КАБІНЕТ MIHICTPIB УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ I

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

Факультет ветеринарної медицини

HHI ветеринарної медицини, якості i безпеки продукції тваринництва

Кафедра хірургії і патофізіології

iм. акад. I. О. Поваженка

АКАДЕМІЧНА ІСТОРІЯ ХВОРОБИ

методичні рекомендації щодо написання історії хвороби

з xipypгiї для студентів факультету ветеринарної

медицини

Спеціальність - Ветеринарна медицина

Куратор ___________________

ім'я та прізвище студента

Курс __ група __

КИЇВ – 2020рік

УДК

Допоможе студентам-практикантам під час проходження виробничої практики методично вірно виконати її програму, провести аналіз проведеної роботи.

Розрахована на студентів-практикантів факультету ветеринарної медицини.

Затверджено методичною комісією факультету ветеринарної медицини ННІ ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва НУБіП України.

Укладачі: Малюк М.О. доктор ветеринарних наук, професор

Сухонос В. П. доктор ветеринарних наук, професор

Куліда М.А.. кандидат ветеринарних наук, доцент

Дорощук В.О. кандидат ветеринарних наук, доцент

Ткаченко С. М. кандидат ветеринарних наук, доцент

Солонін П.К. кандидат ветеринарних наук, доцент

Ткаченко В.В. кандидат ветеринарних наук, доцент

Тарнавський Д.В. асистент

Рецензенти: проф. Борисевич Б.В., доц. Голопура С.І.

Спеціальність - ветеринарна медицина.

Завідувач видавничим центром НУБіП України А. П. Колесніков

Видавничий центр НУБіП України

03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 15

Оформлення академічної історії хвороби

У Розділі I. Registratio заповнюючи пункти 9, 10, 11, необхідно пам'ятати, що діагноз протягом процесу може змінюватись. Наприклад: вивих путового суглобу може ускладнитись параартикулярним фіброзитом, оссифікуючим періартритом з наступним несправжнім анкілозом; гематома в ділянці грудної клітки може ускладнитися абсцесом, гнійним остеомієлітом ребра; вправима пупочна грижа може перетворитись на невправиму, а потім защемлену; гнійний синовіт при відсутності своєчасного втручання переходить у флегмону, гнійний панартрит.

Пункт 12 заповнюють, якщо тварина загинула або вимушено забита

У пункті 13 відмічають проведені спеціальні дослідження: малеїнізація, туберкулінізація, дослідження на бруцельоз, електрокардіографічні, рентгенографічні, УЗД-дослідження, біохімічні та морфологічні дослідження, спеціальні проби i т. п., вказують дату та результат дослідження.

У пункті 14 вказують виконану операцію: артротомія, лапаротомія, трахеотомія, езофаготомія, герніотомія, кастрація, оваріоектомія i т. д. Дату та детальне описання операції дають у відповідному розділі (Decursus morbi et therapia).

Розділ ІІ. Anamnesis vitae et morbi.

A. Anamnesis vitae У цьому розділі необхідно надати дані, про життя тварини до захворювання, відмітивши умови утримання, годівлі, експлуатації; чи проводили вакцинації проти інфекційних захворювань, якими хворобами хворіла тварина, вагітість в даний період, кількість лактацій.

B. Anamnesis morbi. З'ясовують, коли та при яких обставинах захворіла тварина, яка спостерігалась клінічна картина; лікувальна допомога, коли, в якому об'ємі вона надавалась; які клінічні ознаки зникли протягом хвороби, які з'явились.

Розділ III. Status praeseas communis et localis

A. Status praesens communis У цьому розділі описують об'єктивні дані, отримані в момент дослідження хворої тварини: температура, пульс, дихання; габітус, стан слизових оболонок, шкіри, лімфатичних вузлів, органів: кровообігу, дихання, травлення, сечостатевих органів, органів зору, нервової системи, органів руху.

Виконуючи відмічені завдання, необхідно уникати формулювання "в межах норми", "без змін", необхідно представити об'єктивні дані про топографію органів, їх функціонування, користуючись визначеннями, прийнятими в клінічній діагностиці.

В. Status praesens localis. Характеризують стан хворобливого вогнища з уточненням його локалізації, poзмipy, консистенції (флуктуація, крепітація, пастозність, щільність); визначають місцеву температуру, чутливість (болюча, не болюча, втрата чутливості); описують характер тканьового дефекту; наявність витікань, їх колір, запах; наявність кишень, нориць, виразок тощо.

Розділ IV. Лабораторні дослідження. В цьому розділі представляють дані дослідження сечі, калу, крові (біохімічні та морфологічні), витікань з рани або вмістимого патологічної порожнини, гістологічні або гістохімічні дослідження тканин, бактеріологічні та бактеріоскопічні дослідження, ранові відбитки; рентгенологічні данні (необхідні лабораторні дослідження проводять в залежності від характеру хірургічного процесу). Наводять результати алергічного та серологічного дослідження, дослідження на бруцельоз, туберкульоз, дані УЗД-досліджень.

Розділ V. Diagnosis et diagnosis differentialis. Цей розділ оформляють із урахуванням даних вище проведених досліджень. Диференціювати необхідно вiд подібних, що мають характерні для певної групи процесів ознаки. Наприклад, при діагнозі "абсцес" необхідно диференціювати його від гематоми, новоутворень, кили_, кісти, аневризми, якщо патологічний процес локалізовано на відповідній ділянці тіла.

Розділ VI. Prognosis. Необхідно передбачити можливий кінець хвороби у вiднoшeннi життя, працездатності та відновлення функції органа. Прогноз нерідко може бути різним, наприклад: при вивиху путового суглоба у коня прогноз у відношенні життя в більшості випадків благоприємний, а у відношенні вiднoвлeння функції - частіше неблагоприємний або сумнівний. З урахуванням різноманіття хірургічної патології прогноз може бути благоприємний, обережний, сумнівний, неблагоприємний.

Розділ VII. Decursus morbi et therapia. Записи ведуть щоденно у формі щоденника. Заповнюючи графу 5 у день надходження хворої тварини, відмічають дані про загальний стан тварини, симптоми та призначені діагностичні дослідження, вказані у відповідних розділах, приводять стисло їх пepeлiк. З другого дня лікування необхідно вказувати про пepeбiг хвороби, симптоми та про діагностичні дослідження, так, як вже на другий день деякі симптоми можуть зникнути, змінитися або з'являються нові.

У 6-й графі відмічають застосовувані процедури та препарати та їx дозу, шляхи введення, виписують рецепти. Дають пропозиції власникам тварин щодо утримання та годівлі.

При оперативному втручанні, пишуть operatio (у 5 графі) i через всю сторінку, далі детально описують: підготовку, техніку операції, застосовувані знеболюючі засоби та інші медикаменти. Нижче ведеться щоденний запис по наведеній формі.

Розділ VIII. Epicrisis. По закінченні курації студент, опрацювавши відповідну літературу по даному питанню, повинен проаналізувати отримані в процеci курації дані та дати обгрунтування до постановки діагнозу, описати патогенез процесу та механізми клінічних проявів хвороби, механізм дії застосованих лікарських засобів.

У даному розділі студент повинен, базуючись на власних дослідженнях та літературних даних, відобразити аналіз матеріалу icтоpiї хвороби тварини. В епікрізi дається: визначення захворювання, етіологія, патогенез, клінічна картина, обґрунтування діагнозу (диференціальний діагноз), прогноз, обґрунтування лікування та профілактика. В кінці цього розділу необхідно вказати на можливі рецидиви, дати рекомендації по лікуванню, утриманню та експлуатації тварини у зв'язку зі змінами, які відбулися внаслідок хвороби.

У кінці подається список використаної літератури, оформлений згідно загальноприйнятих вимог. Необхідно опрацювати i навести в списку літератури не менше 10 джерел, роблячи на них посилання в тексті icтоpії хвороби. Обов'язково включають у список літератури періодичні видання (журнали, збірники наукових праць).

КАБІНЕТ MIHICTPIB УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ I

ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

HHI ветеринарної медицини, якості i безпеки продукції тваринництва

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра хірургії і патофізіології