготовлення виробів за сучасною технологією виробництва має багато варіативний характер, тому перед технологами та менеджерами постає завдання вибору технічно вигідного й економічно доцільного варіанту технологічного процесу. При виборі технологічного процесу керуються критерієм мінімальності технічної собівартості річного випуску продукції або питомих витрат.

Порівняльний техніко-економічний аналіз варіантів технологічних процесів може проводитись за локальними (окремими) та узагальнюючими показниками. До локальних показників відносять трудомісткість продукції, що випускається, використання устаткування та технологічної оснастки за потужністю та у часі, використання технологічного оснащення, витрати матеріалу, палива, електроенергії тощо. До узагальнюючих показників відносяться технологічна собівартість і терміни окупності спеціального технологічного оснащення тощо.

Доцільність вибору оптимального варіанту технологічного процесу встановлюється за сукупністю показників, яка відображає технічну та економічну оцінки варіанту.

Технічна оцінка кожного визначає рівень продуктивності праці та якість продукції, за допомоги якої вона виробляється.

Економічна оцінка – рівень витрат на створення нового техпроцесу функціонування або технології функціонування, які буду окупатись результатами їх використання.

Під час проектування технологічного процесу розробляють декілька варіантів. Вибирають варіант технологічного процесу, який при всіх інших рівних умовах дає можливість виготовити виріб з найменшими витратами, тобто за найменшою собівартістю.

Собівартість виготовлення партії виробів (Сн) визначається при проектуванні технологічного процесу і розглядається як сума витрат двох видів: залежних (p) і незалежних (v) від кількості виробів у партії:

Сн = pЧn + v, (1.1)

де p, н – витрати на обробку одного виробу, .;

n – розмір партії виробів, од.

До витрат на обробку одного з виробів (р), що залежать від розміру партії (n), відносяться витрати на основні матеріали та зарплату виробничих робітників, а також деякі інші витрати, що пов’язані з технологічним процесом. До витрат (v), що не залежать від розміру партії, відносяться витрати на підготовку до роботи (операцій) та її технологічного забезпечення, налагодженню устаткування, інструктажу тощо. Ці витрати визначаються спочатку на партію в цілому, а потім приводяться на один виріб (н/n).

Собівартість виготовлення одного виробу (Сд) при запуску в обробку партії виробів визначається за формулою:

Сд = p + v/n. (1.2)

Для річного обсягу випуску продукції N >Nкрит. доцільно вибрати варіант, який характеризується більш високими умовно-постійними витратами та менш високими змінними, а за умови N<Nкрит. – навпаки. Порівнюючи варіанти технологічного процесу виготовлення, вибирають той з них, який при заданій величині розміру партії забезпечує найменшу собівартість.