Зяброва (Качіна) Олена Миколаївна

До речі, мама Зябрової Наталії Олексіївни – Мурашова Олександра Лазарівна 1928 р.н. теж була педагогом. Народилася в с.Гурівка Долинського району, навчалася в Гурівській середній школі, проживала з батьками в с.Харченкове.Після закінчення школи вступила до Дніпропетровського інституту іноземних мов в 1946 р. на факультетет німецької, англійської, французької мов. Після закінчення інституту переїхала до міста Долинська. Працювала вчителем англійської мови в с.Маловодяне.Займала посаду директора цієї школи, пізніше працювала інспектором відділу освіти в Долинській. З 1975 р. – завучем Молодіжненської школи. В 1983 р. пішла на заслужений відпочинок, хоче ще деякий час працювала директором в с.Маловодяне. На жаль, Олександри Лазарівни зараз немає з нами. Вона була проникливим та гідним педагогом, майстром своєї справи, навчила життю не одне покоління своїх вихованців.

Продовжила вчительську традицію й невістка Зябрової Н.О. – Тетяна Миколаївна Зяброва. Народилася в селищі Молодіжне, навчалася в Кіровоградському педагогічному університеті на філологічному факультеті. Одружена, має двох дітей, викладає українську мову та літературу в нашій школі, педагог-організатор.

Зяброва Тетяна Миколаївна

Хмара(Черниш) Галина Мусіївна народилася 1943р. в с. Спасове Новгородківського району Кіровоградської області. Навчалася в Спасівській школі, після її закінчення в 1962 р. вступила до Кіровоградського педагогічного інституту ім.Пушкіна на факультет початкових класів. Після закінчення навчання в 1966 р. направлена до Молодіжненської середньої школи, де працювала вчителем початкових класів і трудового навчання, російської мови. Також займала посаду заступника директора з навчально-виховної роботи в 1979 – 1981 рр. Зараз на заслуженому відпочинку.

Донька Галини Мусіївни – Черниш(Музиченко) Ірина Михайлівна народилася в с. Спасове Новгородківського району Кіровоградської області 1964 р. Навчалася в Молодіжненській школі в 1971 – 1981 рр. Потім в 1981 р. вступила на факультет іноземних мов Кіровоградського педагогічного інституту, який закінчила в 1986 р. В цей же рік була направлена на роботу в Молодіжненську середню школу. Працювала вчителем німецької мови, організатором виховної роботи. З 1988 р. – заступником директора з навчально-виховної роботи та вчителем англійської мови з 2001 р. На цій посаді знаходиться і зараз. Учні Ірини Михайлівни не раз отримували призові місця на олімпіадах з англійської мови.

Черниш(Музиченко) Ірина Михайлівна

Чоловік Ірини Михайлівни – Музиченко Олександр Миколайович народився 1959 р. в м. Кіровоград, де навчався в школах № 4, 21. Після школи вступив до Кіровоградського педагогічного інституту на факультет фізичного виховання в 1976 р., який успішно закінчив в 1981 р. Після цього викладав фізкультуру у Вільшанській середній школі,Кіровоградському педагогічному інституті, Льотній Академії. Пізніще, в зв'язку з переїздом в Долинську викладав в школі №1, потім в Новогригорівській І школі.

Сестра Ірини Михайлівни – Леханова(Черниш) Тетяна Михайлівна народилася в селищі Молодіжне. Навчалася в Кіровоградському педагогічному інституті на факультеті російської мови та літератури, який закінчила в 1992 р. Працювала в дитячому садку Кіровоградського району, завідувачем організаційного відділу Долинської районної ради.

Лутченко (Кошман) Раїса Олександрівна народилася 1941 р. в м.Кривий Ріг в родині військового, який брав участь в Другій світовій війні, нагороджений Орденом Слави ІІ ступеня, Орденом Вітчизняної віни, дійшов до Берліна. Після війни разом з дітьми переїхали в с. Іванівку Долинського району. Раїса Олександрівна закінчила семирічну Іванівську школу, пізніше Братолюбівську середню школу. Після школи працювала в будівельній організації СУ-37 штукатуром, мотористкою, очолювала комплексну бригаду в м.Алушта. Пропрацювавши три роки поступила в педагогічний інститут ім. Пушкіна в 1961 р., який закінчила в 1966 р. Мала вільний диплом через смерть дитини. Переїхала в м.Суми, працювала в м.Путивлі в школі-інтернаті для дітей сиріт, позбавлених батьківського піклування. Там познайомилася з майбутнім чоловіком Лутченком Іваном Пилиповичем. Була направлена в Долинську середню школу №2, де працювала з 1967 – 1969 рр.

Пізніше переведена в Молодіжненську школу (1969 р.), де викладала фізику, математику, креслення. Протягом 1979 – 1985 рр. займала посаду завуча. Тоді в школі було близько 1 тисячі учнів, працювали в дві зміни. Працювати було важко, але вчителі були добросовісними, учні ходили у формі, були дисципліновані, брали участь в різних позакласних заходах, які самі організовували, ходили в нічні походи, їздили на екскурсії в різні міста СРСР.

Раїса Олександрівна була головою районного методичного об'єднання математиків та інформатиків. З теплотою згадує своїх колег: директора школи Рибалка Юрія Якимовича, завучів – Черниш Галину Мусіївну, Жук Олександру Никифорівну, Галушко Дарину Вікентіївну, Проценко Лідію Трохимівну; вчителів математики – Підпомогу Валентину Тимофіївну, Тищенко Таїсію Іванівну, Дяченка Бориа Андрійовича; фізиків – Шевченка Володимира Антоновича, Петровську Ольгу Гаврилівну; викладачів української мови та літератури – Кириченко лідію Михайлівну, Подніченко Аллу Тарасівну, Лимарь Любов Федорівну; істориків – Рибалка Юрія Якимовича, Старченко Галину Степанівну. Зараз Раїса Олександрівна на пенсії, але не втрачає бадьорість духу, цікавиться всіма подіями школи та селища, пише вірші.

Ось один з них, під назвою «Моїм колегам», жовтень 2002 р.

Вчителі, любі мої колеги

Як багато води спливло,

А Ви все в своїй роботі:

Діти, зошити, уроки,

Одвічні клопоти й турботи.

Вже й голови у Вас побіліли,

А Ви все такі ж юні і милі.

Ви дітей з класу в клас водили

І самі разом з ними мужніли.

Тож з професійним святом Вас, дорогі вчителі !

Щастя й наснаги Вам від матінки землі,

Радості й любові,

Будьте завжди веселі й здорові.

Поділилася своїми спогадами ветеран нашої школи Робоча Людмила Григорівна, вчитель вищої категорії, старший вчитель, ветеран праці. «Народилася я в 1948 році в чарівному місці степової Кіровоградщини – станції Долинська. В 1966 р. закінчила 11 класів Долинської загальноосвітньої трудової політехнічної школи №2 з виробничим навчанням по спеціальності старша піонервожата. В цьому ж році почала працювати старшою піонервожатою Першотравневої середньої школи. Пізніше в 1968 р. разом із сім'єю переїхала в селище Молодіжне.

З 1969 – 2013 рр. працювала в Молодіжненській середній школі. В 1969 р. мене зустріли директор школи Чубенко Іван Кирилович, завуч школи Петровська Ольга Гаврилівна. Робота старшою піонервожатою школи – це один із самих яскравих спогадів мого життя. На той час у школі навчалося 980 учнів, 50 вчителів. Педагогічний та учнівський колективи працювали злагоджено і цілеспрямовано. Виховна робота з учнями була поставлена на належному рівні і відзначалася різними нагородами. Учні жили романтикою піонерського та комсомольського життя. Піонерські багаття, участь у військово-спортивних іграх «Зарница», «Орленок» залишилися в пам'яті наших випускників.

В 1972 р. наші «зірничники» отримали перше місце в районі і відстоювали честь Долинщини в обласних змаганнях, де завоювали друге місце. Червоні слідопити займалися пошуками рідних тих воїнів, які захищали наш край і поховані в братській могилі села Березівка. В 1978 р. школу відвідали почесні гості – бувші воїни 44 мото-стрілкової дивізії, які в роки Другої свтової війни відстоювали землі сусідніх сіл Суходільське, Новогригорівка І. Бої точилися і на полях майбутнього селища Молодіжного. Воїни-ветерани приїхали з Чувашії, Ленінграду, Свердловська, Чернігова.

Кожен клас мав своїх старших друзів у цехах Долинського цукрового заводу, туди учні ходили на екскурсії, з цікавими концертними програмами.В свою чергу робітники були учасниками різних заходів, що проводилися в школі. Пригадую дводенний семінар старших піонервожатих, що проводився на базі нашої школи. З успіхом пройшли такі заходи, як прес-конференція «Дай руку, товариш далекий», збір загону 7 класу «15 республік – 15 братів», заочна подорож по Казахстану.

Тимурівська робота, «зелені патрулі», пошукова діяльність клубу «Глобус» далеко не повний перелік всього того, над чим працювали педагогічний та учнівський колективи школи. В 1981 р. на базі нашої школи був проведений республіканський семінар секретарів райкомів комсомолу.

Після закінчення Кіровоградського державного педагогічного інстититу ім. Пушкіна стала працювати вчителем російської мови та літератури, згодом світової літератури. За час роботи вчителем багато уроків запам’яталося назавжди. Серед них відкритий урок у 6 класі по повісті Гавриїла Троєпольського «Білий Бім Чорне вухо». На ньому були присутні поважні гості – викладачі кафедри російської мови та літератури Кіровоградського державного педагогічного інстититу та 16 вчителів району.

Довгий час я була керівником літературно-музичної студії «Вдохновение», проводили вечори «О Вы, служительницы музы», «Гоголь і Пушкін на Україні», «Без любові крила не ростуть», «Таланты поэтов серебрянного века» та інші. На одному з вечорів були присутні учасники районного семінару директорів шкіл, начальник відділу освіти Бурлаченко О.В.

Як класний керівник маю 4 випуски, яким я віддала 28 років своєї педагогічної діяльності. Мої випукники Гаркуша Руслан, Панкратова Олена, Стоян Ірина, Калюжна Наталія, Музиченко Юрій, Єпік Тетяна закінчили школу із золотою медаллю. Тепер кожні 5 років збираються мої вихованці на зустріч зі своїми дитячими роками. Серед моїх випускників є такі , що обрали для себе професію вчителя – це Мостова Олена Петрівна, Зяброва Тетяна Миколаївна.

За час роботи маю Почесні грамоти районного і обласного значення, моє прізвище заносилося на районну дошку Пошани, в 1983 р. нагороджена значком «Відмінник народної освіти». Коли прийшов час прощатися зі школою боліло серце і душа, а на папір лягли такі рядки:

«Та осінь мене в школу не позвала

І вересневий дзвоник не для мене прозвенів,

І так на серці моторошно стало,

Що ніби грім потужний прогремів.

Стою біля берізки, що мене

Зігріла своїм листям серебристим.

Дивлюсь на школу рідну я,

А спогади спадають падолистом…

Тут прожила я кращі свої роки

Вони летіли мов на крилах журавлі.

Я пам'ятаю всі свої уроки,

І вечори прощальні випускні.

Закінчилася пісня моя,

Пісня лірична, пісня шкільна

Обірвалася стежка моя.

Та, що до школи щоранку вела.»

Педагогічний колектив разом з учнями працюючи по загальношкільній програмі з обдарованими по визначених основних напрямках та в рамках проекту «Сходинками до Олімпу: плекаємо обдарованість» мають певні результати.:

ІІ етап Всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін:

– Шаповал Я. – І місце (українська мова)

– Мостова Анастасія – І місце ( українська мова)

Та стали призерами ІІІ етапу (обласного) Всеукраїнської олімпіади з української мови та літератури. Шаповал Яна – ІІІ місце, Мостова Анастасія – ІІ місце.

Шаповал Яна

Учениця 11 класу Гребенюк Анастасія в 2014 році прийняла участь у районному етапі конкурсу «Розкрилля душі до 200–річчя від дня народження Т.Г. Шевченка»,зайняла І

місце.

Гребенюк Анастасія

Учениця 11 класу Мостова Анастасія у 2014 році зайняла ІІ місце у ІІ (обласному) етапі Всеукраїнського конкурсу – захисту дослідницьких робіт МАНУМ (секція «Журналістика»)

Мостова Анастасія на врученні нагороди

Учень 11 класу Сергієнко Дмитро зайняв ІІ місце на Всеукраїнському конкурсі виконавців художньої майстерності «Провесінь»

Сергієнко Дмитро

Учень 7 класу Шепетуха Костянтин учасник хореографічного ансамблю «Веселка». Призер міжнародних конкурсів у Греції, Туреччині, Болгарії

Учні школи беруть участь у волонтерській роботі, допомагають людям похилого віку.

Проводяться постійно засідання шкільного парламенту, вирішуються важливі питання житя школи.

Засідання шкільного парламенту

Здійснюється екологічне виховання дітей, прибирання території парку селища Молодіжне.

Молодіжненська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів почала працювати в 1964 році, знаходиться в комунальній власності. Школа цегляна, загальна площа 2438 кв.м., має19 класних кімнат площею 1044 кв.м., спортивний зал площею 108 кв.м., столярну і слюсарну майстерні, 2 комп'ютерних класи. У школі є харчоблок площею 30 кв.м. та їдальня на 100 посадочних місць, в якій харчуються учні. Діти підвозяться із сіл Антонівка, Березівка, Лаврівка автобусами за рахунок сільських рад та батьківської плати.

У школі функціонує бібліотека, фонд якої складає 22559 книг, брошур, журналів. В тому числі 2392 підручники. Протягом всіх років школа випустила майже 1650 учнів. З них 55 медалісти. Щорічно більше половини випускників школи поступають навчатися у вищі та середні спеціальні навчальні заклади.

ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ ШКОЛИ: «Розвиток творчої ініціативи вчителя та учня на основі інноваційних підходів до організації навчально – виховного процесу». Працюють в школі методичні об'єднання початкових класів, гуманітарно- естетичного, природничо-математичного циклів. Проводяться методичні та предметні тижні, ведеться робота з обдарованими дітьми, учні беруть участь в олімпіадах та конкурсах: української мови ім.ПетраЯцика, «Кенгуру», «Колосок», «Левеня», «Соняшник»,мовно – літературний конкурс учнівської молоді ім. Т. Шевченка; на кращого знавця положень Конституції України та ін.

В 2016 – 2017 н.р. в Молодіжненській ЗШ І – ІІІ ст. працює 21 вчитель, навчається 128 учнів. З них вищу кваліфікаційну категорію мають вчителі: Зяброва Н.О., Музиченко І.М., Баланенко Т.П., Мостова О.П., Будяк Ю.Г., Прозапас Л.Д., Матвєєва О.О., Олійник Л.В., Гнатишин Н.А. (8 вчителів)Вчителям Зябровій Н.О., Баланенко Т.П., Матвєєвій О.О., Гнатишин Н.А. присвоєно звання “Старший учитель”. 5 вчителів мають кваліфікаційну категорію «Спеціаліст І категорії»; 3 вчителів мають кваліфікаційну категорію «Спеціаліст ІІ категорії»; 5 вчителів мають кваліфікаційну категорію «Спеціаліст».