- •Запитання ккр з дисципліни бк (розділ мк)
- •1 Механічні характеристики сталей
- •2 Стали, що використовуються у будівництві
- •3 Хімічний склад маловуглецевих сталей
- •4 Хімічний склад легованих сталей
- •5 Групи та категорії поставки сталей
- •6 Граничні стани конструкцій, розрахункові ситуації.
- •7 Класи відповідальності будівель і споруд.
- •8 Категорії відповідальності конструкцій і їх елементів
- •9 Категорії конструкцій за напруженим станом
- •10 Вибір марок сталей для будівельних конструкцій
- •11 Нормативні та розрахункові опори
- •12 Розрахунок конструкцій за першою групою граничних станів
- •13 Розрахунок конструкцій за другою групою граничних станів
- •14 Класифікація навантажень
- •15 Сполучення навантажень
Запитання ккр з дисципліни бк (розділ мк)
1 Механічні характеристики сталей
Якість сталі оцінюють за механічними характеристиками та за хімічнім складом. Механічних характеристик п'ять. Три з них визначаються діаграмою розтягнення стандартних зразків сталі: 1 -- межа текучості σт; 2 – межа тимчасового опору (міцності) σм; 3 – відносне видовження ε. Дві перші характеризують міцність сталі – чім вони вищі, тім міцніше сталь. У високоміцних сталей долинка текучості не виявляється. В цьому випадку відзначають умовну межу текучості σ02. Тобто за межу текучості приймають напруження, при якому відносне видовження ε дорівнює 0,2%.
Відносне видовження характеризує пластичні властивості матеріалу, чім вищі цей показник, тім пластичніше сталь, тім нижче її міцність. Цій показник змінюється у широких межах від 20…25% для м'яких маловуглецевих сталей звичайної міцності, до 8…10% -- для високоміцних.
Схильність сталі до крихкого руйнування оцінюється за ударною в'язкістю α. Ця характеристика вимірювається роботою, необхідною для руйнування стандартного надрізаного зразка ударним вигином. Чім більша робота, яка потрібна для руйнування зразка, тим вища ударна в’язкість і краще сталь. Для будівельних сталей ця характеристика повинна бути не нижче 30 МДж/см2.. Ударна в’язкість залежить від температури. При температурі нижче 0º С її значення різко змещуються, тому ударну в’язкість визначають при температурі +20º С, -20º С та після механічного старіння (механічної дії з виникненням пластичних деформацій).
П’ята механічна характеристика – це вигин стрічкового зразка навколо круглої оправки d, характеризує здатність сталі пластично деформуватися при звичайних температурах без утворення тріщин. Цей показник не повинен бути більшим за дві товщини зразка.
2 Стали, що використовуються у будівництві
Сталь – це сплав заліза з вуглецем. Вуглецеву сталь поділяють на маловуглецеву (вуглецю до 0,25%), середньовуглецеву (вуглецю 0,25…0,6%), високовуглецеву (вуглецю 0,6…2,0%). У будівництві найчастіше застосовують маловуглецеву сталь з позначкою Ст3, яка вуглецю містить 0,22%. Сталі середньовуглецеві (конструкційні) та високовуглецеві ( інструментальні) застосовують у будівництві дуже рідко.
Міцність стали досягається також легуючими компонентами, такі стали носять назву легованих. Леговані стали поділяються на низьколеговані ( легуючих компонентів до 2,5%), середньолеговані (легуючих компонентів до 2,5…10,0%), високолеговані (легуючих компонентів понад 10,0%). У будівництві застосовують найчастіше низьколеговані сталі. Леговані сталі міцніші і дорожчі, чім маловуглецеві сталі. Більшість з них має підвищену корозійну стійкість
За міцністю сталі поділяються на три групи:
1 – маловуглецеві сталі звичайної міцності (сталі марок С235, С245, С255, С275, С285),
2 – сталі підвищеної міцності – леговані та термічно оброблені (С345, С345К, С245Т, С375, С275Т, С390, С390Т, 390К),
3 – сталі високої міцності також леговані та термічно оброблені (С440, С590, С590К).
Надані позначки сталей відповідають ГОСТ 27772—88. У назві марок «С» означає слово сталь, а цифри вказують на найбільше значення нормативного опору сталі, що дорівнює межі текучості при розтягу у мегапаскалях. Літера «К» означає, що сталь корозієстійка, літера «Т» -- що сталь термічно оброблена.